LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Науково-технічні основи процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом

Ннmin – мінімальна товщина плити згідно нормативних вимог стандарту;

Ннmax – максимальна товщина плити згідно нормативних вимог стандарту.

В результаті отримаємо:

Ннmin - n∙[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] - ΔЕ ≤ Нн ≤ Нн max -

- n∙[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] - ΔЕ. (29)

  • Проводяться дослідження з метою вибору значень для налагоджувальної товщини калібрування-шліфування Нн, швидкості подачі νs, швидкості різання ν, твердості абразивних циліндрів Нц, коефіцієнту зернистості абразивних циліндрів Kz на оптимізаційній моделі:

    Е заг = (1802,01291 - 557038,40327∙H + 41,22445∙S(H)+ 349213,93569∙Hн +
    + 199490,65391∙ν + 1205,74557∙νs + 30070,46901∙Kz - 3,02815∙Нц -
    - 25358,48709∙Н∙S(H) + 109,10930∙Н∙Нн + 15249,01521∙Н∙ν - 5790,73553∙H∙νs+
    + 49965,22173∙H∙Kz + 218,38977∙H∙Нц - 15869,87580∙S(H)∙Hн + 2,56997∙S(H)∙ν -
    - 5,89292∙S(H)∙νs - 30,69505∙S(H)∙Kz + 2703,38945∙S(H)∙Нц - 25512,4903∙Нн∙ν +
    + 5274,91975∙Нн∙νs + 25106,64253∙Нн∙Kz - 144,440∙Нн∙Нц + 1010,80102∙ν∙νs-
    - 34580,35714∙ν∙Kz - 2,52156∙ν∙Нц + 15387,20153∙νs∙Kz + 15,02833∙νs∙Нц-
    - 1685,95792∙Kz∙Нц + 764,99901∙Н2 - 7,99551∙S(H)2 + 12522,66367∙Нн2 -
    -1470,25416∙ν2- 322,79075∙νs2 + 15,74301∙Kz2 - 5,19144∙Нц2)∙ B∙[Nвшк∙Вод.шл +
    + (Н – Н min)∙(N одл∙В одл + N одз∙В одз)] – В од.аз ∙n →max (30)

    ≥ Ннmin + 3∙S(H) + n∙[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ΔЕ, (31)

    - 3∙S(H) + n∙[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ΔЕ ≤ Нн ≤ + 3∙S(H) + n∙[2/3(Rm max(i-1) - Rm max(i))] + ΔЕ (32)

    15,7 ≤ Нн ≤ 16 (33)

    0,1 ≤ S(H) ≤ 0,5 (34)

    0,1 ≤ Kz ≤ 0,5 (35)

    18 ≤ ν ≤ 30 (36)

    13 ≤ νs ≤ 28 (37)

    185 ≤ Нц ≤ 305 (38)

    B > 0; B = const (39)

    Nвшк > 0; Nвшк = const (40)

    Вод.шл > 0; Вод.шл = const (41)

    N одл > 0; N одл = const (42)

    В одл > 0; В одл = const (43)

    N одз > 0; N одз = const (44)

    В одз > 0; В одз = const (45)

    В од.ац > 0; В од.ац = const (46)

    n > 0; n = const (47)

    F/(H∙B) < σmax (48)

    де N вшк – норматив витрат шліфувальної шкурки на одиницю площі, м2/м2; Вод.шл – ціна шліфувальної шкурки, грн./м2; N одл – норматив витрат лісоматеріалів на виготовлення плити, м3/м3; В одл – ціна одиниці зекономленого лісоматеріалу, грн./м3; N одз – норматив витрат зв'язуючих матеріалів на виготовлення плити, кг/м3; В одз – ціна одиниці зекономленого в'яжучого матеріалу, грн./кг; В од.ац – вартість одного абразивного циліндра, грн.; n – кількість абразивних циліндрів у шліфувальному агрегаті, шт.; F - нормальне навантаження, Н; В – ширина оброблюваних плит, м; σmax – границя міцності на статичний згин, Н/м2.

