LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Наукові основи та інженерні методи підвищення ефективності роботи плоских в'язальних машин і автоматів

Академії інженерних наук України (м.Київ, 1997р.);

  • засіданнях кафедри інженерної механіки ДАЛПУ (м.Київ, 1975-1998р.р.);

  • засіданні технічної ради Броварського виробничого трикотажного об'єднання (м.Бровари, 1989р.);

  • засіданні технічної ради Державного підприємства "Чернівцілегмаш" (м.Чернівці, 1990р., 1996р., 1997р.);

  • засіданні технічної ради Чернівецького рукавично-трикотажного підприємства "Надія" (м.Чернівці, 1996р.);

  • міжнародній науково-технічній конференції "Сучасні технології та машини" (м.Хмельницький, 1998р.).

    Дисертаційна робота доповідалась повністю і одержала позитивну оцінку на:

    • розширенному засіданні науково-технічної ради Технологічного університету Поділля (м.Хмельницький, 1999р.);

    • розширенному засіданні кафедри машин та апаратів текстильної промисловості Херсонського державного технічного університету (м.Херсон, 1999р.);

    • засіданні кафедри машин та апаратів виробництв хімічних волокон і текстильної промисловості Чернігівського технологічного інституту та науково-технічної ради відкритого акціонерного товариства "Хімтекстильмаш" (м.Чернігів, 1998р.);

    • науковому семінарі факультету технологічного обладнання та систем управління ДАЛПУ (м.Київ, 1999р.).

    Публікації. За темою дисертації опубліковано 124 роботи, серед яких: 3 монографії, 41 наукова стаття в журналах, 14 тез наукових конференцій, 24 депонованих наукових статей, 9 звітів з науково-дослідних робіт і 33 авторських свідоцтва СРСР та патентів України і Російської Федерації на винаходи. Список опублікованих основних праць автора за темою дисертації наведено в авторефераті нижче.

    На захист автор виносить: наукове обгрунтування та розв'язання важливої науково-технічної проблеми - розробка наукових основ проектування механізмів плоских в'язальних машин та автоматів на основі встановлення закономірної зміни їх кінематичних та силових характеристик під впливом конструктивних та технологічних параметрів механізмів і машин; науково обгрунтовані розробки нових та вдосконалення існуючих механізмів та їх робочих органів, які забезпечують роз'язання значної прикладної проблеми трикотажного машинобудування – підвищення продуктивності плоских в'язальних машин та автоматів і якості трикотажного полотна та готових виробів.

    Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 415 сторінок, із них 59 сторінок займають ілюстрації, 19 сторінок – таблиці, 45 сторінок – додатки, 34 сторінки – літературні джерела з 327 найменувань. Обсяг основної частини дисертації становить 252 сторінки.



    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


    У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, поставлено мету та сформульовано задачі досліджень.

    Перший розділ присвячений огляду досліджень щодо підвищення ефективності роботи плоских в'язальних машин та автоматів. Наведено огляд і проведено аналіз досліджень щодо підвищення ефективності роботи основних механізмів цього обладнання (механізми в'язання, товароприйому та приводів). Виконано огляд досліджень впливу стабілізації натягу ниток на підвищення ефективності роботи в'язальних машин.

    Встановлено, що підвищення ефективності роботи плоских в'язальних машин і автоматів можна досягти шляхом вдосконалення механізму в'язання та його робочих органів (голок, голководів, клинів). Натяг ниток основи – один із основних параметрів, що впливає на продуктивність ОВМ і якість полотна. Тому, з метою підвищення ефективності роботи ОВМ, необхідно стабілізувати натяг ниток основи, які подаються в зону в'язання. При цьому потрібно вдосконалити пристрої компенсації натягу ниток основи (КННО). Встановлено також, що діючі конструкції механізмів відтяжки полотна недосконалі. Потрібне їх подальше вдосконалення або створення принципово нових конструкцій.

    Динамічні навантаження, що виникають у приводі ПМ і ПА, суттєво впливають на ефективність їх роботи. Незважаючи на це, динамічні процеси, що виникають як при перехідних режимах роботи (пуск, зупинка), так і при стаціонарних режимах роботи ПМ і ПА, залишаються ще малодослідженими. Відсутні наукові розробки й інженерні методи проектування пристроїв для зниження динамічних навантажень, які виникають у період пуску машин і автоматів. Відомі пристрої для зменшення інерційних навантажень, зумовлених зворотно-поступальним рухом в'язальної каретки, малоефективні і не можуть бути використані для сучасних ПМ і ПА. Практично відсутні дослідження стосовно розробки конструкцій важільних приводів ПМ і ПА, як найбільш ефективних, а також критеріїв оцінки їх ефективності. Основним напрямком вдосконалення приводів плоских в'язальних машин і автоматів є реалізація можливості автоматичного управління рухом в'язальної каретки, досягнення оптимального закону руху каретки і підвищення рівня надійності роботи приводів. Все це дозволило визначити мету і задачі даного дослідження.

    Другий розділ присвячено дослідженням щодо підвищення ефективності роботи механізма в'язання ПМ і ПА. Дослідження здійснені на прикладі рукавичних автоматів і спрямовані на розробку наукових основ та інженерних методів проектування робочих органів і механізму в'язання в цілому з метою підвищення ефективності роботи автоматів і плоских в'язальних машин.

    Як показують дослідження, на ефективність роботи механізму в'язання впливає величина зазору між голкою (голководом) і стінками голкового паза, між поверхнею голочниці і клином та в парі голка-голковід.

    Аналізуючи особливість взаємодії голки із стінками голкового паза і клином, був одержаний вираз для знаходження сумарного зазору пари голка-голковий паз:

    (1)

    де – сумарний зазор між голкою і стінками голкового паза;

    – горизонтальна складова швидкості голки після удару об клин;

    (2)

    – горизонтальна складова прискорення голки після удару об клин,

    (3)

    V – лінійна швидкість удару голки об клин (швидкість руху в'язальної каретки);

    К – коефіцієнт відновлення;

    α – кут клина в зоні удару голки;

    – коефіцієнти тертя голки відповідно по клину і голковому пазу;

    φ – кут нахилу голечниці;

    – відрізок часу між двома послідовними ударами голки і клина, визначається з рівняння (одержано за умови оптимальності динамічного навантаження, здійснюваного ударом голки об клин):


    (4)

    Як показують дослід- ження, на ефективність роботи механізму в'язання значною мірою впливає величина зазору між поверхнею голечниці і клином. Залежність мак- симальних контактних напружень робочої поверхні клина, що зумовлює довговічність його роботи та


  •