LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Основи теорії і проектування фальцювально-різальних та приймально-вивідних пристроїв рулонних друкарських машин

застосування існуючих схем будови ударних ФРА в сучасних швидкісних РДМ. Областю їх використання можуть бути, через відпрацьованість конструкції і умов експлуатації, газетні машини із швидкістю роботи до 25 000 об/год.

З точки зору поставленої задачі явища, які супроводжують поперечне фальцювання у к л а п а н н о м у а п а р а т і, умовно можна розділити на два етапи: власне процес фальцювання та перехід передньої частини аркуша з подавального циліндра на фальцювальний. Перший етап охоплює період часу, на протязі якого фальцювальний ніж подавального циліндра проштовхує фальцьований аркуш поміж клапанами фальцювального циліндра і далі, включно з їхнім закриванням, схоплюванням і обтискуванням фальця. На другому етапі відбувається реверсування переднього поля аркуша, яке супроводжується його прискоренням. Нижче послідовно розглянута геометрія і кінематика виконавчих органів та характерних ділянок аркуша для двох етапів.

У процесі поперечного фальцювання аркуша A ( рис.2) пружок його переднього поля (точка С ) спочатку транспортується за допомогою проколювальних голок, встановлених, з можливістю рухатися, на ПЦ, а після фальцювання ножами і клапанами, встановленими на фальцювальному циліндрові ФЦ, проколювальні голки занурюються у ПЦ і ведучими щодо аркуша стають клапани. При цьому точка С аркуша рухається спочатку в напрямку за годинниковою стрілкою щодо центра О 1, потім під дією клапанів ковзає по поверхні ПЦ , а далі займає відносно центра О1 певне положення з координатами, які визначаються: жорсткістю паперу, швидкістю роботи, об`ємом зошита, конфігурацією обмежувальних пристроїв і т.і.

Тут зроблено припущення про постійність перебування точки C на поверхні ПЦ до моменту, доки відстань між точкою D та поверхнею ПЦ не стане більшою довжини половини відсікання аркуша L в. Це припущення має під собою певні основи, оскільки, наприклад, опір повітря переміщенню фальцьованого аркуша може сприяти розміщенню передньої частини аркуша у вигляді як прямої лінії , так і кривої. У наведеному нижче дослідженні кінематики процесу фальцювання прийнято перший варіант. Не враховано також, через незначний вплив на кінцевий результат, величини схоплювання фальця клапанами.

Метою досліджень було встановлення характеру зміни та величин прискорень, які виникають при реверсуванні точки C ( рис.2), яка на лежить ділянці переднього поля аркуша Для цього встановлено зміну кута g, який є полярною координатою точки С щодо осі O 1, від кута повертання j фальцювального циліндра ФЦ , тобто g= f( j) 0. Кут g мож на виразити cумою g = a+ b+ D, де a- кут, який визначає положення поперечного фальця на ФЦ стосовно до центра ПЦ ; b - кут, який лежить напроти найкоротшої відстані між точками D і B для даного кута b, до того ж кут

Позначивши rпц /rфц = i, (1 + i) = I та (1 - cos j) = D одержимо сумарний кут


(17)


Перша похідна від виразу (17) за кутом j є інваріантом кутової швидкості руху точки C щодо поверхні ПЦ , а друга - кутового прискорення:






(18)

- 15 ш1.0

1sin 7f 1 cos 7f7 1(2 77 1I 77 1sin 7f 1 - sin2 7f 1)

7g 1" = - ------------------ - ------------------------ - 0

7|\\\\ 1 7 |\\\\

7? 12 77 1I 77 1D 7 1+ 7 1i 52 1- sin 52 7f 1 2 77? 1(2 77 1I 77 1D 7 1+ 7 1i 52 1- 7 1sin 52 7f 1) 53


