LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Оптимізація технологічного процесу розстилу соломи луб'яних культур

препаратами;

- встановлено математичні залежності фізико-механічних характеристик лляних і конопляних волокон від різних параметрів технологічного процесу приготування трести шляхом розстилу, які можна застосувати для автоматизованого керування процесом на ІВМ-сумісному комп'ютері.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розробленої оптимальної технології первинної обробки луб'яних культур дозволить:

  • підвищити якість волокон луб'яних культур, скоротити термін приготування трести шляхом розстилу лляної та конопляної соломи на стелищі;

  • підвищити ефективність виробництва волокон луб'яних культур шляхом оптимізації процесів первинної обробки при застосуванні хімічних композиційних препаратів на стелищі.

Результати роботи перевірено в умовах ВАТ „Житомирльон" в період з 01.12.2002 по 31.12.2004 та Інституту землеробства південного регіону УААН. Впровадження оптимальної технології розстилання із застосуванням хімічних композиційних препаратів дозволило підвищити номер трести льону на 2,0 одиниці, тобто одержати економічний ефект 60 грн./т, а також одержати 80% трести конопель першого та 15% другого ґатунку проти 50,5% другого та 49,5% третього ґатунку, одержаного без застосування хімічних композиційних препаратів, тобто одержати економічний ефект 62,25 грн/т.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав усі експериментальні та теоретичні дослідження, викладені у дисертації, здійснив математичну обробку отриманих результатів і планування експерименту другого порядку, проаналізував і узагальнив одержані результати, провів виробничі випробування, підготував дисертаційну роботу.

У 6 наукових працях розглянуто різні аспекти удосконалення технологічного процесу одержання волокон із луб'яних культур, наведено результати оптимізації технологічних параметрів первинної обробки льону та конопель, розглянуто вплив зовнішніх природних і штучних чинників, на фізико-механічні характеристики волокон луб'яних культур.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено та обговорено:

- на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного технічного університету (Херсон, 2002, 2003, 2004 рр.);

  • на науково-технічній конференції молодих вчених "Нове в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки та стандартизації луб'яних культур" (Глухів, 2004 р.);

  • на науково-технічних радах Асоціації „Житомирльон" 2002, 2003, 2004 рр., м. Житомир;

  • на засіданнях кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського державного технічного університету (Херсон, 2002 – 2005 рр.).

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено в 6 наукових працях, 5 з них опубліковано в провідних наукових фахових виданнях України.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, загальної характеристики роботи, п'яти розділів, основної частини, висновків, літературних джерел і 4 додатків. Дисертацію викладено на 154 сторінках машинописного тексту, вона містить 39 рисунків, 43 таблиці та 4 додатки. Список використаних літературних джерел охоплює 164 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та завдання досліджень, встановлено наукове та практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкти та методи досліджень.

У першому розділі подано критичний огляд літератури за темою дисертації та визначено напрямки нових досліджень, проаналізовано сучасні біологічні способи одержання трести з луб'яних культур і напрямки оптимізації технологічних процесів одержання трести із соломи льону та конопель. Узагальнення досліджень ряду вчених, присвячених біологічним способам одержання трести свідчить, що для запобігання розвитку на тресті гнильної мікрофлори необхідно контролювати якість трести в процесі її приготування шляхом розстилу і застосовувати в разі необхідності технічні або фізико-хімічні заходи удосконалення технологічного процесу. Це такі як ворушіння, обертання розісланих стрічок соломи або обробка різними ХКП. Вченими, що запропонували метод інтенсифікації процесу приготування трести шляхом розстилу хімічними комплексними препаратами, відзначено великі можливості підвищення якості трести за рахунок обробки соломи препаратами перед розстилом. Але до цього часу не досліджено сумарну дію всіх режимних параметрів: вологості, температури та концентрації ХКП на процес розстилу і не встановлено кількісного співвідношення між кінцевою якістю волокна, терміном приготування трести шляхом розстилу, а також між вологістю та кількістю ХКП на стеблах соломи. Таким чином, на сьогоднішній день залишаються не визначеними оптимальні режими розстилання конопляної і лляної соломи на стелищі із застосуванням ХКП. Тому оптимізація технологічного процесу приготування трести шляхом розстилу луб'яних культур є актуальним завданням.

У другому розділі викладено основні методи досліджень. Подається технологічна характеристика соломи луб'яних культур: лляної соломи сортів Мрія та Могилівський, а також конопляної соломи сорту Золотоніська-11. Описано методи визначення якості трести луб'яних культур під час приготування трести шляхом розстилу. Зв'язок між критеріями якості та основними властивостями трести встановлювався шляхом статистичної обробки достатньої кількості даних, одержаних за методиками, регламентованими ГОСТ 24383-89 „Треста льняная. Требования при заготовках." та ГОСТ 27345-87 „Треста конопляная. Технические условия.". Для поглибленої оцінки якості волокна, яке одержується після впровадження оптимальної технології розстилу, були визначені дві основні характеристики якості – розривне навантаження та гнучкість. Гнучкість досліджувалась за допомогою методики, яка описана в ДСТУ 4015-2001 „Лён трёпаный. Технические условия." Оскільки для конопель відсутня методика визначення гнучкості, вона була взята з ДСТУ 4015-2001.

Для вимірювання вологості лляної та конопляної соломи використовувався термогравіметричний метод.

При проведенні польових досліджень на стелищі дотримувалися принципу єдиного розходження, на кожній дослідній ділянці всі агроприйоми з підготовки ґрунту, сівби, догляду за посівами, збирання врожаю виконувалися в один день, однаковими знаряддями, при дотриманні чистоти дослідів. Умови вирощування льону та конопель під час досліджень відповідали існуючим сучасним технологіям. Повторність у польових дослідах дворазова, розміщення варіантів систематичне. Розмір ділянок-повторності – 50 м2. Під час вилежування лляної та конопляної соломи здійснювали ретельний контроль за процесом перетворення соломи в тресту шляхом добору проб стебел і інструментального визначення