LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Наукові основи технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна

завдання досліджень, наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів.

У першому розділі наведено огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень технології одержання модифікованого лляного волокна. Зазначено, що в основі процесів первинної обробки луб'яних волокон лежать первісні властивості текстильних матеріалів – фізичні і фізико-механічні та характер їх зміни в процесі формування і приготування трести. Показано, що на підприємствах лляної галузі має місце надзвичайно низький рівень використання виробничих потужностей і що Україна сьогодні не забезпечує текстильну промисловість високоякісним лляним волокном.

При аналізі робіт останніх років виявлено відсутність системних наукових досліджень з питань формування властивостей і взаємного впливу технологічних операцій на формування прядильних властивостей лляного волокна залежно від цільового призначення, а також відсутність наукових основ технологічних процесів одержання модифікованого лляного волокна, тому при впровадженні у виробництво нових текстильних матеріалів переважає емпіричний підхід.

Відомості про структурні рівні льону та зв'язки між елементарними волокнами у складі комплексного технічного волокна дають можливість говорити про стебло льону-довгунця як про систему, до якої можна застосувати статистичні закони термодинаміки. Вивчення природи явищ при різних фізико-механічних і фізико-хімічних діях на стебло льону і волокно створило основу для подальшого розвитку теорії одержання модифікованого лляного волокна.

Нині недостатньо вивченими залишаються зміни, що відбуваються в структурі лляної соломи і трести при руйнуванні цілісності стебла, особливо для сировини різного рівня готовності до механічної обробки.

Не менш важливим є вивчення способів енергетичного впливу на з'єднання деревини з луб'яними волокнами. Аналіз літературних даних свідчить про суттєву перевагу динамічних методів руйнування зв'язків порівняно з статичними. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення комплексних фізико-механічних характеристик матеріалів статичними і динамічними методами на основі сучасного математичного апарату та засобів дослідження властивостей лляного волокна.

Аналіз науково-технічної літератури дав можливість сформулювати мету, завдання та гіпотезу про вплив на формування споживчих властивостей модифікованого лляного волокна умов його формування і механічної та біохімічної обробки, що описуються функціональними залежностями. Це дозволило надалі розробити наукові основи технологічних процесів виготовлення модифікованого лляного волокна із запланованими властивостями.

У другому розділі наведено характеристику сировини, напівфабрикатів і матеріалів, їх властивості і методи дослідження. Використані в роботі предмети дослідження наведено в табл.1, а методи та досліджені залежності – в табл.2.

Таблиця 1

Предмети дослідження

Предмет дослідження Характеристика

солома лляна ГОСТ 28285-89. "Солома льняная. Требования при заготовках".

треста лляна ГОСТ 24383-89. "Треста льняная. Требования при заготовках".

льон тіпаний ГОСТ 10330-76. "Лен трепаный. Технические условия".

волокно лляне коротке ГОСТ 9494-76. "Волокно льняное короткое. Технические условия".

модифіковане лляне волокно Технічні умови на лляну тресту.


Таблиця 2

Методи та досліджені залежності

Метод дослідження Залежність

розрахунковий – кількості можливих відходів тіпання і костриці від параметрів трясіння; – номера лляного волокна від ступеня розщепленості;


Продовження табл.2

аналітичний – комплексного показника якості волокна від одиничних показників за функцією бажаності; – вмісту целюлози, лігніну від умов формування волокон і напівфабрикатів;

гідростатичний – питомої ваги модифікованого волокна від режимів хімічної обробки;

мікроскопічний – ступеня відокремлюваності луб'яних жмутів від деревини, руйнування пектинових речовин від тривалості розстилання; – розмірів та форми поперечника елементарних волокон від стиглості стебел льону;

пікнометричний – питомої ваги і ступеня розщепленості модифікованого волокна від режимів механічної і хімічної обробки;

фізико-механічний – показників якості соломи і трести, волокна у розпрямленому і заплутаному стані від складу відходів тіпання


Використання комплексу методів дослідження і планування експерименту дозволило розробити моделі досліджуваних процесів і оптимальні технології виробництва модифікованого лляного волокна.

У третьому розділі розглянуто питання про взаємозв'язок між показниками якості лляного волокна і технологічними параметрами приготування трести. Наведено характеристику біохімічних процесів приготування трести льону розстиланням, луб'яного матеріалу і способів перетворення соломи льону у тресту, а також аналіз причин можливого впливу різних чинників на формування якості лляного волокна. Необхідність спеціального розгляду проблем льонарства і промисловості первинної обробки льону викликана тим, що ця галузь є основою сировинної бази лляної промисловості, а в останні роки і бавовняної, та специфікою встановлених поміж ними зв'язків. Спільний розгляд аграрного і промислового аспектів проблем дозволяє краще висвітлити особливості й напрямки розвитку технології приготування трести у виробництві високоякісного волокна льону для забезпечення текстильної промисловості сировиною.

Приготування трести розстиланням лляної соломи на луках і ланах слід вважати найкращим способом з точки зору отримання високоякісного волокна. "М'який" режим обробки, чергування операцій зволоження і підсушування, руйнування і видалення рослинних клітин стебла, активне вентилювання сприяють отриманню досить розщепленого, з високою міцністю волокна, позбавленого запаху. Рошенцеве волокно придатне для виготовлення усіх, без винятку, видів текстильних виробів.

В результаті аналізу біохімічних процесів приготування трести розстиланням встановлено, що на першому етапі первинної обробки волокна, тобто на стадії приготування трести, відбуваються найважливіші зміни структури волокон, які обумовлюють подальше його використання. Велику увагу слід приділяти стадії підготовки трести для розробки оптимальної технології модифікації лляних волокон.

Для перетворення у високоякісне модифіковане волокно, лляна сировина повинна пройти ряд технологічних операцій, кожна з яких спричиняє певні зміни її хімічного складу. Систематичне проведення технічного контролю виробництва не тільки забезпечує правильне проходження виробничого процесу, але й має переваги: виготовлення продукції тільки вищого ґатунку, підтримання нормальних умов праці тощо. Контролюючи зміни в хімічному складі лляного стебла на різних стадіях його обробки – від лляної соломи до вибіленої пряжі, можна не тільки констатувати факти певних змін, але й прогнозувати, як ці зміни можуть впливати на властивості напівфабрикатів та готової продукції. З цією метою було визначено кількісний вміст головних компонентів стеблини льону, починаючи з моменту збирання лляної соломи. Взагалі ретельні спостереження за змінами хімічного складу сировини під впливом біохімічних та