LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Основи теорії і проектування фальцювально-різальних та приймально-вивідних пристроїв рулонних друкарських машин

аналіз механізму з нерухомим пазовим кулачком проколювальних голок стосовно до умов агрегата мод. ГАУ виявив, що переважальною є сила інерції. Ця обставина була врахована при дослідженні к о л и в н о г о п р о ц е с у в м е х а н і з м і. Необхідна для цього динамічна модель механізму з нерухомим пазовим кулачком показана на рис.5. Після переходу від коливного руху до, більш зручного, поступального (рис.6) складені та розв`язані відповідні диференціальні рівняння на різних фазах переміщень.

Зокрема встановлено, що коливання проходять на власній частоті системи, а збудником коливань є знакозмінне інерційне навантаження, характер і величина якого відповідає прийнятому законові періодичного руху на кулачку. Після закінчення контакту, наприклад, з ближнім профілем ролик масою m під дією сил інерції P ін , вибираючи зазор, переходить до контакту із дальнім профілем. Оскільки величи на зазору a є відносно невеликою, а швидкість руху ролика під час переходу є максимальною, то його тривалість можна визначити, вважа ючи рух рівномірним, через t заз = a/V або



- 18 ш1.0

1a 77f 4в

1t 4заз 1 = ----------- 0, 7 0 (20)


ш0 1B 77w 41 77g 4сум 77 1b

де B - константа піка швидкостей закону руху;

b -довжина коромисла.

Для даної системи t заз = 2,05 x 10 -5 с , а це свідчить про виникнення удару. Таким чином, після контакту ролика з дальнім профілем на ділянці вибігу фази віддалення на ролик діє сила інерції, яка притискає ролик до цього профілю, і ударна реакція з боку дальнього профілю кулачка, яка спрямована у протилежний бік. Співвідношення цих сил і визначає місце контакту ролика із відповідним профілем. Диференціальне рівняння руху на цій фазі

1dx 7 1 P 4ін.max 7 1 M 77 1p

1---- + p 52 77 1x = ------- 77 1cos 7w 1t - ---- sinpt 0, 7 0 (21)

ш0

1dt 7 1 m 7 1 m


загальний розв`язок якого


ш1.0

1P 4ін.max 7 0 7( b 0 7 11 7 ) 1 0 1P 4ін.max

1x = --------- 772 4--- 1+ 4 --- 727 1cospt - --------- 77 1cos 7w 1t. 0 (22)

ш0

1m 0 79 1 p 52 0 5 7w 52 70 0 1 m 77w 52

При роботі машини в усталеному режимі в місцях ударянь ролика до профілів кулачків на останніх слід очікувати зношування. При цьому крок ліній центра ролика t р (див.рис.5) визначається періодом власних коливань системи і швидкістю руху ролика: t р = V T вл , де V " w 1 l. Крок між місцями контакту на однойменних профілях T р приблизно однаковий і складає T р = 2t р . При роботі на різних режимах характер зношування кулачка може бути не упорядкованим. Наприклад, при роботі агрегата мод. ГАУ здебільшого на швидкості 18 000 об/год крок T р = 30 мм .


Розглянуто о б е р т о в и й р у х р о л и к а в пазові кулачка. Показано, що внаслідок ударно-коливного стану в ме ханізмі цей рух також має знакозмінний характер. Причому, оскільки нормальні щодо кулачка сили на коромислі, необхідні для притискання ролика до кулачка, відсутні, то зроблено висновок про існування передумов для ковзання ролика щодо поверхонь кулачків, а це приводить, при наявності у зоні контаку паперового пилу, до інтенсивного стирання цих поверхонь.

Зроблено аналіз впливу в`язкопружних д е м п ф е р і в у де яких кінематичних парах кулачкових механізмів ЦГ на активність коливних процесів. Показано, що цей вплив є незначним.

У розділі подано опис низки зроблених, у співавторстві або самостійно, винаходів, які стосуються будови і роботи циліндрової групи, циклових механізмів, показані можливості і ефективність від їхнього використання.

У четвертому розділі "Експериментальні дослідження основних циклових механізмів циліндрової групи" викладено у стислій формі методику і результати таких досліджень стосовно до механізмів відсікання аркушів та проколювальних голок. Необхідність постановки таких досліджень диктувалася суто виробничими потребами, адже екс плуатаційні показники цих механізмів у швидкісних газетних агрегатах відзначалися низьким рівнем.

Для дослідження причин низьких надійності та довговічності вузла п о п е р е ч н о г о в і д с і к а н н я аркушів було розроблено два стенди, на яких спочатку в статичних, а потім у динамічних умовах проводився відбір і випробування таких механізмів, які б забезпечили не лише усунення вказаних недоліків, але й створення мінімальних зусиль відсікання аркушів та зниження рівня шуму в районі ФРА. Відібрані за результатами стендових досліджень механізми відсікання згодом випробовувалися у виробничих умовах на агрегаті ГАУ.

За результатами комплексних досліджень було розроблено механізм відсікання аркушів, який забезпечує якісне відсікання ПП у всьому діапазоні досліджуваних товщин, до того ж циклічна витривалість його складає не менше 187...280 млн. циклів навантажень, а це, при швидкості роботи 18 тис.об/год, забезпечує надійну роботу на протязі 2...3 років. Паралельно з цим спостерігається покращення силових параметрів процесу, а також зниження загального рівня шуму в районі ФА.

Надійність та довговічність окремих деталей і м е х а н і з м у п р о к о л ю в а л ь н и х г о л о к в цілому газетних машин і агрегатів типів ГАУ, ПВГ-84, ПОГ-90 та інших з приводним пазовим кулачком є невисокими. Це проявляється через поломки окремих деталей механізму, порушення ходу технологічного процесу, вимушені зупинки і зрив терміну друкування тиражу. Тому завданням цієї частини роботи було виявлення причин прискоренного зношування механізму проколювальних голок з метою розробки рекомендацій на його вдосконалення.

Розроблено швидкісний багатопозиційний стенд для дослідження механізму проколювальних голок, у якому, через певну кількість циклів навантаження, проводився контроль динамічного стану механізму шляхом тензометрування крутних моментів на його валу. При цьому стан зношених поверхонь кулачків контролювався за допомогою спеціального вимірювального пристрою. Одержувана інформація реєструвалася, відповідно, на фото- та діаграмному папері осцилографа та самописця. Типові осцилограми запису вказаних моментів для різних швидкостей роботи (в об/год) показані на рис.7. На одній з них пунктирною лінією показана теоретична зміна моменту від сил інерції мас механізму.

Обробка осцилограм та профілограм дозволила зробити певні уза гальнення: 1. при незначному зношуванню перехід ролика від одного профіля кулачка до іншого відбувається лише на кутах наближення та віддалення під дією сил інерції; 2. після (0,8...2,0)x) 7& 010 56 0 циклів навантаження на профілях кулачка на ділянці зміни знаку інерційного навантаження утворюється ямка, котра є наслідком удару ролика до профілю кулачка після його відриву від протилежного профілю; 3. після (3,0...4,0) 7& x010 56 0 циклів навантаження на зовнішньому і внутрішньому профілях утворюється ряд ямок , глибина яких спадає у напрямку руху ролика з віддаленням від центру зародження; 4. в по дальшому зношування робочих поверхонь кулачка поширюється як в радіальному напрямку, шляхом заглиблення ямок, так і в