LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Педагогічні умови організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю

швейного профілю, суть яких полягає в тому, що: професійно-практична підготовка майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю в умовах техніко-технологічних змін у швейній галузі зумовлює необхідність оновлення кінцевої мети, змісту, організаційних форм і методів навчання, забезпечення системного, компетентнісного, технологічного, особистісно орієнтованого підходів до виробничого навчання, впровадження сучасних педагогічних і виробничих технологій; мета виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю – формування в учнів високого рівня професійних компетенцій, професійної майстерності; організація виробничого навчання пов'язана з чітким визначенням його цілей – освітньої (навчальної), розвивальної, виховної, – а також усвідомленим прийняттям їх учнями на різних етапах професійного навчання й творчості тощо.

У другому розділі – „Науково-методичні засади виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю" – викладено педагогічні умови організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю; обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту виробничого навчання учнів з професії „Кравець"; розкрито сучасні форми й методи виробничого навчання, його комплексне навчально-методичне забезпечення; розроблено й теоретично обґрунтовано авторську методику рейтингового оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання.

До педагогічних умов, що забезпечують ефективність виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю, нами віднесено: оновлення змісту виробничого навчання з урахуванням динамічних техніко-технологічних змін у швейній галузі, в структурі професійної діяльності кваліфікованих робітників швейного профілю; впровадження сучасних форм і методів виробничого навчання, методики рейтингового оцінювання навчальних досягнень учнів; створення і використання комплексного навчально-методичного забезпечення професійно-практичної підготовки кваліфікованих робітників з професії „Кравець"; залучення учнів до участі в конкурсах фахової (професійної) майстерності; забезпечення стажування майстрів виробничого навчання на сучасних підприємствах швейної галузі; модернізація матеріально-технічної бази навчально-виробничих (швейних) майстерень.

У розділі обґрунтовано, що відбір і структурування змісту виробничого навчання майбутніх кваліфікованих робітників у ПТНЗ швейного профілю ґрунтується на теоретичних і практичних рекомендаціях педагогічної науки, положеннях Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні. У проектуванні змісту виробничого навчання учнів, окрім Державних стандартів професійно-технічної освіти (наприклад: ДСПТО 7433.2.D18028-2006 з професії „Кравець") доцільно враховувати Державні стандарти швейної галузі. Встановлено, що запроваджені з 2006 року державні стандарти з професії „Кравець" передбачають збільшення кількості годин на виробниче навчання на 18% порівняно з попередніми навчальними планами і програмами. Тобто, на професійно-практичну підготовку майбутніх кравців стало відводитися 46 % від загального обсягу навчального часу. До критеріїв відбору і структурування змісту виробничого навчання з професії „Кравець" нами віднесено: цілісність змісту (вимоги сучасного суспільства до всебічного, гармонійного розвитку особистості учня; охоплення всіх складових професійного, виробничого досвіду); наукова та практична значущість елементів змісту виробничого навчання; відповідність змісту виробничого навчання сучасним техніко-технологічним змінам, що відбуваються у швейній галузі.

Доведено, що застосування інноваційних форм і методів навчання, зокрема моделювання конкретних виробничих ситуацій (технічні, конструкторські, експлуатаційні, економічні, екологічні, соціальні), виробничі конференції, індивідуальні, колективні практичні тренінги, семінари, ділові ігри, майстер-класи, стажування під керівництвом майстра виробництва, конкурси професійної майстерності тощо сприяє формуванню в учнів умінь і навичок якісно виконувати технологічні операції, самостійно розв'язувати проблемні виробничі ситуації, здійснювати самоконтроль результатів своєї діяльності, а також розвитку технологічної культури, творчого ставлення до праці.

У розділі теоретично обґрунтовано підходи до створення комплексного навчально-методичного забезпечення виробничого навчання відповідно до державних стандартів ПТО: навчально-планувальна документація, підручники, навчальні посібники, модульні навчальні елементи, засоби письмового інструктування (інструкційно-технологічні картки, картки-завдання, картки-дефектів, картки організації праці, картки контролю), технічні засоби навчання тощо, спрямованого на ефективне проведення інструктажів і контроль якості навчально-виробничих завдань, що виконуються учнями, забезпечення економії сировини, електроенергії, дотримання безпечних умов праці, а також на підвищення продуктивності праці.

Розкрито особливості розробленої і впровадженої автором методики рейтингового оцінювання досягнень учнів з виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю суть якої визначається так: встановлення єдиних підходів до визначення норм оцінювання; активна участь учнів у контролі та оцінюванні власних навчальних досягнень; стимулювання систематичної творчої роботи учнів протягом усього періоду навчання; формування стійкої системи професійної відповідальності за результат навчання, що сприяє підготовці учня до прийняття самостійних (як стандартних, так і нестандартних) виробничих рішень тощо. Крім того, означена методика допомагає аналізувати освітній і технологічний процес у динаміці; позитивно впливає на організацію виробничого навчання взагалі, а в кінцевому підсумку – на якість професійної підготовки кваліфікованого робітника.

У третьому розділі – „Організація і результати дослідно-експериментальної роботи" – викладено цілі, завдання й етапи проведення експериментальної перевірки педагогічних умов організації виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю, спрямованих на підвищення рівня професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників з професії „Кравець". Обґрунтовано програму і методику педагогічного експерименту, проаналізовано результати, розкрито сутність основних показників, що визначають ефективність педагогічних умов.

Для експериментальної перевірки було розроблено дидактичні матеріали, плани уроків виробничого навчання, тести, навчальні завдання й перевірочні роботи різні за рівнем складності, рекомендації для відбору і структурування змісту навчального матеріалу відповідно до державного стандарту з професії „Кравець", критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з виробничого навчання у ПТНЗ швейного профілю.

Об'єктивність проведеного емпіричного дослідження була забезпечена тим, що опитування проводилося у 6 ПТНЗ України; сукупна вибірка представлена 420 учнями, 12 фахівцями швейної галузі, 40 майстрами виробничого навчання, 24 викладачами спеціальних дисциплін, 4 науковцями, 12 методистами НМЦ ПТО, 36 випускниками ПТНЗ; усі опитувані перебували в однакових умовах; емпіричне дослідження здійснювалося відповідно до авторської програми і методики.

На основі порівняльного аналізу результатів перевірочних і навчально-виробничих робіт за 2003 – 2007 рр. було виявлено значне підвищення