LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Наукові основи ресурсозберігаючих технологій переробки відходів натуральних шкір у матеріали та вироби взуттєвого виробництва

висунуто та експериментально обґрунтовано ряд гіпотез і технологічних критеріїв; розроблено метод експериментального дослідження технологічних параметрів переробки відходів шкіряних матеріалів; виконано аналітичний та експериментальний аналіз технологічних досліджень процесів ослаблення та розволокнення відходів натуральної шкіри.

Автору належать основні ідеї опублікованих праць, отриманих патентів, а також аналіз і узагальнення результатів роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи були представлені й отримали позитивну оцінку на 32-х наукових конференціях та симпозіумах, в тому числі 15-ти міжнародних: ХХ – XXXII науково-технічні конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково дослідної роботи "Проблеми прогресивних технологій і засобів виготовлення та ремонту товарів широкого вжитку", квітень, 1992 – 2004 рр., м. Хмельницький; Всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасні проблеми підготовки спеціалістів-технологів в умовах переходу до ринку", вересень 1995 р., м. Хмельницький; Всеукраїнська науково-технічна конференція "Фізико-хімічні принципи створення новітніх технологій у текстильній та легкій промисловості", вересень 1996 р., м. Хмельницький; Перша міжнародна науково-технічна конференція "Зносостійкість та надійність машин", жовтень 1997 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Новітні технології в легкій промисловості та сервісі", вересень 1998 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Сучасні технології та машини", жовтень 1998 р., м. Хмельницький; Друга міжнародна науково-технічна конференція "Зносостійкість та надійність машин", жовтень 1998 р., м. Хмельницький; Всеукраїнська науково-практична конференція "Створення нових конкурентоспроможних технологій у легкій промисловості та сервісі", жовтень 1999 р., м. Хмельницький; Третя міжнародна науково-технічна конференція "Зносостійкість та надійність машин", травень 2000 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Ресурсо- та енергозберігаючі технології в легкій, текстильній промисловості та сервісі", вересень 2000 р., м. Хмельницький; Четверта міжнародна науково-технічна конференція "Зносостійкість та надійність машин", травень 2001 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Автоматизація виробничих процесів", травень 2002 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Проблеми математичного моделювання сучасних технологій", жовтень 2002 р., м. Хмельницький; Російсько-український симпозіум "Нові інформаційні технології у вирішенні проблем виробництва, екології, освіти, управління та права", квітень 2003 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція, присвячена 90-річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України професора Піскорського Георгія Августиновича "Сучасні технології підготовки фахівців з інженерних спеціальностей", травень 2003 р., м. Київ; Всеукраїнська науково-практична конференція "Новітні технології, матеріали та дизайн у легкій промисловості та сервісі", жовтень 2003 р., м. Хмельницький; Міжнародна науково-технічна конференція "Ресурсо- и энергосберегающие технологии промышленного производства", листопад 2003 р., м. Вітебськ; Міжнародна українсько-польська наукова конференція "Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва", жовтень 2003 р., с.м.т. Сатанів; П'ята міжнародна науково-технічна конференція "Зносостійкість та надійність машин", грудень 2003 р., м. Хмельницький; The eleventh world congress in Mechanism and Machine Science, Huang School of Mechanical Engineering Tianjin University, Tianjin, Chinа, Оctober 2004.

Публікації. Основний зміст і результати дисертації опубліковані в 43-х роботах, 41 з яких наведена в авторефераті, в тому числі: 4 монографії; 1 навчальний посібник; 21 стаття у фахових журналах, з яких 15 статей надруковано без співавторів; 8 авторських свідоцтв і патентів на винаходи; 3 позитивних рішення; 3 депоновані роботи; 4 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 8 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації складає 417 сторінок друкованого тексту, з них 16 сторінок займають таблиці, 24 сторінки займають ілюстрації, 35 сторінок займає перелік літературних джерел з 434 найменувань робіт. Додатки представлені на 99 сторінках. Обсяг основної частини дисертації складає 350 сторінок.


Основний зміст роботи

У вступній частині викладена актуальність теми дисертації, основні аспекти досліджуваної проблеми, визначені мета та завдання досліджень, наукова новизна та практична значущість отриманих результатів.

Перший розділ присвячений аналізу досліджень в галузі ресурсозберігаючих технологій переробки відходів шкіряних і волокнистих матеріалів. Системний підхід до визначення факторів, які впливають на використання шкіряних відходів у виробництві взуттєвих матеріалів та виробів взуттєвого виробництва, дозволив встановити, що в основі цих процесів лежать вихідні властивості шкіряних матеріалів та характер їх зміни у процесі вторинної переробки. Вивченню процесів переробки відходів шкіри присвячена, на жаль, обмежена кількість досліджень, які в основному виконані вітчизняними вченими Кутьїним В.А., Усіловим В.А., Михайловим А.Н., Піскорським Г.А., Коновалом В.П., Глубішем П.А, Данілковічем А.Г., Горбачовим А.А., Зибіним Ю.П., Павловим С.А., Гуменюком О.Б., Михайловським Ю.Б. та ін.

Великого значення при переробці відходів шкіряних і волокнистих матеріалів у вироби набуває збереження в штучному матеріалі корисних властивостей, притаманних натуральній шкірі. Основним гістологічним елементом волокнистої структури натуральної шкіри є фібрили. Фібрили утворюють волокна. Волокна, в свою чергу, з'єднуються в пучки, що мають вигляд тяжів чи стрічок, які переплітаються між собою в усіх напрямках і утворюють тканину. В межах шкіри волокна переплітаються в різних напрямках, утворюючи сітку. При визначенні структурних рівнів волокнистої будови колагену було встановлено, що шкіру можна розглядати як складний композит волокнистої будови на всіх рівнях її структури. Вивчення структурних рівнів шкіри та їх взаємодії показало, що волокна, які несуть механічне навантаження, самі є волокнистими композитами і при руйнуванні розщеплюються на менші елементи – фібрили. Як основні характеристики структури шкіри, що значною мірою визначають її технологічні та фізико-механічні властивості, можна виділити такі: регулярність сплетення, кут сплетення, компактність сплетення, звивистість пучків волокон, ступінь розщеплення пучків волокон на більш дрібні елементи структури – волокна і фібрили, повноту пучків.

Проведений аналіз літературних джерел вказав на необхідність розробки структурних моделей і методів, які дозволили б на основі морфологічних уявлень про структуру шкіри і використання методів фізико-механіки полімерних і композиційних матеріалів розробити теорію розволокнення відходів шкіряних матеріалів. Детальний аналіз існуючих технологічних процесів розволокнення, розмелу і вторинної переробки шкіряних і