LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Основи теорії ресурсозберігаючих технологічних процесів формування і формозакріплення деталей одягу з врахуванням анізотропії текстильних матеріалів

походження. До показників якості внутрішнього походження віднесено релаксаційний модуль, декремент затухання, модуль Юнга, енергію розриву проб, жорсткість та інші, які визначаються статичними та динамічними методами. Показники зовнішнього походження характеризують негативні ефекти (розшарування пакета, зморщення, збіг, поява клею на поверхні тканини під час дублювання). Такий підхід до визначення основних чинників забезпечення необхідної якості виробів дає можливість формалізувати деякі з наведених показників внутрішнього походження шляхом визначення раціональних режимів формування, у тому числі з застосуванням математичних методів планування експерименту. В той же час перебудова внутрішньої структури матеріалів під впливом факторів зовнішнього середовища (температури, тиску, напруження, тощо), наслідки об'єднання в одному пакеті матеріалів з різними в'язкопружними характеристиками, які до того ж значно змінюються в процесі хімічних чисток та прання, потребують більш предметної їх оцінки, реалізованої в роботі з застосуванням різних методів.

Динамічні методи досліджень (розділ 5) виявили близьку за характером та значеннями картину показників динамічного модуля в'язкої пружності Е та модуля Юнга Ею. Як приклад, на рис. 18 наведені полярні діаграми Е для костюмних тканин, виготовлених на АП "Чексіл" (м. Чернігів) і клейових матеріалів арт. 5/190, арт. F238 фірми "FREUDENBERG". Як видно із представлених даних (рис. 18, а,б) усі тканини мають хрестоподібну форму показників Е, хоча і відрізняються абсолютним значенням. У той же час дослідженні стрейчеві еластичні матеріали арт. 5692, арт. 161786 мають чітко визначені основні характеристики модулів в'язкої пружності.

Клейові матеріали (рис. 18, в) мають очевидно виражений поздовжній характер модуля Е і більш ніж на порядок поступаються показникам Е костюмних тканин.


Така ж закономірність притаманна й іншим клейовим матеріалам (ар. HV91108, арт. 455238, арт. 1706/105-BS) фірми "Camela". На відміну від наведених вище даних плащові тканини (арт. 1287, арт. 4909, арт. 802) і застосовані для їх дублювання клейові матеріали (арт. 8012, арт. 5425, арт. 2001) мають різноманітну конфігурацію полів модулів в'язкої пружності Е (рис. 19, а,б).

Індивідуальний характер показників Е виявлений також у костюмної арт. 7В7073ДЧ "Мирослав" і пальтової арт. "Альп" тканин.

Характерно, що конфігурація показників жорсткості для льономістких тканин (арт. 30096, арт. 23080, арт. 2000) (рис. 20), збігається з конфігурацією полів модулів в'язкої пружності, що уможливлює їх застосування при оцінці якості клейових з'єднань.

Таким чином, результати статичних і динамічних досліджень в'язкопружних властивостей виявили різні за характером та значенням показники в'язкої пружності, залежно від яких необхідно здійснювати попередній добір матеріалів у пакети.

Окрім цього, виходячи з результатів теоретичної оцінки умов формування в'язкопружних властивостей (розділ 2), виникає потреба добору матеріалів в пакети з урахуванням напрямку дії деформуючих навантажень та визначення незалежних в'язкопружних констант (розділ 4). При дослідженні впливу процесів дублювання на в'язкопружні властивості пакетів, враховувались різні варіанти взаємоорієнтації вісей в'язкопружної симетрії матеріалів верху та клейових прокладкових матеріалів (основа–основа "о-о", основа–уток "о-у", основа–450 "о-450"). Дублювання пакетів здійснювалось на лабораторній напівавтоматичній установці та прохідному пресі фірми "Mayer" (розділ 5) при попередньо визначених на основі планування експерименту раціональних режимах дублювання.

Характерна закономірність трансформування полів модулів в'язкої пружності Е та декрементів затухання д наведена на рис. 21. Наведені дані свідчать про можливість штучного моделювання полів в'язкої пружності залежно від характеру деформаційних навантажень. Особливо це стосується стрейчевих та плащових матеріалів, конфігурація полів модулів пружності яких після дублювання має явно виражений трансверсально-ізотропний характер.


Рис. 21. Полярні діаграми модулів пружності Е (а); декрементів затухання д (б) пакетів костюмних тканин.


У зв'язку з цим можна констатувати, що виявлені можливості формування транстропного характеру в'язкопружних властивостей пакетів підтверджують правильність запропонованих нами моделей та отриманих теоретичних положень і в цілому створюють передумови для визначення технологічних рішень віброформування пакетів деталей одягу. Цей висновок підтверджують і наведені в роботі діаграми показників жорсткості ЕІ пакетів костюмних і плащових тканин. При цьому слід зазначити, що подальші процеси хімічної чистки суттєво впливають на структурні зміни в пакетах, що чітко виявляється на особливостях конфігурацій полів Е та д. Про це свідчать наведені в табл. 2 дані для пакетів костюмних тканин, дубльованих клейовими матеріалами арт. F238, арт. 5/190 і полярні діаграми показників Е і д пакетів пальтової тканини, дубльованої клейовими прокладками арт. 072/412 і арт. КТМ (рис. 22). Як видно із табл. 2, уже перша хімічна чистка призводить до зниження модуля Е на 40–50%, а стабілізація цього показника настає тільки після третьої хімчистки. До речі, закономірності зміни показників жорсткості ЕІ після хімічних чисток мають ідентичний характер.

Таблиця 2

Вплив хімічних чисток на показники модуля пружності Е, МПа

Кількість чисток Пакети "о-о"

арт. Изумруд арт. Родник арт. Север арт. Карат арт. Интеграл

F238 5/190 F238 5/190 F238 5/190 F238 5/190 F238 5/190

0 48,6 37,9 30,8 23,2 50,3 31,5 46,0 27,9 43,8 38,3

1 23,3 35,2 18,6 17,9 30,2 23,4 26,1 16,7 23,9 23,4

3 31,5 27,6 27,0 22,2 28,1 24,9 24,5 19,4 30,3 25,5

5 35,1 28,5 23,6 22,4 27,3 16,8 24,3 22,4 30,7 25,3


Характерно, що практично для всіх композитних пакетів, дубльованих клейовими матеріалами, показники Ек, як правило, мають менші значення, ніж інтегровані характеристики кожного з елементів пакета (). Це закономірно, зважаючи на вплив об'ємів тканини і клейового матеріалу (Vтк і Vкл) на показники Ек: .

Оцінюючи в цілому отримані результати, слід констатувати, що стабілізація структурної перебудови пакетів настає після першої–третьої хімчисток, що необхідно враховувати при визначенні технологічних режимів дублювання. Цей висновок знайшов своє втілення при розробці рекомендацій для підприємств швейної галузі.


Рис. 22.


Другим важливим для практики висновком є те, що створення пакетів з метастабільною структурою залежить від первісних властивостей компонентів пакетів і може бути досягнуто за рахунок різних варіантів взаємоорієнтації вісей в'язкої пружності елементів пакета. При цьому таке прогнозоване моделювання властивостей може бути здійснено на основі отриманих теоретичних рішень, а використання методу неруйнівного контролю в'язкопружних властивостей матеріалів для одягу, що сприяє здійсненню селекційного добору клейових прокладкових матеріалів в пакети залежно від