LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Одержання крученої пряжі скороченим засобом

можливості розширення асортименту крученої пряжі за рахунок реалізації в промисловості однопроцесного прядіння та крутіння. Використання цього способу дозволить:

підвищити продуктивність праці і обладнання;

знизити витрати електроенергії;

скоротити виробничі площі;

знизити втрати сировини і чисельність основних робітників.

Реалізація скороченого способу отримання крученої пряжі надає можливість відмовитися від закупки дорогокоштовного крутильного обладнання за кордоном, що дозволить текстильним підприємствам більш раціонально і ефективно використати свій виробничий потенціал, створений в народному господарстві України.

Запропонована конструкція протибалонної насадки дозволяє стабілізувати технологічний процес отримання пряжі за скороченим способом і знизити обривність на 5%.

Робота може бути реалізована на будь-якій бавовняній фабриці.


Методика дослідження передбачала теоретичні і експериментальні засоби дослідження в лабораторних та виробничих умовах. Об'єктом дослідження була бавовняна пряжа скороченого способу виробництва (ССВ) з двох рівниць результуючої лінійної щільності 40.17 текс і крученої пряжі такої ж лінійної щільності, отриманої за класичною технологією (класична).

Порівнювальні пряжі вироблені на Херсонському бавовняному комбінаті (ВАТ "ХБК"). Пряжа ССВ вироблялася на кільцепрядильній машині П-76-5М6.

Експериментальні дослідження проводилися за оптимізацією технологічних параметрів, конструктивних характеристик насадок веретена та їхнього впливу на якісні показники пряжі.

Обробка і аналіз результатів експерименту виконувалися засобами математичної статистики, регресійного та кореляційного аналізу. Помилки досліду не перевищували 2,5-3,0%. Оцінка фізико-механічних показників якості пряжі проводилася за допомогою існуючих державних стандартів та загальноприйнятих методик, основними з яких є ДСТУ 2535-94, ГОСТ 6611.1-73 "Нити текстильные. Метод определения линейной плотности (толщины)", ГОСТ 6611.2-73 "Нити текстильные. Методы определения разрывной нагрузки и разрывного удлинения", при оцінці ворсистості відбір і досліди проводилися в відповідності з ГОСТ 6611.0-73, та ГОСТ 6611.4-73. "Измерения, методы обработки результатов, определение оценок и доверительных границ для параметров нормального распределения" ГОСТ 11.004-74 та ГОСТ 8.207-76.

Обробка отриманих результатів проводилася на ЕОМ за допомогою оригінальної програми на мові Turbo Basiс, програми "Matlab 5.2.


Особистий внесок здобувача.

Комплекс наукових досліджень, наведених у дисертаційній роботі, виконаний автором, а також здійснено обгрунтування наукових результатів, критичне вивчення науково-технічної інформації та впровадження рекомендацій у виробництво. З робіт, виконаних у співавторстві, на захист винесено лише матеріал, що належить автору.


Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на технічній раді Херсонського бавовняного комбінату (ХБК), науково-практичних конференціях, розширеному засіданні кафедри прядіння натуральних і хімічних волокон Херсонського державного технічного університету.


Публікації за темою дисертації. Включають 7 друкованих праць, а саме: 5 статей у наукових збірниках, 1 стаття у провідному фаховому виданні, 1 позитивне рішення на видання патенту України.



Структура і обсяг роботи.

Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку літературних джерел і додатків. Дисертація містить 110сторінок основного тексту, перелік літератури з 116 найменувань, 25 малюнків, 27 таблиць і додатків.

В додатках представлені акти випробувань, проміжні математичні доведення, таблиці допоміжних цифрових даних, розрахунок економічного ефекту.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Увступі обгрунтована актуальність теми, сформовані мета та завдання дослідження, вказані методи дослідження, відзначено наукову новизну та практичне значення роботи.


Розділ 1. "Аналітичний огляд та завдання дослідження"


У першому розділі проведено аналіз сучасного становища при кільцевому способі прядіння, переваги і основні напрямки його розвитку. Розглянуті різноманітні способи одержання крученої пряжі. Встановлено, що одним з основних резервів збільшення продуктивності кільцепрядильних машин є застосування на цих машинах нового способу прядіння і крутіння.

Проведено аналіз причин, що перешкоджають реалізації скороченого способу одержання крученої пряжі. Виявлені причини обривності крученої пряжі, виробленої скороченим способом. В існуючих витяжних приладах установлене навантаження змінюється в процесі роботи машини.

Для нормального проходження технологічного процесу витягування на кільцепрядильних машинах істотне значення має величина навантаження та його тривалість у процесі експлуатації.

Проведено аналіз існуючих на теперішній час конструкцій автоматичного і механічного контролю та фіксації обриву одного з двох компонентів крученої пряжі.

Огляд літератури показав, що кільцепрядильні машини перспективні та економічно ефективні для вироблення крученої пряжі за скороченим способом, але при цьому потребують грунтовних досліджень проблеми підвищення продуктивності обладнання.


Розділ 2. "Розробка і дослідження шляхів зниження натягу та обривності на кільцепрядильній машині для одержання крученої пряжі за скороченим способом."


З метою зниження натягу в небезпечній зоні і стабілізації технологічного процесу одержання крученої пряжі за скороченим способом були проведені експериментальні дослідження:

з покращення роботи вузла "'кільце-бігунок", який істотно впливає не лише на продуктивність кільцепрядильної машини, але й на структуру і нерівноту пряжі;

з розробки оптимальної конструкції протибалонної насадки з мінімальним натягом пряжі для скороченого способу прядіння.

Для проведення досліджень були виготовлені різноманітні конструкції протибалонних насадок, які встановлювалися на веретенах кільцепрядильної машини П-66-5М7. Конструкція насадок дозволяла виробляти заміну її головок.

При роботі протибалонних насадок визначена відстань від ниткопровідника до насадки. Стабільність процесу забезпечувалась при відстані 5-6 мм.

Конструкція протибалонної насадки може мати велику різноманітність співвідношення форм і розмірів. З метою визначення оптимальних параметрів насадки і впливу кожного чинника на натяг пряжі був проведений повний факторний експеримент. За критерій оптимізації вибраний мінімальний натяг пряжі між