LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Оптимізація процесу зберігання лляної трести підвищеної вологості

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





БЕРЕЗОВСЬКИЙ ЮРІЙ ВСЕВОЛОДОВИЧ


УДК 677.11.021



ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ЗБЕРІГАННЯ ЛЛЯНОЇ ТРЕСТИ ПІДВИЩЕНОЇ ВОЛОГОСТІ




Спеціальність 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук








Херсон – 2002 р.






Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному технічному університеті

Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Чурсіна Людмила Андріївна, Херсонський

державний технічний університет, завідувач

кафедри переробки, стандартизації і

сертифікації сировини


Офіційні опоненти: Михайлик Віктор Дмитрович, доктор технічних наук, професор, Херсонський державний технічний університет, завідувач кафедри екології і безпеки

Литвин Зіновій Львович, кандидат технічних наук, генеральний директор ВАТ „Старосамбірський льонокомбінат


Провідна установа – Інститут землеробства Української академії аграрних наук, відділ льону, м. Київ


Захист відбудеться 12.12.2002 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 при Херсонському державному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон-8, Бериславське шосе, 24, корпус 1, ауд. 223




З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного технічного університету за адресою:

73008, м. Херсон-8, Бериславське шосе, 24, корпус 1


Автореферат розісланий 08.11.2002 р.



Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Сумська О.П.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. На даний час заготівля, зберігання та переробка льону знаходиться на достатньо низькому рівні, кількість та якість волокна, яке виробляють на заводах первинної переробки, не можуть задовольнити потреби сьогодення.

Малий обсяг виробництва та низька якість продукції є результатом скорочення посівних площ, зниження врожайності, великих кількісних і якісних втрат лляної сировини, особливо при її зберіганні. Практика показує, що льоносіючі господарства, заготівельники та льонозаводи при дотриманні всіх необхідних нормативних умов під час заготівлі не можуть зберегти якість лляної трести через відсутність реальних способів захисту лляного матеріалу від псування внаслідок підвищеної вологості. Впровадження штучного підсушування сировини через складність польового підсушування не дає бажаного результату, тому що при отриманні лляного матеріалу нормованої вологості значно збільшуються витрати на заготівлю та зберігання. У зв'язку з викладеним, одним із головних завдань промисловості з первинної переробки льону є збереження початкового рівня якості та кількості лляної трести в процесі її заготівлі.

Ефективним способом подовження терміну зберігання лляної сировини підвищеної вологості є використання консервантів. Проведення досліджень в напрямку розробки оптимальних умов заготівлі і зберігання трести, направлених на збереження початкового рівня її якості, у даний час є особливо актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є складовою частиною тематичної програми досліджень кафедри первинної обробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського державного технічного університету з теми: "Розробка ресурсозберігаючих технологій первинної переробки льону та конопель для створення екологічно чистих товарів народного вжитку", номер державної реєстрації 0199 U 001229, яка затверджена рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України, протокол № 2 від 04.11.98 року.

Особистий внесок автора полягає у визначенні факторів, що впливають на процес зберігання лляної трести підвищеної вологості, виборі консервантів та розробці на основі результатів математичного планування експерименту оптимальних параметрів проходження даного процесу, що забезпечує зниження кількісних та якісних втрат трести при зберіганні.

Мета і задачі дослідження. Головна мета дослідження полягає в оптимізації процесу зберігання лляної трести підвищеної вологості, в результаті якої подовжується термін зберігання сировини без втрати її якості. Впровадження удосконаленої технології у виробництво дозволить скоротити якісні та кількісні втрати лляної трести під час її заготівлі і первинної переробки.

Для досягнення поставленої мети було необхідно розв'язати такі задачі:

  • теоретично обґрунтувати і визначити вплив консервуючих речовин на життєдіяльність мікроорганізмів та на збереженість лляної сировини;

  • встановити оптимальну концентрацію хімічних речовин, здатних забезпечити збереження якості лляної трести;

  • розробити технологію консервації лляної трести підвищеної вологості;

  • вивчити і дослідити вплив терміну зберігання, вологості на якість лляної трести;

  • визначити оптимальні параметри комплексної дії вологості, типу консерванта, тривалості зберігання, концентрації консерванта на якість трести, яка підлягає зберіганню;

  • зменшити кількісні та якісні втрати при заготівлі лляної трести.

Об'єкт дослідження – процес зберігання трести підвищеної вологості.

Предмет дослідження – треста підвищеної вологості.

Методи дослідження. Процес зберігання лляної трести підвищеної вологості є складним процесом. Мікробіологічні процеси, які проходять під час зберігання, суттєво впливають на якість сировини.

У результаті дослідження впливу різних факторів на мікробіологічні процеси можна оптимізувати режими зберігання трести, щоб зменшити її кількісні та якісні втрати.

З урахуванням вищезазначеного для вирішення сформульованих задач використано:

  • органолептичні та інструментальні методи оцінки показників якості лляної трести;

  • методи, сформовані державними стандартами визначення номеру лляної трести;

  • хімічний метод визначення концентрації консервуючих розчинів;

  • математично-статистичний метод проведення багатофакторного експерименту першого і другого порядку;

  • вимірювально-ваговий метод визначення вологості лляної трести;

  • аналітичні методи дослідження впливу концентрації консервуючого розчину