  • Останній етап полягає в уточненні результатів обчислень на імітаційній моделі.

    Використавши отримані дані (= 16,991 мм; S(H)=0,276 мм;
    15,7 мм ≤ Нн ≤ 15,98 мм), здійснено ітераційним шляхом оптимізацію, у результаті якої виявлено, що досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (ця величина складає Lп = 387538,5 п.м) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: налагоджувальна товщина оброблення Нн = 15,98 мм; швидкість різання ν = 19,8 м/с; швидкість подачі νs = 26,3 м/хв.; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів Kz = 0,5; твердість шліфувальних інструментів Нц = 185 МПа. У випадку фіксування змінних чинників вище зазначеним способом можна також досягнути: економії круглих лісоматеріалів на суму 31250 грн.; економії в'яжучих матеріалів на суму 23897 грн.; економії від заміни шліфувальної шкурки на абразивні циліндри на суму 136460 грн.; загальна економія у цьому випадку складе 191607 грн.

    У процесі досліджень нами також встановлено, що здійснивши запропоновані заходи за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (цей період для даних умов становить 45 діб) можливо зекономити 347,2 м3 круглих лісоматеріалів та 18382,3 кг карбамідоформальдегідної смоли.

    Здійснена оптимізація для варіанту роботи двох шліфувальних агрегатів (= 16,991 мм; S(H)=0,276 мм) дала можливість виявити, що досягти максимальної довжини калібрування-шліфування деревинностружкової плити за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (L1 = 579221,3 п.м; L2 = 495301,3 п.м) можна за умови фіксування основних змінних факторів наступним чином: налагоджувальна товщина оброблення першого агрегату НН1=16,69мм; налагоджувальна товщина оброблення другого агрегату НН2=15,84мм; швидкість різання ν = 20,07 м/с; швидкість подачі νs = 27,97 м/хв.; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів першого агрегату KZ1=0,5; коефіцієнт зернистості абразивних циліндрів другого агрегату KZ2=0,5; твердість шліфувальних інструментів першого агрегату НЦ1=305 МПа; твердість шліфувальних інструментів другого агрегату НЦ2=305 МПа. У випадку фіксування змінних чинників вище зазначеним способом можна також досягнути: економії круглих лісоматеріалів на суму 45409,3 грн.; економії в'яжучих матеріалів на суму 34724,8 грн.; економії від заміни шліфувальної шкірки на абразивні циліндри на суму 391873 грн.; загальна економія у цьому випадку складе 472007,1 грн.

    У процесі досліджень нами також встановлено, що здійснивши запропоновані заходи за період до повного спрацювання абразивних циліндрів (цей період для даних умов становить 66 діб) можливо зекономити 504,5 м3 круглих лісоматеріалів та 26711,4 кг карбамідоформальдегідної смоли.





    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

  • У результаті теоретичних, модельних і експериментальних досліджень вирішена науково-технічна проблема, що полягає у розробленні науково-технічних основ процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом та знайдені основні шляхи її реалізації на підставі:

    • запропонованої і обгрунтованої концепції моделювання процесу калібрування-шліфування деревинностружкових плит жорстким абразивним інструментом, що базується на використанні об'єктно-статистичної методології;

    • індентифікації форми і розмірів оброблюваного матеріалу шляхом генерування псевдовипадкової величини товщини деревинностружкової плити на основі встановленого закону розподілу із забезпеченням заданих статистичних характеристик за допомогою методу Монте-Карло;

    • задання математичними залежностями, що отримані на основі теоретичних та експериментальних досліджень наступних величин: товщини шару матеріалу, який зішліфовується у процесі абразивного оброблення; довжини калібрування-шліфування за період стійкості абразивних інструментів; їх


  •