LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Наукові основи топологічних процесів модульного проектування одягу

параметрична оцінка конструкцій рукава у модифікаціях базових форм матричної конструкції і відпрацювання методики вибору основних параметрів модульного модифікування, які забезпечують статичну відповідність досліджуваного виробу. У зв'язку з тим, що абсолютні виміри являються лише контрольними, додатково досліджена площинна гомотетія модифікацій рукава (розділ 5). Площі конструктивних модулів визначали методом інтегрування контурів КМ. Похибка розрахункових і фактичних площ КМ не перевищила 1,5% - для пройм; 2% – для рукава. Аналіз складових конструктивних модулів КМ12 і КМ13, які є визначальними у тектонічній характеристиці рівнів плечей і глибини пройми у плечових виробах, показав, що відмінності площ замкненого контуру пройми тіла So і манекена S1 складають 27,5%, в шаблонах окату рукава матричної конструкції S2м і функціональної конструкції S2ф – 1,5%, в шаблонах передньої і задньої частин окату рукава – відповідно 25% і 27,3%, в загальних площах матричної і функціональної конструкції рукава – 12,1%, в рукаві напівреглан – 18%. Як видно із наведених даних значення відмінностей площ є нижчим 30% рівня позитивної оцінки появи дефектів, що підтвердило топологічне відображення кривих за допомогою афінних перетворень у вигляді гомотетії.

а) б)

Рис. 22. Конструкція функціонального напівреглану: а) пройми; б) рукава


Таким чином, отримані гомеоморфним перетворенням конструкції відповідають вимогам ізоморфного відображення, що отримало підтвердження ергономічною оцінкою статичної відповідності модифікацій матричної конструкції з використанням шкали бажаності. Враховуючи, що узагальнений критерій бажаності Dст і окремих бажаностей d наближені до 0,8, можна зробити висновок про доцільність використання матричних конструкцій базових форм для трансформації силуетних конструкцій.

Оцінюючи в цілому отримані результати, слід констатувати, що модифікування модельної конструкції та лекал виконують відносно основних конструктивних точок, які в евклідовому просторі представлені координатами. Особливо це стосується межових точок, які визначають тектоніку поверхонь тіла та одягу. Встановлено, що визначення координат у практичній побудові вихідної конструкції виконується системою регресійних рівнянь модулів параметричного конструювання МПК, коефіцієнти регресії яких, за нашими дослідженнями, відповідають умові неперервності відображень многовиду розмірних ознак у многовид розгортки поверхні одягу. Таким чином, результати досліджень гомеоморфних перетворень поверхні тіла у поверхню конструкції виявили доцільність використання для многовидів модифікування координат межових точок у якості тензорів другого рангу, компонентами яких у конструкції деталі являються Dхі, Dyi.

Експериментальне дослідження етапу побудови основних лекал виконано на основі математичного забезпечення гомеоморфного перетворення координат конструктивних точок технічного креслення деталі шляхом еквідистантного переміщення її контурів на величини технологічних припусків. Значення технологічних припусків враховують схему взаємозв'язку зрізів у технологічних операціях з'єднання. Математичний опис побудови похідних лекал враховує тип перетворення контуру основних лекал. На основі аналізу інформації про типи перетворень у похідних лекалах підкладки встановлено, що для зовнішнього контуру найпоширенішим являється тип 200, що відповідає змінам координат К=2. Афінне перетворення 200 представляє собою гомотетію, яка у модифікуванні похідних лекал здійснюється під кутом m до осі абсцис. Приклад формування вихідних даних для розрахунку афінних координат наведено для кривої другого порядку (рис. 23). Враховуючи, що в антропометричному модифікуванні на етапі градації лекал координати кутових точок однозначно визначені і задані у вигляді приростів до відповідних точок прообразу, при цьому дотримується умова збереження характеру оригіналу (Рп=200). Для математичного опису використана матрична форма афінного зсуву на Dx i Dyі (рис.24). Запропонована організація бази даних відповідає вимогам неперервності відображень градації лекал, оскільки враховує варіанти задання системи розміро – зростів (табл 4, рис. 25). Експериментальні дослідження процесів побудови лекал реалізовані за допомогою системи Julivi (Луганськ).

Рис. 23. Вихідні дані для розрахунку афінних координат точки 3П кривої пройми

Рис. 24. Афінні перетворення контуру при градації горловини спинки

Таблиця 4

Кодувальна таблиця системи розмірозростів

Т1

Т16


88

92

96

100

104

158

1

2

3

4

5

164

6

7

8

9

10

170

11

12

13

14

15

З урахуванням етапів проектних перетворень поверхні одягу у конструкторську документацію запропонована методика комплексної оцінки претензійної якості у системі модульного проектування одягу, в якій розглянуто три комплексні показники (В1 – вектор пошукового проектування; В2 – вектор робочого проектування; В3 – вектор промислового проектування), шість групових показників функцій (F1- соціально – антропоморфні; F2 –естетичні; F3 – розмірно – інформаційні; F4 – конструктивно – ергономічні; F5 – асортиментно–структурні; F6 – типізація технологічних процесів) та 18 одиничних показників відповідності. Загальне число груп комплексних показників складає 10 (шість груп, три підсистеми і одна система оцінки якості в цілому), тобто І=1,10, що дозволило проіндексувати у розрахунках комплексних показників коефіцієнти відносних показників претензійної якості Кі. Коефіцієнти вагомості одиничних показників претензійної якості Gi визначені шляхом парного порівняння рангів (табл. 5). Як видно із наведених даних АК1,18=0,814, який в 100-бальній шкалі якості дорівнює 81,4 бали, що підтвердило високий рівень проектних робіт. Одночасно за властивостями зворотного відображення , що відповідає умові мінімізації претензій.

Таблиця 5

Значення відносного Кі і середньоарифметичного Аі показників претензійної