LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Основи теорії ресурсозберігаючих технологічних процесів формування і формозакріплення деталей одягу з врахуванням анізотропії текстильних матеріалів

напівавтоматичній установці (рис. 16, б), яка пройшла метрологічну повірку. Застосування неруйнівних методів у подібних дослідженнях було здійснено вперше щодо текстильних анізотропних матеріалів і пакетів на їх основі. Цей метод дає можливість відстежити еволюцію зміни в'язкопружних властивостей предметів досліджень залежно від заданих вимірів експлуатаційних навантажень, включаючи процеси хімічної чистки. Похибка вимірювань модуля в'язкої пружності Е та декремента затухання д не перевищує відповідно 1,5%; 2,5%.

Окрім цього, експериментальні дослідження охопили визначення показників жорсткості текстильних матеріалів та пакетів – пасивний (метод консолі ГОСТ 10550–74, пристрій ПТ–2) і активний (метод напівкільця), створений за участю автора. Порівняльні дані визначення показників жорсткості виявили перевагу активного методу визначення моменту втрати пружності матеріалу при його навантаженні. При цьому наявність у вимірювальному комплексі датчика реєстрації вихідного сигналу (мінімальна чутливість датчика тиску – 0,5?10-3 Н) з виходом на друк, дає можливість простежити за динамікою зміни в'язкопружних показників (на вимірювальний комплекс оформлений відповідний паспорт).









Рис. 16.


Виходячи з програми досліджень, дублювання пакетів здійснювалось на оригінальній лабораторній установці та прохідного типу RPS–C 1400 фірми "Mayer" (ФРН) (рис. 16, в).

Лабораторна установка пройшла метрологічну повірку і забезпечує можливості регулювання температури нагрівання верхньої та нижньої подушок в межах (100–2000С50С), тиску на матеріал в межах до 0,3 МПа (максимальна похибка тиску – 0,1?10-3 МПа). Активний контроль за процесом пресування здійснюється по температурі в зоні склеювання (застосовується ХК термопара в комплексі з відповідним пристроєм, похибка виміру не перевищує 1,50С ), а пасивний контроль – за допомогою реле часу (похибка виміру 1с). Наявність в установці засобів подачі пароповітряної суміші та охолодження пакетів дає можливість реалізувати основні вимоги, які пред'являються до кожної із трьох стадій процесу ВТО. Підготовка проб до дублювання визначається вимогами відповідних методик випробувань пакетів статичними ти динамічними методами.

При дублюванні пакетів на установці прохідного типу режим дублювання визначається шляхом зміни швидкості руху транспортної стрічки (? = 2–15 м/хв), тиску на матеріал (Р = 0–50 Н/см2) та температури нагрівання матеріалу в зоні склеювання (температура визначається за допомогою паперового термодатчика з урахуванням температури плавлення клейового покриття).

Раціональні параметри дублювання визначені в рамках відомих методів планування експерименту з визначенням вихідної функції міцності клейового з'єднання до розшарування. З цією метою для пакетів, дубльованих клейовими трикотажними матеріалами КТМ, виготовленими за технологією КНУТД з застосуванням в їх структурі клейових поліетиленових ниток, попередньо, методом диференційно-термічного аналізу, визначено температуру плавлення клейової компоненти (Тпл = 1220С).

Випробування дубльованих пакетів на розшарування здійснено на оригінальному автоматизованому комплексі (АВК), створеному за участю пошукача (рис. 16, г), до складу якого входить розривна машина, автоматизовані системи виміру і реєстрації показників міцності на розшарування та обробки отриманої інформації на базі персонального комп'ютера. Установка розрахована також для випробування на розтяг, розшарування і зсув плівок, волокон, шкіри, текстильних матеріалів.

Реєстрація показників міцності на розшарування здійснюється з інтервалом 1 мм з подальшим визначенням середніх значень та середньоквадратичних відхилень. Допустимі похибки виміру: переміщення – 0,5%, швидкості руху активних затискачів – 1,5%, навантаження – 1%. Установка пройшла метрологічну повірку.

Шостий розділ присвячений вибору предметів досліджень. Складність цього питання зумовлена широким асортиментом текстильних матеріалів, які застосовуються при виготовленні одягу, та відсутністю достатньої бази даних, щодо їх властивостей, необхідної для експериментальної перевірки отриманих в роботі аналітичних залежностей.

Зважаючи на це, предметами досліджень відібрано більше 40 артикулів текстильних матеріалів (костюмних, трикотажних, клейових), розширена характеристика яких наведена в таблицях та додатках до роботи. Характерні властивості текстильних матеріалів наведені в табл. 1, а в'язкопружні властивості, визначені на установці фірми "INSTRON", на рис. 17.

Отримані дані свідчать про суттєву розбіжність в показниках напруження у, подовження е, модуля Юнга Ею та енергії розриву І. Причому вона притаманна навіть матеріалам однакового призначення. Так, костюмні тканини (позиції 1*-7*, 11*) відрізняються по показниками розривного навантаження у в 3–4 рази, розривного подовження е – в 2 рази, модуля Юнга Ею – в 2–2,5 раза і характеризуються як основно-, так і уточновираженими їх значеннями. Порівняно з ними клейові матеріали (позиції 19*, 20*) відрізняються більшою розбіжністю показників (у 8–30) разів та мають поздовжньоорієнтований характер. Значною мірою така картина властивостей отримана і для трикотажних матеріалів (позиції 14*-16*). Із досліджених тканин найбільш пружними виявились волосяні прокладки (позиція 17*), що є закономірним, хоча при цьому спостерігаються низькі значення енергії розриву (приблизно 1,5–9 Дж), подовження 6–10% (особливо по основі), що свідчить про необхідність їх використання в вигляді окремого елемента одягу, який забезпечує ефект пружності.


Таким чином, уже попередні дані щодо в'язкопружних характеристик матеріалів для одягу свідчать про необхідність врахування індивідуальних в'язкопружних властивостей кожного із компонентів пакета, у т.ч. залежно від взаємоорієнтації їх осей в'язкопружності при формуванні пакетів. При цьому слід враховувати вплив клейового з'єднання на інтегральні показники в'язкої пружності в зв'язку з формуванням нової за походженням композитної структури пакета.

Результати досліджень, наведені в розділі 7, підтвердили цю думку.

У сьомому розділі наведені дані експериментальних досліджень фізико-механічних і технологічних властивостей текстильних матеріалів і пакетів на їх основі та результати експериментальної перевірки ефективності отриманих математичних виразів.

При цьому, виходячи з сформульованих у роботі загальних принципів формування системи "одяг" (розділ 1) та отриманих аналітичних рішень (розділи 2, 4), виникла необхідність у визначенні деяких внутрішніх і зовнішніх факторів, які характеризують якісні аспекти розвитку системи. Зважаючи на це, в роботі запропонована схема, яка дає уявлення щодо формування "дерева" якості, стовбур якого представлений хордами k1, k2... kі (показники якості. Гілки дерева (r1, r2...rj) визначають спосіб досягнення необхідного рівня якості, а дві головні гілки (Т1, Т2) формують показники якості внутрішнього (r5, r6...r9) і зовнішнього (r1,r2,r3)