LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Обгрунтування параметрів та структури рамних деревнопильних ліній (на прикладі лісопильних підприємств України)

-0,00079k2 - 0,00078М2; (7)

1 k 19; 0 M 20;

3. для випадку послідовного з'єднання десяти верстатів

ρ=0,45187 + 0,03487κ + 0, 02625М - 0,00065kМ -

- 0,00086k2 - 0,00043М2; (8)

1 k 19; 0 M 20;

Тоді кількість S верстатів була введена в план експерименту як окремий фактор, і реалізований обчислювальний експеримент за схемою плану B3, за допомогою якого знайдене узагальнене рівняння регресії:

ρ=0,72380+0,02120k+0,02607Μ – 0,04022S –0,00059kΜ+

+ 0,00077kS +0,00031МS – 0,00052k2 – 0,00057М2 + 0,00127S2. (9)

1 k 19; 0 M 20; 2 S 10.

Рівняння (6)...(9) та побудовані за ними графіки (рис.3) залежностей коефіцієнта rвикористання робочого часу лінії від кількості S верстатів і параметра стабільності k робочих циклів за різної місткості M буферних пристроїв дають змогу оцінити вплив згаданих факторів на ефективність роботи лінії. Зокрема, лише за рахунок заходів по стабілізації робочих циклів можна зменшити втрати продуктивності лінії на 20...25%.


Рис. 3. Залежність коефіцієнта ρ використання робочого часу лінії від кількості S верстатів в лінії і параметра k стабільності робочих циклів за місткості М буферних пристроїв, рівних: а) М=0; б) М=5; в) М=10; г) М=20.


На базі алгоритму, складеного за принципом проведення, розроблені алгоритм і програма імітаційного моделювання рамних деревнопильних ліній, працюючих зі 100%-ою брусовкою. Використовуючи цю програму, шляхом реалізації обчислювальних експериментів одержані залежності коефіцієнта r використання робочого часу лісопильних рам від параметрів устаткування лісопильної лінії і технологічного процесу.

Ці залежності мають вигляд:

1. для дільниці "подаючий транспортер – рама 1-го ряду"

r=-0,13296+1,25607(l/m)+0,00800M+0,00011kp+0,00119kT+

+0,01021(l/m)M+0,00625(l/m)kp+0,00080(l/m)kT-0,00017Mkp- (10)

-0,00003MkT- 0,00002kpkT-0,36770(l/m)20,00044M2-0,00005kp2;

0,6 λ/μ 1; 0 M 20; 6 kр 20; 2 kт 10.

де l- фактична циклова продуктивність подаючого транспортера колод;

m– номінальна циклова продуктивність рами 1-го ряду;

M – місткість накопичувача колод;

kT – параметр стабільності вхідного потоку колод;

kp – параметр стабільності процесу розпилювання колод;

2. для дільниці "рама 1-го ряду – рама 2-го ряду"

r=-1,95514+5,30912m-0,00008k+0,01010M+0,00331mk+

+0,00454mM-0,00022kM-2,47697m2-0,00048M2, (11)

0,8 μ 1; 6 k 20; 2 M 20.

де m – відношення циклових продуктивностей рам;

k – параметр стабільності процесів розпилювання колод і брусів;

M – місткість брусоперекладача;

3. для дільниці "лісопильна рама – обрізний верстат"

r=0,03663+0,96417m-0,00414k+0,00265M+0,00550mk+

+0,00563mM-0,00008kM-0,16238m2+0,00009k2-0,00013M2, (12)

0,6 μ 1; 6 k 20;2 M 30.

де m – відношення номінальних циклових продуктивностей рами і обрізного верстата;

k – параметр стабільності процесів розпилювання колод і брусів;

M – місткість накопичувача дошок.

Одержані рівняння регресії дозволяють обгрунтовано розраховувати продуктивність лісопильного потоку і використовуються для оптимізації параметрів устаткування і структури рамних деревнопильних ліній.


У п'ятому розділі розглядаються питання оптимізації параметрів і структури рамних лісопильних ліній. Як цільова функція прийнята:

(13)

де ЗІ1 – зведені інвестиції на буферний пристрій одиничної місткості, грн;

М – місткість буферного пристрою, штук;

QП – пропускна здатність лісопильної рами, колод/хв;

Т – номінальний фонд робочого часу в зміну, хв;

q – середній об'єм розпилюваних колод, м3;

a,b – параметри, які зв'язують зведені інвестиції на основне устаткування з зведеними інвестиціями на буферний пристрій;

A, B, C – параметри, які визначаються за допомогою рівнянь (10)...(12).

Вираз для оптимальної місткості MОПТмає вигляд:

(14)

де Z – відношення сумарних зведених інвестицій до зведених інвестицій, які необхідні для збільшення місткості буферного пристрою на одиницю.

За виразом (14) побудована номограма (рис. 4) для визначення оптимальної місткості буферних пристроїв.

Рис. 4. Номограма для визначення оптимальної місткості МОПТ буферного пристрою.


Наведено приклад розрахунку оптимальної місткості накопичувача колод в умовах роботи потоку №1 Вигодського лісокомбінату. Розрахункова економічна ефективність від впровадження накопичувача колод оптимальної місткості склала більше 20 тис.грн в рік. Запропонована принципово нова конструкція пристрою для накопичування і поштучної видачі брусів, захищена авторським свідоцтвом.


ВИСНОВКИ

  • Стохастичний характер вхідного потоку та тривалості виробничих операцій рамних деревнопильних ліній спричинює появу накладених втрат робочого часу устаткування і, відповідно, зменшення продуктивності ліній. Залежно від структури та параметрів ліній величина накладених втрат сягяє 20...30% робочого часу. Існуючі методи розрахунку рамних деревнопильних ліній грунтуються на використанні середньостатистичних показників роботи ліній і не дають змоги враховувати динаміку взаємного впливу верстатів та ланок зв'язку між


  •