LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Обгрунтування технології та розробка пристроїв знезаражування вовни з використанням електромагнітних і пружних коливань

використовувати 4 перетворювача, розташованих попарно на протилежних боках ванни з координатами:

два випромінювачі на одній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; =0,25 м; 2-го випромінювача - у=1,04 м; = 0,75 м;

два випромінювачі на протилежній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; = 0,75 м; 2-го випромінювача у=1,04 м; = 0,25 м.

У розділі 4 нами приведені результати дослідження дії електромагнітного НВЧ діапазону й ультразвукового полів на мікрофлору вовни від овець мериносової породи з господарств Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" (Чаплинський район Херсонської області).

Обробка вовни у електромагнітному НВЧ діапазоні й ультразвуковому полях проводилася при різних експозиціях та концентраціях ПАР і формаліну. Після проведення обробки вовни в електромагнітному й ультразвуковому полях у ній визначався кількісний і якісний склад мікроорганізмів.

Для визначення кількісного складу мікрофлори застосовувався "глибинний" метод посіву, що дало можливість підрахувати аеробну й анаеробну флору. Для визначення патогенної мікрофлори робився посів на спеціальні диференціальні середовища.

Після вивчення посівів на відповідних середовищах проводилася подальша ідентифікація вирослих колоній з вивченням біохімічних і серологічних властивостей.

У досліджуваній вовні були виділені наступні мікроорганізми (контроль):

1. E.Coli (кишкові палички):

2. Cereus (псевдосибіревиразкова паличка)

3. S. epidermidis (епідермальний стафілокок)

4. S.saprophiticus (сапрофітний стафілокок)

5.Listeria (листерії)

6.Nesseria (нейсерії)

7.Enteracocus (кишкові коки)

8.Subtilis

9. Спорові.

10. Дріжджові клітки

11. Тетракоки

Аналіз результатів досліджень показує, що при обробці вовни в ЕМП НВЧ діапазону при потужності випромінювачів НВЧ енергії 3 кВт збільшення експозиції веде до зменшення числа бактерій, так, якщо при експозиції в 2 хвилини число бактерій на другий день після посіву складало більш 10 тис. штук, то при збільшенні експозиції до 3 хвилин їхня кількість зменшувалася до 6,8 тисяч штук. Істотна різниця відчувається на 4-й день – 5,5 тис. і 2,1 тис. відповідно. Разом із тим, домогтися знезаражування вовни за час обробки, обумовлений технологічним процесом, не вдається, у вовні виявляється присутність Enteracocus, S. epidermidis, спорових і дріжджових кліток.

При експозиціях 120 с і 180 с, потужностях випромінювачів 3 і 3,5 кВт ЕМП НВЧ і ультразвуку відповідно і концентрації формаліну 0,05 % спостерігається повне знищення мікроорганізмів як у вовні, так і у водяному розчині ПАР. При зниженні потужності випромінювачів ультразвуку до 1,5 кВт при експозиції 120 сек. не відбувається повне знищення мікроорганізмів. Кількість мікроорганізмів знижується за два дні з 4,9 до 3,95 тис. і присутні тільки два види мікроорганізмів: спорові і дріжджові клітки. Зниження концентрації формаліну або експозиції приводить до неповного знищення мікроорганізмів, при цьому життєдіяльність зберігають спорові й кокові форми. Таким чином, для знищення мікроорганізмів за час, обумовлений технологічним процесом для знищення мікроорганізмів у вовні й у водяних розчинах ПАР необхідне додавання у мийний розчин формаліну концентрацією 0,05 %.


ОСНОВНІ ВИСНОВКИ Й РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Вовну при її первинній обробці необхідно знезаражувати, тому що в ній можуть знаходиться хвороботворні мікроби і навіть такі, котрі приводять до летального випадку людини (сибірська виразка, лихоманка Ку).

2. Замість існуючих дезінфектантів для знезаражування вовни, що викликають ушкодження волокон, необхідно застосовувати нові технології знезаражування на основі НВЧ електромагнітних полів і пружних коливань.

3. Застосування ЕМП і пружних коливань для знезаражування вовни дозволить скоротити час технологічних циклів у 20-25 разів; зменшити енерговитрати до 60 %; зменшити технологічні площі в 3-5 разів; зберегти міцність і розривне навантаження вовни; виключити негативний вплив технологічного процесу знезаражування на навколишнє середовище; автоматизувати технологічний процес; виключити втрати вовни при її знезаражуванні.

4. Для знезаражування вовни НВЧ енергією варто використовувати об'ємний резонатор зі змінним перетином, що поряд із знезаражуванням забезпечує автоматичне завантаження й вивантаження вовни.

5. Для розрахунку конструктивних параметрів резонатора можна використовувати результати, отримані при розв'язанні електродинамічної задачі, пов'язаної з розподілом електромагнітного поля в об'ємі резонатора.

6. Знезаражування вовни варто проводити на хвилі типу Е31, що забезпечує рівномірний розподіл електромагнітної енергії по об'єму резонатора.

7. Для проведення дезінфекції волокон вовни і стічних вод варто вибирати магнітострикційні перетворювачі з параметрами:

- частота 20-40 кГц;

- інтенсивність коливань 0,5-5 Вт/см2.

8. Для ванни з розмірами 1,4 м х 1,4 м х 1 м необхідно використовувати 4 перетворювачі, розташовані попарно на протилежних сторонах ванни з координатами:

два випромінювачі на одній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; =0,25 м; 2-го випромінювача - у=1,04 м; = 0,75 м;

два випромінювачі на протилежній стінці з координатами 1-го випромінювача у=0,4 м; = 0,75 м; 2-го випромінювача у=1,04 м; = 0,25 м.

9. Для знезаражування вовни в технологічному циклі первинної обробки варто використовувати НВЧ пристрій на частоті 2,45 ГГц потужністю 3 кВт з об'ємом 2 м3 і пристрій пружних коливань на частоті

22 кГц із щільністю потоку потужності 2 Вт/см2.

10. Для повного знищення мікроорганізмів вовни рекомендуються наступні умови: експозиція 120 с для НВЧ енергії і 180 с для впливу ультразвуку при концентрації формаліну у водяному розчині 0,05 %.


Список опублікованих праць за темою дисертації


1. Гордійчук І.Й., Свергун Ю.Ф. Використання електромагнітного поля НВЧ діапазону при первинній обробці вовни в процесі миття // Вісник Харківського державного технічного університету сільського господарства. – Вип.3. – 2000. – С.199-203.

2. Черенков А.Д., Свергун Ю.Ф., Сметанкин В.А., Стрельникова Е.А., Сметанкина Н.В., Гордийчук И.И. Исследование акустических полей гидродинамических излучателей // Сб.науч.тр.ХГТУСХ "Питання електрифікації сільського господарства". – Харків, 1999. – С.11-21.

3. Свергун Ю.Ф., Сметанкина Н.В., Черенков А.Д., Гордийчук И.И. Исследование влияния конструктивных параметров гидродинамической излучающей системы на характеристики звукового поля // Вісник Харківського державного політехнічного