LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Науково-технічні основи процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом

спрацювання; шорсткості оброблюваної поверхні; одиничних складових сили різання;

  • встановлення основних показників процесу калібрування-шліфування шляхом імітаційного моделювання;

  • здійснення оптимізації процесу абразивного оброблення деревинностружкових плит з метою підвищення його ефективності.

  • На основі аналізу раніше проведених досліджень процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів жорстким абразивним інструментом зроблено висновок про те, що методики використання технологічних та економічних критеріїв для оцінки ефективності процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів абразивними циліндрами не відповідають сучасним вимогам і потребують суттєвого доопрацювання. Аналітичний огляд робіт вчених наукової школи професора А.І.Яцюка і наукової школи Батіна-Дудюка-Максиміва, не зважаючи на їх очевидну наукову новизну і практичну цінність виявив ряд характерних особливостей, які неприйнятні для використання у процесі вивчення калібрування-шліфування деревинностружкових плит і дають вагомі підстави для продовження досліджень з питань абразивного оброблення.

  • У результаті проведення експериментальних досліджень товщини плитних деревинних матеріалів, здійснених у виробничих умовах, встановлено, що різнотовщинність досліджуваних матеріалів до початку процесу абразивного оброблення є суттєвою, а відтак її величиною не можна нехтувати. Величина Нmax-Hmin залежить від виду оброблюваного матеріалу, номінальної товщини та умов виробництва: для ДСП номінальної товщини Нн=16 мм ця величина складає 1,85...3,37 мм; для різних досліджуваних товщин фанери ця різниця становить 0,89...1,48мм.

  • Аналіз результатів досліджень товщини оброблюваного матеріалу дозволив вважати товщину ДСП, визначену як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках випадковою величиною, яку представлено, як умовно нескінчений матеріал, що найбільш точно відтворює існуюче розсіювання за товщиною. У всіх випадках досліджень прийнято статистичну гіпотезу про відповідність емпіричних даних нормальному закону розподілу випадкової величини, яку в будь-який момент часу можна визначити, як Hi =H+S(Н)∙(НВВ). Проведені експериментальні дослідження та їх статистичне оброблення дали змогу визначити для подальших досліджень інтервали варіювання середнього значення товщини Н та його середнього квадратичного відхилення S(H): для дослідження процесу абразивного оброблення ДСП (Нн=16мм) – Н=16,7...17,5 мм; S(H)=0,1...0,5 мм; для дослідження процесу абразивного оброблення MDF (Нн=19мм) – Н=19,2...19,8 мм; S(H)=0,1...0,3 мм; для дослідження процесу абразивного оброблення фанери (Нн=18мм) – Н=18,2...18,8 мм; S(H)=0,1...0,3 мм.

  • Теоретичні дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит дозволили розробити математичні моделі, які описують поведінку систем інструмента і оброблюваної плити у випадку однобічного і двобічного калібрування-шліфування жорстким абразивним інструментом згідно з рознесеною та опозитною схемами розташування, без врахування биття його робочої поверхні та із врахуванням такого биття і дали можливість отримати вирази та визначити величину переміщень систем інструмента і заготовки від положення рівноваги, величину кінематичної і динамічної хвилястостей оброблюваної поверхні та розробити шляхи їх зменшення.

  • Порівняння математичних моделей процесів калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорсткими абразивними інструментами, які розміщені за рознесеною і опозитною схемами, дозволили встановити, що величина переміщення системи інструмента від положення рівноваги у процесі калібрування-шліфування ДСП за рознесеною схемою більша за аналогічну величину переміщення шліфувальних інструментів, розташованих згідно з опозитною схемою, величина кінематичної хвилястості у випадку двобічного калібрування-шліфування за опозитною схемою за умови ідентичності абразивних циліндрів дорівнює нулю, а величини динамічної хвилястості за умов використання рознесеної і опозитних схем розміщення шліфувальних інструментів відрізняються несуттєво, що дало можливість надати перевагу використанню опозитної схеми розташування абразивних циліндрів у процесі калібрування-шліфування деревинностружкових плит.

  • Використання об'єктно-статистичної методології для дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом дало змогу розробити імітаційні моделі одно- і двоагрегатного оброблення, у яких враховано вплив випадкових чинників на основні параметри калібрування-шліфування, що дозволило адекватно врахувати у процесі досліджень умови реального виробництва.

  • У результаті досліджень процесу калібрування-шліфування ДСП жорстким абразивним інструментом на імітаційній моделі отримано вирази для визначення довжини калібрування-шліфування за період до повного спрацювання інструмента, частки плит, що не відповідають вимогам, які ставляться до висоти мікронерівностей та відхилень за товщиною, кількості браку на мільйон можливостей, що дало змогу розробити шляхи для забезпечення умов високопродуктивного і бездефектного оброблення.

  • Проведені дослідження, що базується на теоретичному визначенні дійсної глибини калібрування-шліфування, експериментальному визначенні товщини оброблюваного матеріалу, що проведено в умовах виробництва, експериментальних досліджень процесу калібрування-шліфування плитних деревинних матеріалів жорсткими абразивними кругами, які проведені у лабораторних умовах, машинних експериментах з імітаційними моделями дозволили встановити математичні вирази для визначення залежностей впливу випадкової величини товщини оброблюваного матеріалу, її середнього квадратичного відхилення, режимних чинників абразивного оброблення та структурних параметрів жорсткого абразивного інструмента на основні показники процесу калібрування-шліфування деревинностружкової плити і визначити, що величина цих показників для варіанту калібрування-шліфування матеріалу змінної товщини суттєво відрізняється від варіанту абразивного оброблення плит постійної товщини.

  • Порівняльні дослідження процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит, MDF та фанери дозволили встановити спільні закономірності, що пов'язані із домінантним впливом товщини матеріалу, який зішліфовується з оброблюваної поверхні на довжину абразивного оброблення і спрацювання шліфувального інструмента та визначити характерні особливості процесу калібрування-шліфування, що зумовлені відмінністю фізико-механічних властивостей різних матеріалів.

  • Верифікація імітаційних моделей, що здійснена шляхом: порівняння розподілів випадкової величини товщини деревинностружкових плит, отриманого на основі експериментальних даних та за допомогою машинного генерування псевдовипадкових чисел; перевірки чутливості моделі до зміни закону теоретичного розподілу (перевірка імітаційних моделей на чутливість до зміни закону розподілу показала наявність несуттєвої різниці у визначенні величини основних показників процесу оброблення у випадку зміни нормального закону розподілу на ерлангівський, рівномірний і Сімпсона); оцінювання поведінки


  •