LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Наукові основи визначення властивостей пакетів бар'єрного одягу з урахуванням особливостей експлуатації

10-10


4.Viskar


0,87

189,7

1,41

86

16,2

16,3

20,5

0,95

6

0,156

0,145

0,1337

1,237х 10-10


5.Viska


0,63

211,1

0,94

71

14,9

15,0

19,3

0,68

7

0,097

0,090

0,0831

4,372х 10-11


6.Sandra


0,88

102,3

1,25

146

14,2

14,9

18,1

1,31

7

0,136

0,126

0,1164

8,156х 10-11


7.КТ



0,50

113,3

3,13

185

20,9

21,0

27,8

2,72

5

0,325

0,300

0,2752

6,893х 10-10


Даний вираз потрібно розглядати, як наближене співвідношення, що випливає з більш точного виразу для абсолютної вологості, який враховує проникнення вологи у волокна і нитки (тобто ефект набухання):

, (39)

Тут можна ввести позначення: для характеристики набухання гідрофільних волокон під дією вологи. Очевидно, що даний внесок, принципово важливий для вивчення вологопоглинання текстильних матеріалів, ігнорується при визначенні відкритої пористості mвід за допомогою (38). З урахуванням цієї обставини, у роботі запропоновано спосіб оцінки пористості m:

, (40)

Оцінки повної (тобто, такої, що відрізняється від загальної) пористості m, що отримані за допомогою формули (40), приведені таблиці 1.

У роботі всебічно обґрунтовані необхідність і достатність при моделюванні вологопровідності використання саме двох, заснованих на надійних дослідних даних, видів пористості: mвід і m , приведених у табл. 1. Перша з них, у цілому характеризує геометричну структуру матриці текстильного матеріалу, а друга – його здатність поглинати й утримувати вологу. На підставі проведеного аналізу, експериментальне визначення таких додаткових типів пористості, як внутрішньониткова mвн, наскрізна mнаск і рельєфна mрн, визнано недоцільним у рамках поставленої в роботі задача. Цей підхід не тільки містить значні неточності дослідних даних, але і призводить, у кінцевому рахунку, до визначення загальної пористості :

, (41)

про недостатність якої, у порівнянні з повною пористістю m (40), мова йшла вище. У роботі встановлено кореляцію повної пористості m із швидкістю фільтрації вологи через одношарові тканини uф [м/с] і з їхньою проникністю К [m2].

У табл.2 подані результати розрахунку фрактальної розмірності Д по формулі (25), де використовувалася величина : Vр=M0/rр. Д пов'язана із повною пористістю m більш надійно, ніж із відкритою пористістю mвід і ця обставина додатково підтверджує значимість і важливість уведеного поняття m при дослідженні вологопередачи. За допомогою відкритої пористості mвід можна надійно оцінити лише середнє значення фрактальної розмірності для ряду вивчених тканин, як це випливає з даних табл.2.

Таблиця 2

Дані роботи з визначення фрактальної розмірності Д і її взаємозв'язку із пористістю (mвід і m)

№ зразка

m, %

Д

№ зразка

mвід, %

Д

5

9,37

2,4882

6

14,2

2,5705

4

13,9

2,5606

5

14,9

2,5793

6

18,1

2,6227

4

16,2

2,6010

3

22,9

2,6646

3

19,4

2,6338

2

23,3

2,6666

2

19,7

2,6316

7

27,8

2,6970

7

20,9

2,6191

1

34,5

2,7462

1

25,1

2,6694



= 2,635



= 2,615


Подальшим етапом проведення досліджень була задача визначення декількох найбільше прийнятних за своїми транспортними характеристиками пакетів бар'єрного одягу для чистих приміщень з тим, щоб потім із них можна було виділити оптимальні варіанти, що враховують інші вимоги комфортності. Така задача по вивченню вологопровідності повинна доповнювати отримані в третьому розділі дослідні дані по повітропровідності. Взаємовплив цих властивостей, різних для окремих шарів пакету, представляється не цілком визначеним у текстильному матеріалознавстві. Найбільший інтерес представляло вивчення перехідного або, інакше кажучи, нестаціонарного періоду насичення бар'єрного одягу вологою до деякого припустимого рівня, прийнятного при експлуатації. Трудність створення адекватної моделі, яка узгоджується з даними експерименту і частково заснована на цих даних, являє собою серйозну проблему. Її задовільне рішення, як показано в роботі, забезпечується динамічною моделлю вологопровідності, яка запропонована в четвертому розділі.

З проведеного аналізу випливає, що два процеси: повітро– і вологопровідності накладаються один на одного в будь-якому реальному експерименті і протікають із швидкостями, що відрізняються, приблизно, на три порядки. Перепад тиску ∆Р з інтервалу 50 ч 200 Па, який досліджується в третьому розділі, абсолютно реалістичний і забезпечує (якщо додатково врахувати можливу турбулізацію повітряного потоку в пакетах із малим числом шарів n) надійне описання повітропроникності. Збільшення цього чинника повинне безумовно позитивно позначатися на характеристиках мікроклімату і відчуття комфорту при експлуатації бар'єрного одягу. З іншого боку, основна проблема при створенні одягу для чистих приміщень складається в необхідності використовувати для зовнішнього шару пакета l3 дуже щільні, достатньо тонкі і малопористі (mвід<10%) тканини. У табл.3 приводяться властивості схожих за основними характеристиками тканин на основі поліефірних волокон, які

Таблиця 3

Властивості текстильних