LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Оптимізація процесу зберігання лляної трести підвищеної вологості

досліджень. Подається характеристика та властивості предмету досліджень – лляної трести, що використовувалася для процесу зберігання, вибирається форма її пакування. Подаються анатомічні, морфологічні та технологічні показники, за якими визначається якість лляної трести, що підлягає зберіганню.

За схемою досліджень зберігання трести підвищеної вологості передбачається розглянути вплив на термін зберігання водних розчинів: сечовини, аміачної селітри, етонію, карбонату натрію, хлориду натрію, формальдегіду, а також дослідити зберігання лляної трести підвищеної вологості шляхом використання дії установки пустотних структур.

Лабораторні і польові технологічні досліди проводилися з лляною трестою номером 1,25 сорту „Ескаліна". Якість трести визначали згідно з ГОСТом 2975-73 за показниками відокремлюваності, гнучкості, розривного навантаження, вмісту волокна та кольором.

У розділі подано характеристику приладів, вимірювальної техніки та експериментальної установки.

Головними частинами установки є шестигранні трубки, які можуть бути виготовлені з різного матеріалу, з внутрішнім діаметром 0,012 м. В загальній структурі вони щільно з'єднані між собою клейковидним матеріалом. В даній структурі створюється направлений на масу трести потік повітря, який забезпечує аеробне середовище зберігання.

Експериментальну установку встановлюють так, щоб факел дії був направлений на лляну сировину, яка знаходиться на установці. При цьому дія факелу поширюється як на нижні, так і на верхні шари льону. Сила факелу найбільше проявляється в центрі й поступово знижується до країв.



Рис. 1 Зріз частини установки пустотних структур

Для насичення консервуючих розчинів повітрям застосовувався ежектор, за допомогою якого на шар трести подавалася підготовлена емульсія розчину консервантів. В ежекторі відбувається процес змішування консервуючого розчину з повітрям, які мають різні значення таких параметрів: температури, тиску, щільності. Ежектор забезпечує оптимальне проходження процесу змішування. Особливість конструкції ежектора полягає в тому, що завдяки застосуванню нової конструкції обтічного тіла всередині ежектора потік активного середовища з підвищеним тиском переміщується в місця змішування, а в місця найбільшого розрідження підведено пасивне середовище.


Рис. 2. Ежектор:

1-корпус ежектора; 2-патрубок підвода активного середовища; 3-конфузор; 4,9-з'єднувальні стрижні; 5-обтічне тіло; 6-щілини з конічним профілем; 7-патрубки підвода пасивного середовища; 8-щілеподібні насадки.



Обтічне тіло ежектора виконано у циліндричній крилоподібній формі, має щілини з конічним профілем. Щілини виконані з нахилом 27-30о до поздовжньої осі ежектора, що забезпечує найкращі умови змішування. Пасивний потік, яким подається повітря, підводиться до передньої опуклої частини обтічного тіла по колу за допомогою щілиноподібних насадок.

Спеціальна циліндрична крилоподібна форма обтічного тіла забезпечує створення над передньою опуклою частиною поверхні більшої зони розрідження, ніж у прототипів. Щілини з конічним профілем забезпечують перетікання активного середовища з області високого тиску в область низького тиску, що покращує змішування двох різних потоків, а також сприяє утворенню розрідження над поверхнею обтічного тіла. Патрубки підведення пасивного середовища та щілиноподібні насадки забезпечують кращу подачу пасивного потоку в місця найбільшого розрідження. Оптимальний розподіл консерванта на стеблах льону забезпечується за рахунок ежектора та системи зрошення, яка встановлюється над місцем формування рулону лляної трести.

Викладено загальну методику проведення випробувань. Первинні випробування здійснювалися на невеликих зразках сировини масою 50 г. Розчини консервантів готувалися безпосередньо перед обприскуванням у співвідношенні 150 мл розчину на 1000 г трести, пакування проводилося щільністю 125 кг/м3. Вологість зразків лляної трести доводилася до 25, 30, 35 %. Для проведення аналізу вологу лляну тресту піддавали природному висушуванню. Сировина для проведення досліду використовувалася однакової якості й маси і вибиралася з одного поля для того, щоб умови дослідження були ідентичні. Кожна партія льону витримувалася в необхідних кліматичних умовах та ретельно перемішувалася з метою вирівнювання якісних показників.

У третьому розділі наведено результати теоретичних досліджень. Висвітлені особливості хімічного складу рослини льону-довгунця і зміну його в процесі зберігання, розглянуто вплив мікрофлори на якісні показники трести під час заготівлі.

Показано механізм процесу руйнування фізико-механічних зв'язків волокна з деревиною в стеблах льону за визначений термін зберігання трести в шохах. Визначено граничні значення показників міцності і відокремлюваності, за якими під час експерименту визначається якість лляної трести. Розглянуто біологічні особливості життєдіяльності мікроорганізмів, які беруть участь в ушкодженні лляної сировини. Виділено групу мікрофлори, яка знижує якість лляної трести в процесі зберігання. Вказано фактори, які найбільше впливають на життєдіяльність шкідливої мікрофлори.

Для визначення оптимальних параметрів факторів впливу на процес зберігання лляної трести підвищеної вологості здійснено планування експерименту. Для експериментального накопичення початкового статистичного матеріалу використано метод багатофакторного експерименту.

При плануванні експерименту використано відповідні поліномні рівняння. Для побудови двомірних перерізів поверхні рівних значень відгуку було застосовано адекватні математичні моделі об'єкту досліджень.

У четвертому розділі, в експериментах з обробки лляної трести консервантами використали концентрацію водних розчинів консервантів, яка не перевищувала 10 %, як найбільш доцільну і економічно вигідну. Ефективність водних розчинів таких консервантів, як сечовина, аміачна селітра, відпрацьований етоній, карбонат натрію, хлорид натрію, формалін випробовували за вищенаведеною концентрацією при вологості трести W=30 % і тривалості зберігання лляної трести підвищеної вологості 30 діб.

Результати показали неефективну дію таких консервуючих речовин, як карбонат натрію, хлорид натрію. Вони не можуть забезпечити зберігання лляної трести підвищеної вологості за такий тривалий термін, як 30 діб. Водночас виявлено консервуючу дію таких речовин, як сечовина, аміачна селітра, відпрацьований етоній, формалін.

Хоча формалін і позитивно впливає на збереження лляної трести підвищеної вологості, але він відноситься до екологічно небезпечних речовин, тому в подальших дослідженнях його не використовували. Для повного факторного експерименту застосовували такі консерванти, як сечовина, аміачна селітра,