LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Отримання електропровідних властивостей текстильних матеріалів в процесі опорядження

ізотерму абсорбції барвника волокнистим матеріалом, аналогічні за формою рівнянням Ленгмюра та БЕТ;

  • визначені умови окислювального фарбування аніліном при сорбції аніліну волокном "як дисперсного барвника";

  • показана можливість досягнення першого порогу перколяції та електропроводності поліамідного та поліакрилонітрильного волокнистих матеріалів шляхом окислювального фарбування при сорбції аніліну "як дисперсного барвника";

  • обгрунтовано використання гетерокоагуляційного механізму фарбування шляхом синтезу жорстколанцюгового поліаніліну в процесі окислювального фарбування аніліном;

  • запропоновано технологію фарбування поліамідного волокнистого матеріалу з використанням механізму гетерокоагуляції поліаніліну;

  • показано вплив типу поверхнево-активних речовин (ПАР) на процес гетерокоагуляції поліаніліну колоїдного ступеню дисперсності на поліамідному волокнистому матеріалі.

  • вперше отримано електропровідний текстильний матеріал методами поверхневого фарбування в процесі опорядження.

    Практичне значення одержаних результатів. Запропонована та науково-обгрунтована технологія отримання електропровідних властивостей текстильних матеріалів в процесі опорядження. Робота суттєво розширює асортимент електропровідних текстильних матеріалів шляхом синтезу електропровідного барвника в волокнистому матеріалі. Розробка відкриває шлях для створення електропровідного технічного текстилю на основі природних і хімічних волокон та їх сумішей. Запропонований метод надання електропровідності волокнистому матеріалу суттєво розширює область застосування електропровідного текстилю.

    Результати роботи впроваджені в навчальний процес кафедри опоряджувального виробництва КНУТД (Акт впровадження від 28.01.2008 р.) та апробовані у виробничих умовах Державної холдингової компанії Артем ЗАТ "Артемконтакт" (Акт виробничих випробувань від 12.02.2008 р.), що підтвердили можливість ефективного одержання електропровідного волокнистого матеріалу за рахунок синтезу електропровідного барвника на волокнистому матеріалі. Реалізація викладеного в роботі нового способу дозволить очікувати економічний ефект біля 600 грн (напівбезперервна схема) в розрахунку на 1 кг отриманого електропровідного волокнистого матеріалу, що містить поліанілін.

    Особистий внесок здобувача полягає в обгрунтуванні мети і задач дослідження, в критичному аналізі науково-технічної та патентної літератури, виконанні експериментальних досліджень. В наукових публікаціях із співавторами та керівником роботи авторові належить отримання і аналіз експериментальних даних, формулювання основних наукових положень та висновків.

    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на:

    - Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених, аспірантів та студентів (2005−2007 рр., м. Київ, КНУТД);

    - ювілейній міжнародній науково-технічній конференції, присвяченої 75 – річчю Київського національного університету технологій та дизайну "Інноваційні технології – майбутнє України", 2005 р., м. Київ, КНУТД;

    - міжнародній конференції "Проблеми легкої і текстильної промисловості", 2005 р., м. Херсон, ХНТУ;

    - ювілейній міжнародній науково-технічній конференції "Сучасні екологічно безпечні тепломасообмінні процеси в технологіях легкої промисловості", 2006 р., м. Київ, КНУТД;

    - Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми легкої і текстильної промисловості України", 2006 р., м. Херсон, ХНТУ.

    Публікації за темою дисертаційної роботи включають 20 найменувань, у тому числі: 7 статей у наукових фахових журналах, 1 стаття у міжнародному виданні, 2 патента України, 10 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

    Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків.

    Дисертація містить 158 сторінок машинописного тексту, 12 таблиць, 48 рисунків, 144 найменування літературних джерел. Обсяг додатків – 4 сторінки.


    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


    У вступі охарактеризовано сучасний стан технологій виробництва електропровідних волокнистих матеріалів, методи їх одержання. Відзначені переваги і недоліки технологій виробництва. Зазначено, що електропровідні полімери з ланцюгом спряжених подвійних зв'язків в основному ланцюгу, завдяки своїм унікальним властивостям знайдуть своє застосування при створенні нового виду електропровідних волокнистих матеріалів, що дозволить знизити технологічні витрати і собівартість готової продукції. У вступі сформульовані актуальність, мета і задачі дисертаційної роботи, охарактеризовано об'єкт та предмет досліджень, розкрита наукова новизна і практична цінність роботи.

    У першому розділі представлено літературний огляд, у якому показана потенціальна можливість використання полімерних сполук з ланцюгом спряжених подвійних зв'язків в основному ланцюгу для надання електропровідних властивостей волокнистим матеріалам. Розглянуто основні тенденції розвитку електропровідних полімерів в умовах розробки високих технологій. Розглянуто основні методи одержання поліаніліну, який внаслідок своїх електронних, електрохімічних та каталітичних властивостей є одним з найперспективніших полімерів з системою спряжених подвійних зв'язків в основному ланцюгу.

    На основі критичного аналізу літературних даних обгрунтована необхідність створення нового виду електропровідного волокнистого матеріалу. Опрацьовані літературні джерела наукової та технічної інформації дозволили сформулювати мету роботи і задачі для подальших досліджень.

    В другому розділі викладено загальну методику та описано основні методи досліджень, обгрунтовано методи математичної обробки одержаних результатів. Наведено основні характеристики сполук та матеріалів, що використовувались в роботі.

    У третьому розділі викладено теоретичну частину роботи. Запропоноване в роботі припущення про утворення сольватів "активний центр (фрагмент макромолекули) – молекула барвника" дозволило отримати рівняння ізотерми абсорбції барвника волокнистим матеріалом, яке за формою співпадає з рівнянням Ленгмюра.

    Застосування рівняння Ленгмюра для опису сорбції барвника вважається ознакою адсорбційного механізму сорбції барвника на "внутрішній поверхні" у волокні. Такою поверхнею при адсорбції може бути тільки міжфазна межа розділу. Дослідження структури поліамідних волокон показує відсутність системи мікропор чи капілярів в цих волокнах. Як наслідок, для дисперсних барвників найчастіше приймається механізм розчинення барвника в полімерній матриці.

    Таким чином, існує видима суперечність між


  •