LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Наукові основи технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна

плющильних валків, зокрема від їх радіуса і кута обхвату стеблини валком;

  • встановлено, що при плющенні трести залежність напруження у камбіальному шарі стебел від геометричних розмірів валка має гіперболічний характер, а від показника тиску – лінійний;

  • показано, що довжина зламування стебел у м'яльних парах, при якій можливе відокремлення волокна від деревини, має бути меншою за критичну довжину, аби залишити структуру волокна неушкодженою;

  • встановлено, що жорсткість стебел льону обумовлюється їх діаметром і може бути основною характеристикою при розробці технологічних режимів модифікації лляного волокна;

  • показано, що структура лляної трести в процесі механічної обробки має розглядатися як багатошаровий циліндр, внаслідок чого спрощується уявлення про природу зсуву і відокремлення луб'яної частини стебел відносно деревної;

  • встановлено, що інтенсивність очищення відходів тіпання від неволокнистих домішок може бути збільшена відомими в технології первинної обробки льону прийомами, зокрема збільшенням відносної швидкості і кількості робочих пружків, що одночасно знаходяться в полі тіпання та збільшенням розмірів самого поля тіпання і застосуванням пружків спеціальної синусоїдальної форми;

  • показано, що тіпальні вузли сучасних КПА з прямолінійними пружками з товстолистової сталі можуть бути ефективними лише при переробці ослабленої і перележаної трести;

  • показано, що в технології трясіння відходів тіпання частота коливань голок і кути розмаху мають бути обмежені, що дозволяє уникнути розривання лляних волокон і скручування їх у жмути;

  • розроблено технологію одержання високоякісних модифікованих лляних волокон, придатних для застосування в прядінні разом з іншими натуральними і хімічними волокнами, що дозволяє суттєво розширити асортимент тканин.

    Практичне значення одержаних результатівполягає у наступному:

    • у створенні умов для розширення обсягів використання ефективної і економічної технології виготовлення високоякісних лляних волокон за рахунок розробки наукових основ технологічних процесів одержання модифікованих волокон, придатних для переробки і створення нових видів побутових тканин;

    • у зниженні собівартості очищених від неволокнистих домішок лляних волокон, одержаних за запропонованою технологією;

    • у спрощенні умов керування технологічним процесом облагороджування відходів тіпання;

    • у реалізації нових способів організації технологічного процесу для одержання модифікованих лляних волокон, що передбачають: застосування диференціації процесів плющення і м'яття сировини, використання тіпальних машин з барабанами великих діаметрів і робочими пружками спеціального профілю, регулювання рівня стиснення волокнистого шару відходів перед тіпанням та інтенсивності трясіння у машинах із верхнім і нижнім гребеневим полем, використання різних способів вкорочення довгих лляних волокон, що входять до складу відходів тіпання, з метою вирівнювання їх фізико-механічних властивостей, що дозволяє розширити спектр застосування модифікованих волокон і визначити оптимальний спосіб їх підготовки залежно від цілеспрямованого застосування лляного волокна.

    Теоретичні розробки автора широко використовують інші науковці при інтерпретації результатів виготовлення модифікованого лляного волокна, при прогнозуванні результатів роботи заводів первинної обробки луб'яних волокон і визначенні придатності сировини до переробки, розробці основ створення конкурентоспроможної продукції.

    Розроблені технології виробництва модифікованого лляного волокна використовують на передових текстильних підприємствах України: ВАТ "Льонокомбінат Старосамбірський" (Львівська обл.), Коростишівському льонозаводі (Житомирська обл.), Дубровицькій бавовнопрядильній фабриці "Дубротекс" (Рівненська область) і можуть бути реалізовані на льонозаводах України.

    Особистий внесок здобувачаполягає в розробці наукових основ технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна з запланованими властивостями у вигляді встановлених закономірностей і положень, постановці задач, виборі об'єктів та методів досліджень, організації і проведенні експериментів, застосуванні в дослідженнях математичних методів планування і функцій, що описують досліджувані явища, узагальненні отриманих результатів, формулюванні загальних висновків, розробці й впровадженні розроблених технологій одержання модифікованого лляного волокна. На основі глибокого теоретичного аналізу автор вивів функціональні залежності зміни найважливіших фізико-механічних показників якості волокна – засміченості і розщепленості від параметрів роботи технологічного устаткування. Розроблено теоретичні уявлення про вплив умов формування луб'яних волокон і первинної обробки лляної сировини на властивості лляного волокна і цілеспрямоване застосування модифікованого лляного волокна. Розроблено основні наукові принципи побудови як окремих процесів, так і технології у цілому та прогнозування властивостей готової продукції. При аналізі окремих елементів технології особливу увагу приділено їх спільному впливу на отримання запланованих властивостей модифікованого лляного волокна. Методологія оцінки чинників, що впливають на властивості лляного волокна, передбачає використання диференційних рівнянь для опису технологічних процесів переробки лляної трести й відходів тіпання. Розв'язуючи ці рівняння, автор визначив раніше невідомі властивості шару волокнистої сировини й вплив характеру її нерівноти на якість готової продукції.

    Основний внесок автора полягає у розвитку наукових основ технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна в процесі первинної обробки льону.

    У всіх наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачу належать: отримання експериментальних даних, основні ідеї опублікованих праць, а також теоретичне обґрунтування, аналіз і узагальнення результатів роботи, висновки.

    Апробація результатів дисертації.Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Всеукраїнській науково-технічній конференції "Проблеми легкої і текстильної промисловості на порозі нового століття" (м. Херсон, 1999 р.), Міжнародній конференції молодих вчених і викладачів (Москва, МТІ, 1985 р.), Всеукраїнських науково-технічних конференціях "Проблеми легкої і текстильної промисловості України" (м. Херсон, 2000-2001 р.р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Автоматизація виробничих процесів" (м. Хмельницький, 2002 р.), наукових конференціях Херсонського державного технічного університету (1982-1998 р.р.).

    Публікації.Основні результати досліджень опубліковано у 35 наукових працях: 20 з них – опубліковано у провідних фахових наукових виданнях.

    Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

    Дисертація містить 347 сторінок машинописного тексту, 81 таблицю, 80 рисунків, 421 найменування літературних джерел. Обсяг додатків – 14 сторінок.

    Основний зміст роботи


    У вступі викладено актуальність теми дисертації, основні положення досліджуваної проблеми, визначено мету та


  •