LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Науково-технічні основи процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом

кількість фаз), а спрацювання - ρi (N) = .

  • Визначення граничної величини спрацювання абразивного інструмента за умови, що довжина процесу калібрування-шліфування дорівнюватиме граничній величині.

  • Визначення граничної довжини процесу калібрування-шліфування до повного спрацювання Lцгрi, яка залежить від величини сумарного спрацювання абразивного інструмента та товщини робочого шару циліндра.

  • Визначення параметру шорсткості оброблюваної поверхні Rmmaxi в кінці періоду стійкості.

  • Визначення частки оброблених деталей, що відповідають вимогам із різнотовщинності та якості оброблюваної поверхні.

  • Визначення частки оброблених деталей, що не відповідають вимогам із різнотовщинності та якості оброблюваної поверхні.

  • Визначення усереднених показників, що характеризують процес калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним циліндром: середньої товщини матеріалу до і після оброблення; довжини шліфування за період стійкості і до повного спрацювання абразивного інструмента; товщини шару матеріалу, що знімається з оброблюваної поверхні; величини мікронерівностей поверхні, яка шліфується; частки бракованих деталей до і після калібрування-шліфування.

    Імітаційне моделювання процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит для випадку використання двох шліфувальних агрегатів, кожен з яких складається з двох опозитно розташованих жорстких абразивних циліндрів, побудоване на базі моделі роботи одного агрегату. Різниця полягає в тому, що весь процес оброблення розділений на два етапи: калібрування на першому агрегаті та проміжкове (чистове) шліфування на другому. Кожен із цих етапів може розглядатись, як самостійна ланка процесу оброблення, але разом вони складають одне інтегральне ціле. Імітаційне моделювання оброблення на кожному агрегаті складається з вище описаних складових, причому вихідні дані першого етапу калібрування-шліфування є вхідними для другого, а вихідні дані після імітування роботи другого агрегату, за умов відсутності подальшого чистового шліфування, вважаються кінцевими для загального процесу абразивного різання.

    Верифікацію імітаційних моделей здійснювали шляхом порівняння розподілів випадкової величини товщини ДСП, отриманого на основі експериментальних даних та за допомогою машинного генерування псевдовипадкових чисел; перевірки чутливості моделі на зміну закону теоретичного розподілу; оцінювання поведінки моделі за умови зміни величини основних вхідних чинників.

    У процесі порівняння емпіричного та імітаційного розподілів перевіряли за допомогою критерію статистичну гіпотезу про однорідність розподілів; отримували полігони розподілу для двох випадків і розраховували основні статистичні характеристики; здійснювали перевірку однорідності дисперсій і однорідності середніх.

    Чутливість самої імітаційної моделі перевірялась шляхом зміни нормального закону розподілу на ерлангівський, Сімпсона та рівномірний.

    У процесі досліджень калібрування-шліфування ДСП двома шліфувальними агрегатами реалізований уніформ-рототабельний план, в ортогональній частині якого використаний дробовий факторний план типу 210-2. У процесі досліджень калібрування-шліфування ДСП одним шліфувальним агрегатом нами реалізований уніформ-рототабельний план, в ортогональній частині якого використаний дробовий факторний план типу 2 7-2. У процесі досліджень калібрування-шліфування MDF та фанери жорсткими абразивними інструментами реалізований В-план з ДФП типу 2 7-2 в ортогональній частині. Заміна уніформ-рототабельного плану В-планом зумовлена меншим розсіюванням товщини оброблюваного матеріалу, ніж при дослідженні процесу абразивного оброблення ДСП, але з метою збільшення точності отриманих результатів В-план доповнений серією дослідів, проведених в середині інтервалів варіювання незалежних чинників.

    У процесі дослідження калібрування-шліфування плитних деревних матеріалів жорстким абразивним інструментом на імітаційній моделі визначався вплив незалежних чинників на: середню товщину плити після калібрування-шліфування першим агрегатом Нпк1, мм; середню товщину плити після калібрування-шліфування другим агрегатом Нпк2, мм; середню товщину зйому у процесі калібрування-шліфування першим h1 та другим h2 шліфувальними агрегатами, мм; середнє значення довжини калібрування-шліфування за період стійкості інструмента першого L1 та другого L2 агрегатів, п.м.; середню величину спрацювання інструмента за період його стійкості для двох агрегатів ρ1, ρ2, мкм; середню кількість погонних метрів прошліфованої поверхні абразивним інструментом двох агрегатів до повного спрацювання LП1, LП2, п.м.; частку бракованих плит до калібрування-шліфування першим Чб1 та другим Чб2 агрегатами, %; частку плит, що не оброблялись у процесі калібрування-шліфування ЧН1, ЧН2,%; середню шорсткість оброблюваної поверхні Rm max1 та Rm max2, мкм; частку бракованих плит після калібрування-шліфування Чб1к, Чб2к, %; одиничну нормальну складову силу різання Py, Н/мм; одиничну дотичну складову сили різання Pz, Н/мм; відношення одиничної нормальної складової сили різання до дотичної k=Py/Pz.

    У випадку одноагрегатного оброблення за змінні незалежні чинники прийняті: середня товщина плити до оброблення, середнє квадратичне відхилення товщини плити до оброблення, налагоджувальна товщина калібрування-шліфування, швидкість подачі плитного деревинного матеріалу, швидкість різання, твердість та зернистість абразивних циліндрів. У процесі досліджень двоагрегатного оброблення додатково вивчався вплив налагоджувальної товщини другого агрегату, твердості і зернистості інструментів цього агрегату на перелічені вище вихідні величини.

    Метою лабораторних досліджень є математичний опис залежності величини основних показників процесу калібрування-шліфування MDF та фанери (довжини процесу оброблення за період стійкості абразивних інструментів, спрацювання інструмента за період його стійкості, шорсткості оброблюваної поверхні) від режимних (швидкості різання, швидкості подачі, товщини шару, який знімається у процесі оброблення) та структурних (твердості і зернистості шліфувального інструмента) чинників.

    Дослідження впливу характеристик шліфувального інструмента на його стійкість, питому продуктивність і глибину шліфування проводились на експериментальній установці, змонтованій на базі плоскошліфувального верстата моделі 371М. Регулювання величини швидкості подачі та швидкості різання здійснювалось за допомогою електромагнітного підсилювача.

    З метою встановлення залежності довжини калібрування-шліфування фанери від швидкості різання, швидкості подачі, товщини матеріалу, який зішліфовується з оброблюваної поверхні та твердості абразивного круга реалізований уніформ-рототабельний план з повним факторним планом типу 24 в ортогональній частині. Для визначення шорсткості оброблюваної поверхні в процесі калібрування-шліфування MDF та силових показників реалізований дробовий факторний план типу 25-1.

    У п'ятому розділі наведені результати імітаційних досліджень, на основі яких отримані рівняння регресії для визначення основних показників процесу


  •