1I 77 1sin2 7f

1- ------------------------------- +

7|\\\\

1(2 77 1I 77 1D + i 52 1) 77? 12 77 1I 77 1D 7 1+ i 52 1- sin 52 7f


12 77 1I 52 77 1sin 53 7f

1+ ------------------------------- +

7|\\\\

1(2 77 1I 77 1D + i 52 1) 52 77? 12 77 1I 77 1D + i 52 1- 7 1sin 52 7f


1I 77 1(2 77 1I 77 1sin 7f 1 - sin2 7f 1) 77 1sin 52 7f 1 I 77 1i 77 1cos 7f

1+ ---------------------------------- + ------------------ 7|\\\\ 1 7 |\

12(2 77 1I 77 1D+i 52 1) 77? 1(2 77 1I 77 1D + 0 1i 52 1- 7 1sin 52 7f 1) 53 1 (2 77 1I 77 1D+i 52 1) 77? 12 77 1I 77 1D


12i 77 1(I 77 1sin 7f 1) 52 1 i 77 1(I 77 1sin 7f 1) 52

1- --------------------- - ---------------------- 7|\ 1 7 0 7 |\

1(2 77 1I 77 1D 7 1+ 7 1i 52 1) 52 77? 12 77 1I 77 1D (2 77 1I 77 1D 7 1+ i 52 1) 77? 1(2 77 1I 77 1D) 53


1I 77 1cos 7f 1 (I 77 1sin 7f 1) 52

1- -------- + -------------- . 0 1 ( 018)

7|\ 1 7 |\\

ш0

1i 77? 12 77 1I 77 1D i 77? 1(2 77 1i 52 77 1I 77 1D) 53


За результатами параметричних досліджень функцій g = f(i, f ), g` = f(i, ) та g" = f(i, ) збудовано серію графіків, у яких параметри b і c (причому i = b/c) як цілі числа змінювали у діапазоні b = 2...7 і c = 2...7 . Частина з них показана на рис.3. Тут для деяких фіксованих значень параметрів b і c показано характер зміни похідної g" , яка є інваріантом прискорення точки С (див.рис .2).

Оскільки критерієм швидкісних можливостей машини прийнято максимуми прискорень фальцьованого аркуша, то за допомогою наведеного на рис.4 графіка функції g" max = f(b,c) для користувача зручно знайти такі співвідношення i = b/c , при яких інваріантні значення прискорень будуть знаходитися в прийнятливих межах. З врахуванням введених позначень розрахункові значення прискорень переднього поля фальцьованого аркуша можна визначити з виразу


ш1

12 7p7 1V 4др 52 1 7 1 2 7p7 1V 4др 52

1W 4пр 1 = 7g 5" 77 1-------- = 7g 5" 77 1-------- . 0 (19)


ш0

1b 77 1L 4в 1 i 77 1c 77 1L 4в


Встановлено величини прискорень різних ділянок аркуша за період його перебування в циліндровій групі, виявлено з-поміж них максимальні і розроблено шляхи їх мінімізації. Встановлено, що найбільші прискорення виникають на ділянці переднього поля і вони не менш ніж у два рази перевищують доцентрові прискорення. Показано, що зменшити прискорення переднього поля можна як збільшенням діаметра ПЦ, так і цілеспрямованим підбором співвідношень b і c .

Побічним доказом виникнення у вказаній зоні значних прискорень і породжених ними напружень в оброблюваному аркуші є накопичення паперового пилу на розташованих обабіч нерухомих деталях клапанного фальцювального апарата.

Метою дослідження д и н а м і к и к у л а ч к о в и х м е х а н і з м і в є встановлення характеру та величин навантажень, які виникають у цих механізмах, необхідних для виявлення характеру динаміки пристроїв, а також оцінка впливу цих навантажень на якість функціювання виконавчих органів.

Потреба в знаннях особливостей динаміки циклових механізмів диктується не лише незадовільними експлуатаційними показниками одних (з пазовим кулачком), але й намаганням спрогнозувати коливний процес в інших механізмах (пристрої з демпферами) на етапі їхнього проектування.

Силовий