LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Наукові основи топологічних процесів модульного проектування одягу

технології в виробництві і освіті" (17– 19 квітня 2002 р, м. Хмельницький), 6-я Международная научная коференция "Мода и дизайн: исторический опыт - новые технологии" (30 июня - 3 июля 2003 г., г. С.-Петербург), ІV Міжнародна конференція "Реклама і дизайн ХХІ сторіччя: наука, освіта, бізнес" (17-19 вересня 2003 р, м. Київ), Всеукраїнська науково-технічна конференція "Новітні технології, матеріали та дизайн в легкій промисловості та сервісі" (9-11 жовтня 2003 р, м. Хмельницький), І Польсько - українська наукова конференція "Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва (16-18 жовтня 2003 р., с.м.т. Сатанів, Україна) і щорічних наукових конференціях молодих вчених і студентів КНУТД (м.Київ, 1996-2003 р.р), розширеному науковому семінарі кафедри технології та конструювання швейних виробів ТУ Поділля (м. Хмельницький, 2003 р.), кафедри технології та конструювання швейних виробів КНУТД (м. Київ, 2004 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 47 друкованих працях, серед яких 1 навчальний посібник з грифом Міністерства освіти і науки України, 27 статей в фахових виданнях, в тому числі 7 одноосібних, 12 тез доповідей на наукових конференціях, 1 депонована наукова стаття, 2 звіти з науково - дослідних робіт, 4 деклараційні патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація подана на 380 сторінках друкованого тексту та містить вступ, 7 розділів, загальні висновки, список використаної літератури, який нараховує 330 джерел, та 7 додатків. Робота включає 113 рисунків, 44 таблиці та 237 математичних виразів. Додатки подано на 81 сторінці.


ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, основні аспекти досліджуваної проблеми, мета та завдання досліджень, сформульовані наукова новизна роботи та її практичне значення.

У першому розділі виконано аналіз літературних джерел у галузі розробки модульного проектування одягу із застосуванням комп'ютерних технологій. Встановлено, що в основі цих процесів лежать структурні зв'язки морфологічних комплексів (вертикальні, горизонтальні) та характер їх зміни в процесі синтезу складових елементів системи "одяг".

Враховуючи складну картину декомпозиції поверхні одягу на деталі із різних матеріалів, вплив фактору моди та непередбачуваний характер оцінки споживачів, висловлено думку про доцільність використання топологічних характеристик поверхонь, визначених властивістю неперервності геометричних відображень, на базі яких можливе створення імітаційних та інших моделей процесів проектування конструкції деталей одягу. Труднощі математичного характеру, які виникають при цьому, можна подолати використовуючи методи тріангуляції, математичного моделювання многовидів поверхні та структурно-морфологічних аналогів.

Не менш важливими є також способи формування функціонально незалежних структурних елементів конструкцій у вигляді конструктивних модулів. Аналіз даних літератури показав суттєву перевагу методів модульного проектування порівняно із традиційними (зниження затрат на інженерну підготовку виробництва, підвищення якості швейних виробів). Разом з тим встановлено, що дослідження в галузі модульного проектування в теоретичному плані мають пошуковий характер, зважаючи на труднощі математичного опису проектної ситуації та відсутність необхідного спектру додатків, які впливають на параметричні характеристики виробу (автори досліджень обмежувались в основному номенклатурою конструктивних модулів та загальною характеристикою додатків). У зв'язку з цим виникає необхідність вирішення цих питань на основі використання більш сучасного математичного апарату та засобів дослідження гомеоморфних властивостей конструктивних модулів деталей одягу.

Наступним, не менш важливим, завданням є пошук найбільш ефективних засобів відтворення заданої форми швейного виробу.

Зважаючи на це, виникає необхідність, поряд з вирішенням завдань модульного синтезу розгорток поверхні одягу, вирішення наступного, ще складнішого завдання – виявлення особливостей структурної перебудови конструктивних модулів в заданий тип силуетної форми із застосуванням методів трансформації та модифікування формотворних елементів на основі теорії гомеоморфних перетворень. Аналіз науково-технічної літератури дав можливість визначити мету і завдання досліджень, що сприяло, у подальшому, розробці наукових основ топологічних процесів модульного проектування одягу із прогнозованими властивостями розгорток поверхонь.

У другому розділі виконано теоретичне обґрунтування математичного методу декомпозиції процесу модульного проектування на основі використання функціональних моделей інформаційного стану досліджуваного об'єкта. При цьому певний стан об'єкта модульного проектування моделюється на основі послідовності функцій опису станів і функцій переходу в етапах конструкторської підготовки виробництва (КПВ):

, (1)

i=0,n; n=6,

Gi=, (2)

Fj=< Q0j P0j, Q1j P1j,... Qvj Pvj >, (3)

де Gкпв – функція процесу модульного проектування; Gi – функція і -го етапу процесу; Fj– функція j-ої задачі і-го процесу; Pi – функція переходу і-го етапу.

Це дозволило складну систему конструкторської підготовки виробництва представити як сукупність відносин і множин, які визначають функції, набір ситуацій та вихідних даних на всіх етапах розчленування:

GКПВ = (QКПВ: {ТЗ} КД; StКПВ={Sti}; DnКПВ={Dni});

Gn = (Qn: {Prn-1} Prn; Stn={St1}; Dnn={Dn1}); (4)

.....................................................................................

G0 = (G0: {Pr0} Pr1; St0={St0}; Dn0={Dn0}).

При реалізації поставленого завдання в роботі були розглянуті основні фактори, які впливають на вибір варіанту конструктивного прототипу в модульному проектуванні конструкторської документації (КД).

Аналіз літературних джерел показав, що переважна більшість операцій конструктивного модифікування спрямована на відтворення заданого типу форми. У зв'язку з цим у роботі запропонована модель пошуку і вибору певного прототипу форми (PrФА) із множини можливих типів форми Ф={Ф1,Ф2...Фm}. Умовою формування множини Ф являється досягнутий рівень продукції на ринку споживання. Умови формування підмножин залежать від категорії модних товарів масового вжитку та відповідних типів споживачів. В цілому множина аналогів форми (ФА) включає підмножину базових форм (Ф1), похідних форм (Ф2), основних силуетів форм (Ф3), похідних силуетів форм (Ф4):

ФАФ1Ф2Ф3Ф4 . (5)

Для вибору конструктивного прототипу форми (Фк) доцільною являється ситуація St13 , оскільки в ній розглядаються основні силуети форми, які відповідають вимогам щодо класичності виробу та терміну використання базових основ.

Аналіз, пошук і вибір структурних елементів із підмножини Ф3 виконано шляхом порівняння геометричних символів форми ГС={q1, q2,...qn} і результатів тектонічного аналізу структурних елементів форми. Математичне обмеження рішення задачі пошуку прототипу силуетної форми у просторі може бути представлене як