LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Обгрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних і пружних коливань

господарства).

Мета й задачі дослідження.

М е т о ю роботи є вирішення теоретичних і експериментальних задач по обґрунтуванню технології і розробці пристроїв знезаражування вовни на основі використання електромагнітного випромінювання НВЧ діапазону і пружних коливань у технологічному процесі первинної обробки вовни.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Провести аналіз бактеріальної зараженості вовни. Обґрунтувати методи підвищення ефективності знезаражування вовни в технологічному циклі її первинної обробки.

2. Обґрунтувати й розробити НВЧ пристрій для знезаражування вовни.

3. Обґрунтувати й розробити пристрій для знезаражування вовни пружними коливаннями.

4. Експериментально вивчити вплив ЕМП НВЧ діапазону й ультразвуку на бактерії у вовні і мийних водяних розчинах ПАР.

5. Розробити технологію знезаражування вовни і мийних розчинів із використанням електромагнітних і пружних коливань.

6. Провести санітарно-бактеріологічне дослідження зразків вовни і мийних розчинів.

Об'єкт дослідження - процес знезаражування вовни і водяних розчинів із поверхнево-активними речовинами з використанням електромагнітних і пружних коливань при первинній обробці вовни.

Предмет дослідження – технологія й пристрої для знезаражування вовни з використанням електромагнітних і пружних коливань при її первинній обробці.

Методи досліджень. Ґрунтуються на розробках теоретичної фізики, принципах електродинаміки, теорії акустичних коливань, санітарно-бактеріологічних дослідженнях, вимірювальній й обчислювальній техніці.

Наукова новизна отриманих результатів.

1. Визначено параметри впливу електромагнітного випромінювання і пружних коливань на мікроорганізми вовни, що викликають їхнє знищення.

2. Розроблено математичну модель розподілу електромагнітного поля НВЧ діапазону в камері з перемінним перетином для знезаражування вовни і визначені його основні конструктивні параметри.

3. Обґрунтовано математичну модель розподілу ультразвуку у пристрої для знезаражування вовни з визначенням його основних конструктивних параметрів.

4. Розроблено нові технологічні прийоми знезаражування вовни і водяних розчинів у пристроях з електромагнітним НВЧ випромінюванням і пружними коливаннями.

Практичне значення отриманих результатів.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені пристрої і технологічні режими знезаражування вовни електромагнітним полем НВЧ діапазону і пружними коливаннями.

Практично показано, що застосування розроблених пристроїв і технологічних режимів їх роботи на основі електромагнітних полів і пружних коливань дозволить зберегти якість природної вовни, виключити негативний вплив технологічного процесу знезаражування вовни на навколишнє середовище.

Розроблені пристрої й технологія для знезаражування вовни в процесі її первинної обробки впроваджені в Інституті тваринництва степових районів "Асканія-Нова", економічний ефект складає 14 тис.грн. за рік.

Особистий внесок здобувача. Нові наукові результати отримані автором особисто. У роботі [1] автору належать результати розробки технології знезаражування вовни в електромагнітному НВЧ діапазону і ультразвуковому полях при її первинній обробці. В роботі [2] наведений розрахунок оптимального розміщення ультразвукових випромінювачів. У науковій праці [3] автору належить розробка математичної моделі розподілення поля в ультразвуковій камері. У роботі [4] автору належить розробка математичної моделі розподілу електромагнітного поля НВЧ діапазону в камері з перемінним перетином. У тезисах докладу [5] автором розроблений алгоритм управління автоматизованим процесом первинної обробки вовни, а в патенті [6] доля участі автора складає 20 %.

Апробація результатів дисертації проведена на Міжнародних конференціях "Проблеми електропостачання й енергозбереження в АПК України" (Харків, ХГТУСХ, 2001); "Землеробська механіка на рубежі сторіч" (м.Мелітополь, 2001); "Енергетика сільськогосподарського виробництва" (м.Харків, ХГТУСХ, 1999 р.); на міжнародній науково-технічній конференції "MicroCAD-2000. Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, здоров'я" (Харків, ХГПУ, 2000).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 наукових статтях.

Структураи об'єм дисертації. Дисертація складається із вступу, 4 розділів, висновку, списку літератури та додатків. Вона включає 127 сторінок, 21 рисунок, 10 таблиць, список джерел літератури нараховує 88 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, формулюється наукова проблема, що розв'язується, розкривається сутність і стан цієї проблеми, висвітлюється зв'язок роботи з програмами, планами та темами НДР; формулюється мета і наукові задачі дослідження, розв'язання яких забезпечує досягнення поставленої мети; визначається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, а також особистий внесок здобувача у надрукованих роботах; подана інформація щодо апробації дисертаційних досліджень.

У першому розділі проведено аналіз методів знезаражування вовни й обґрунтовані напрямки досліджень. При первинній обробці вовни робітники підпадають під вплив шкідливих для здоров'я факторів, оскільки поряд із мінеральними й органічними забрудненнями вовна несе на собі велику кількість бактеріальної флори. В одному грамі вовни може знаходитися майже мільйон бактерій. Поряд із так званими санітарно-показовими мікроорганізмами (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка і т.д.), що викликають захворювання органів носоглотки і дихальних шляхів, а також шкіри і підшкірної клітковини, можуть знаходитися і патогенні мікроорганізми. До професійних захворювань робітників вовнопереробної промисловості, які викликані патогенними мікроорганізмами, відносяться сибірська виразка, лихоманка Ку, що передаються через сировину, причому захворювання сибірською виразкою й лихоманкою Ку можуть приводити до летальних наслідків. На підставі соціально-економічного аналізу інфекційних хвороб економічний збиток, що завдається одним випадком захворювання сибірської виразки при госпіталізації працюючого працівника, складав у цінах 1991 року 1541 крб.

В даний час основними методами знезаражування вовни при її первинній обробці є використання пароформаліну або розчинників. В останні роки розроблені нові препарати (дезаксон-4, дезефект і ін.) і методики їхнього застосування в медицині, ветеринарії й санітарії. Однак усі відомі дезінфектанти змінюють фізико-хімічні й органолептичні властивості