LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Оптимізація технологічного процесу розстилу соломи луб'яних культур

розстилу, доба

Розривне навантаження, Н


Вологість сировини, %


30

50

70

100

130

1

460

459

457

455

452

20

229

199

175

168

161

У/Упоч,%

50

43

38

36

35


Оскільки зі збільшенням вологості вихідної сировини розривне навантаження зменшується, найоптимальнішою для проведення розстилу із застосуванням хімічних композиційних препаратів є вологість соломи 30%.

Аналіз зміни гнучкості луб'яних волокон, одержаних із трести при різних значеннях вологості, показав, що з підвищенням вологості гнучкість волокна зростає, але при цьому значно зменшується його міцність. Це свідчить ще раз про те, що підвищення вологості понад 30% недоцільне.

Результати досліджень впливу температури розстилу на зміну розривного навантаження та гнучкості волокна показали, що температура в інтервалі 18-24С на зміну якісних показників волокна практично не впливає.

В результаті проведення повного факторного експерименту були одержані рівняння регресії, що описують залежність розривного навантаження Y, Z і гнучкості Y1 і Z1 від терміну приготування трести шляхом розстилу при різних значеннях вологості та температури. Ці залежності подано в табл. 5, 6 для лляної соломи та в табл. 7, 8 для конопляної соломи.

Таблиця 5

Регресійні залежності розривного навантаження волокна від терміну приготування трести шляхом розстилу лляної соломи


Вологість сировини, %

Рівняння регресії, У =f(х)

Номер рівняння

30

У = 293,03 - 20,33x + 0,56x2

1

50

У = 294,91 - 21,53x + 0,58x2

2

70

У = 296,36 - 22,41x +0,58x2

3

100

У = 296,55 - 23,04x + 0,58x2

4

130

У = 299,11 - 24,49x + 0,62x2

5


Таблиця 6

Регресійні залежності гнучкості волокна від терміну приготування трести шляхом розстилу лляної соломи

Вологість сировини, %

Рівняння регресії, У1=f(х)

Номер рівняння

30

У1 = 8,51 + 2,94x - 0,05x2

6

50

У1 = 8,00 + 3,71x - 0,08x2

7

70

У1 = 7,25 + 3,98x - 0,07x2

8

100

У1 = 6,72 + 4,25x - 0,07x2

9

130

У1 = 7,19 + 4,06x - 0,03x2

10

130

Y1=7,19+4,06X-0,025X2

10


Аналіз регресійних рівнянь свідчить про те, що процес приготування трести шляхом розстилу є доволі складним і описується рівняннями регресії другого порядку.

Для всіх значень вологості в рівняннях залежності розривного навантаження від терміну приготування трести шляхом розстилу другий залежний член рівняння піднесений до другого ступеня, що свідчить про нелінійну залежність розривного навантаження від терміну приготування трести шляхом розстилу.

Таким чином, чим більший термін приготування трести шляхом розстилу, тим інтенсивніше зменшується розривне навантаження волокна у лляній тресті. Чим більша вологість в технологічному режимі, тим більший коефіцієнт другого члена регресії, тим менше значення розривного навантаження (Y,Z).

Таблиця 7

Регресійні залежності розривного навантаження волокна від терміну приготування трести шляхом розстилу конопляної соломи

Вологість сировини, %

Рівняння регресії, Z =f(х)

Номер рівняння

30

Z = 475,61 - 17,13x + 0,28x2

11

50

Z = 475,01 - 17,49x + 0,18x2

12

70

Z = 471,49 - 16,80 + 0,10x2

13

100

Z = 470,02- 17,26x + 0,12x2

14

130

Z = 465,42- 16,48x + 0,08х2

15


Таблиця 8


Регресійні залежності гнучкості волокна від терміну приготування трести шляхом розстилу конопляної соломи

Вологість сировини, %

Рівняння регресії, Z1=f(х)

Номер рівняння

30

Z1 = 8,10 + 1,41x - 0,04x2

16

50

Z1 = 8,48 + 1,27x - 0,02x2

17

70

Z1 = 9,19 + 1,02x - 0,01x2

18

100

Z1 = 9,00 + 1,07x - 0,01x2

19

130

Z1 = 9,19 + 1,02x - 0,01x2

20


У зв'язку з тим, що інтенсифікації технологічного процесу приготування трести шляхом розстилу луб'яних культур або скорочення терміну приготування трести шляхом розстилу можна досягнути за допомогою застосування хімічних композиційних препаратів Н, К, L, важливим є визначення їх оптимальних концентрацій, що до цього часу не було здійснено.

Для вивчення впливу хімічних композиційних препаратів на якість лляного і конопляного волокон було проведено повний факторний експеримент. За робочою матрицею проводилося варіювання трьох вхідних факторів: вологості (Х1), концентрації (Х2) і терміну приготування трести шляхом розстилу (Х3). Після математичної обробки результатів досліджень було одержано регресійні багатофакторні моделі і побудовано тривимірні графіки, поверхня відгуку яких показує зміни двох вхідних факторів, за умови, що третій фактор залишається на нульовому рівні.

Щоб зрівняти умови перебігу процесу та підвищити однорідність якості трести, необхідно при зрошенні соломи ХКП вирівняти показник вологості на всьому стелищі.

Вимірювання вологості соломи слід виконувати еталонним методом – термогравіметричним. Далі одержану величину вологості необхідно ввести в систему коригування вологості соломи, поєднану з системою зрошення соломи. Система зволоження повинна мати на вході потоку „сухої соломи" експрес-аналізатор вологості, а саме прилад з діелькометричним датчиком, систему коригування показників за умов нестабільності зовнішньої температури та нестабільності густини стрічки луб'яної соломи.

Згідно з сигналом неузгодження заданого