LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Наукові основи проектування пристроїв стабілізації натягу ниток основи в'язальних машин

дисипацію енергії нитками основи; LN- механічна пружність (моделює податливість ниток основи); GS- механічне демпфірування (дисипація енергії високочастотної складової СННО); CS- маса (приведена маса високочастотної складової СННО); GR- механічне демпфірування (дисипація енергії низькочастотної складової СННО); CR- маса (приведена маса низькочастотної складової СННО); JM-джерело сили ваги дисків; EVK, EПК- джерела швидкості та переміщення (моделюють нелінійну складову функції вживання ниток основи); JИ1, JИ2, JИ3, СИ1, СИ2, СИ3- інтегратори


В результаті числового моделювання роботи комбінованого СННО в режимі циклових коливань натягу ниток основи визначені робочі параметри вагового ССННО, що забезпечують його "нечутливість" до циклових коливань натягу ниток основи. Підтверджена також достовірність результатів аналітичних досліджень СННО з двома ступенями вільності про можливість використання пасивних СДННО для забезпечення степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи на рівні 50% при швидкостях в'язання сучасного основов'язального обладнання. На рис.13 представлено графіки, що відображають "нечутливості" низькочастотної складової комбінованого СННО до циклових коливань натягу ниток основи - переміщення низькочастотної складової, та процес стабілізації динамічного натягу ниток основи - функція збурення, переміщення скала, деформація ниток основи при швидкості в'язання 1800 петельних рядків за хвилину.





















Рис.13. Результати числового моделювання комбінованого СННО в режимі циклових коливань натягу ниток основи: 1-нелінійна складова функції вживання ниток основи; 2-переміщення скала СННО; 3-переміщення низькочастотної складової (приведені до скала); 4-деформація ниток основи


В результаті числового моделювання роботи комбінованого СННО в режимі міжциклових коливань натягу ниток основи визначені його робочі параметри, що забезпечують 95-96% рівень степеня стабілізації середнього натягу ниток основи в перехідні режими роботи ВМ і рівень вище 99% в сталому режимі роботи.

В результаті експериментальних досліджень доведена достовірність результатів числового моделювання - максимальна відносна різниця результатів числового моделювання і експерименту не перевищує 1%.

У восьмому розділі представлено дослідження щодо можливостей перспективних конструкцій СДННО.

Необхідність досліджень мотивована тим, що в області стабілізації середнього натягу ниток основи в лабораторних та виробничих умовах досягнуто рівня степеня стабілізації середнього натягу ниток основи на рівні 99% і вище при максимально можливому 100% рівні, при цьому в області стабілізації динамічного натягу ниток основи досягнуто тільки рівня 50-60% степеня стабілізації при максимально можливому 100% рівні.

В роботі на основі аналізу відомих конструкцій, з врахуванням тенденцій розвитку технічних систем, запропоновано ряд принципово нових перспективних конструкцій СДННО. Виконаний цикл експериментально-аналітичних досліджень дозволив в цілому оцінити можливості запропонованих конструкцій СДННО.

Комп'ютерне моделювання відомої конструкції ротаційного СДННО, показало можливість підвищення степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи з 75-78% до 90%, а запропоновані принципово нові конструкції ротаційних СДННО ( А.с. СССР №1427895, №1737048) дозволяють розширити технологічні можливості таких пристроїв в сторону підвищення рівномірності петельної структури по ширині заправки.

Запропонована схема гідравлічного СДННО передбачає можливість використання в ній лопатевих (А.с. СССР №1832777), поршневих (патент Російської Федерації №2051998) і пластинчатих (А.с. СССР № 1839506) гідродвигунів.

Можливість гідравлічних СДННО була оцінена в процесі експериментальних досліджень на універсальному стенді. При використанні лопатевого гідродвигуна доведена можливість досягнення 80-85% рівня степені стабілізації динамічного натягу ниток основи при швидкостях в'язання 1800-2800 петельних рядків за хвилину. На рис.14 зображено осцилограми коливань натягу ниток основи при використанні відомих пасивних СДННО і запропонованого гідравлічного СДННО при швидкості в'язання 2800 петельних рядків за хвилину.
















Рис.14. Осцилограми коливань натягу ниток основи при використанні звичайного пасивного СДННО (а) та гідравлічного СДННО (б)


При дослідженні можливостей пневматичних СДННО використана принципова схема гідравлічних СДННО з умовою використання в ній газоподібного робочого середовища, при цьому конструктивний ряд можливих пневмодвигунів розширено конструкцією мембранного двигуна (патент Російської Федерації №2023081).

В процесі експериментальних досліджень пневматичних СДННО встановлена суттєва залежність ефективності їх роботи від швидкості ВМ. Так, досягнення степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи на рівні гідравлічних - 80-82% можливе при швидкості в'язання 1200-1300 петельних рядків за хвилину. Подальше збільшення швидкості в'язання веде до різкого падіння степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи.

В принципово нових конструкціях електромеханічних СДННО, якості приводу запропоновано використовувати малоінерційні двигуни (А.с. СССР № 1711509). В результаті експериментальних досліджень електромеханічного СДННО встановлена можливість досягнення 60-70% степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи при частоті обертання головного вала в межах, що не перевищують 1400 - 1500 хв-1, при цьому відмічена суттєва залежність ефективності роботи СДННО від жорсткості підскальних пружин.

Порівняльна оцінка можливостей перспективних конструкцій СДННО відображена на рис.15.























Рис.15. Залежності степеня стабілізації динамічного натягу ниток основи від частоти обертання головного вала ВМ для СДННО: 1-гідравлічних; 2-пневматичних; 3-ротаційних; 4-електромеханічних; 5-звичайних пасивних (ОВМ "Кокетт-Е2")


В результаті виконаних досліджень встановлена перевага ротаційних та гідравлічних СДННО.


ВИСНОВКИ


1. Аналіз досліджень процесів переробки ниток основи в трикотажне полотно і неткані матеріали показав, що:

- стабілізація натягу ниток основи, як середнього так і динамічного, веде до зменшення їх обривності і підвищення продуктивності обладнання;

- стабілізація середнього натягу ниток основи веде до підвищення рівномірності петельної структури і якості готових виробів.

2. Запропонована трирівнева класифікація пристроїв стабілізації натягу ниток основи (з позиції функціонального призначення, принципу дії та конструктивних особливостей), що дозволило розробити ряд принципово нових конструктивних рішень, 16 з яких захищені