LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Підвищення ефективності вогнезахисту фанери просочувальними засобами

(флегматизуванням, інгібуванням та ізолюванням полум'я), а також у вдосконаленні моделей займання і визначення швидкості поширення полум'я поверхнею вогненезахищеної та вогнезахищеної фанери, а саме:

- теоретично встановлено й експериментально визначено зміни умов вогнезахисту фанери, які відображають взаємозв'язок процесу вогнезахисту фанери із властивостями просочувального засобу з антипірена, полімерного антисептика, гідрофобізатора під дією температури виділяти негорючі гази та знижувати константи швидкості реакцій окиснення в газовій фазі, що призводить до перетворення легкозаймистого матеріалу на важкогорючий із новими фізико-хімічними характеристиками, зокрема відсутністю температури займання та самозаймання.

- встановлені граничні умови переведення легкозаймистих виробів із фанери у важкозаймистий стан шляхом їх оброблення вогнезахисною сумішшю на основі неорганічних і органічних речовин, виявлено вплив компонентів просочувальної суміші фосфатів та сульфату амонію з полімерним антисептиком "Гембар" на зменшення кількості горючих газів у сумішах летких продуктів термодеструкції вогнезахищених зразків фанери: метану – у 4,6 рази, водню – у 5 разів, оксиду вуглецю – у 3 рази, кількість азоту зросла більше, ніж у 30 разів.

- визначено оптимальне співвідношення складу суміші для вогнезахисту та експериментально підтверджено, що, залежно від кількості компонентів просочувальної суміші у фанері (антипірену не менше за 45,0 кг/м3, антисептика – 0,4 кг/м3), займисті вироби із фанери переходять до груп за показниками пожежної небезпеки: важкогорючі та важкозаймисті, які не поширюють полум'я поверхнею, з помірною димоутворювальною здатністю, а за токсичністю продуктів горіння – помірно небезпечними згідно з ДБН В.1.1-7, що дозволяє застосовувати будівельні конструкції з вогнезахищеної фанери на об'єктах різного призначення.

- показано, що розроблена вогнезахищена фанера вміщує формальдегіду менше ніж у три рази, порівняно з вогненезахищеною.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні засобів захисту фанери, які дозволяють отримати вироби з фанери із ефективнимим вогнебіозахистними властивостями та з помірною токсичністю, не погіршуючи експлуатаційні та естетичні показники. За умови дотримання необхідних вимог, продукція з вогнезахищеної фанери може використовуватися на об'єктах масового перебування людей, зокрема для виготовлення перегородок, настилів для підлоги, підвісних стель, обшивки даху. Використання таких матеріалів знижує ризик виникнення і можливості розвитку пожежі, а також збільшує тривалість експлуатації виробів із фанери. Отримано спеціальний дозвіл на застосування вогнезахищеної фанери для будівництва та ремонту (реконструкції) пасажирського рухомого складу, дизель- та еклектропотягів. Розроблено нормативно-технічну документацію у вигляді технічних умов, технологічного регламенту на виготовлення вогнезахищених виробів із фанери.

Реалізація висновків і результатів роботи здійснена шляхом їхнього використання під час виконання робіт із виготовлення вогнезахищеної фанери, що проводяться ПП "Вогнезахист-Фандеталь" та ЗАТ "Фанплит", при розробленні технологічного регламенту отримання важкогорючої фанери, а також при виготовленні будівельних конструкцій для внутрішнього облаштування об'єктів масового перебування людей (театри, готелі, ресторани, житлові та адміністративні будівлі). Зокрема фанеру, оброблену вогнебіозахисною сумішшю, використовують для виготовлення дерев'яних елементів пасажирських вагонів залізничного транспорту.

Особистий внесок здобувача: проведено огляд і аналіз літературних джерел, які висвітлюють питання вогнезахисту фанери, виконано теоретичні дослідження щодо моделювання процесу займання поверхні фанери та швидкості поширення полум'я її поверхнею, експериментально встановлено умови вогнебіозахисту фанери і здійснено лабораторні дослідження з визначення її вогнезахисних властивостей, визначено оптимальний склад компонентів просочувальної суміші для ефективного захисту фанери.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційних досліджень доповідались на симпозіумі "Проблеми вдосконалення транспортної медицини" (м. Одеса, 10–11 травня 2007), науково-практичних заходах у рамках спеціалізованої виставки "Пожежна та техногенна безпека України – 2007" (м. Київ, 25–26 квітня 2007), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Чрезвычайные ситуации: предупреждение и ликвидация" (м. Мінськ, 6–7 червня 2007).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 робіт, з яких 6 наукові статті у виданнях, внесених до переліку ВАК України, тези 3 доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах, 3 деклараційних патенти на корисну модель.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 141 найменування; містить 190 сторінок друкованого тексту, 26 таблиць, 22 ілюстрації і 6 додатків.

основний зміст роботи

у вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, сформульовано мету роботи, задачі досліджень, відзначено наукову новизну, практичну значимість роботи та особистий внесок здобувача.

у першому розділі проаналізовано сучасний стан проблемних питань отримання вогнезахищеної фанери.

Поглиблено розглянуто процеси, які супроводжують горіння фанери, умови та механізми їх уповільнення і припинення. Аналіз пожежної небезпеки целюлозовмісних матеріалів засвідчує про те, що при нагріванні таких матеріалів високомолекулярні речовини, які входять до їх складу (целюлоза, лігнін, пентозани, гексозани) при високих температурах виявляються малостійкими і розкладаються. Загальний напрямок цього розкладання такий, що зі складних речовин, які володіють високою молекулярною масою, утворюються більш прості і стійкі речовини. Полуменеве горіння целюлозних матеріалів обумовлюється тим, що вони виділяють горючі гази в такій кількості, яка відповідає нижній концентраційній межі займання. Полум'я, яке утворюється при цьому, випромінює досить велику кількість енергії, що відіграє важливу роль у поширенні вогню. Змінити механізм утворення горючих газів можна за рахунок оброблення фанери вогнезахисними просочувальними засобами. Введення в деревину антипіренів зменшує утворення горючих летких продуктів (СН4, Н2, СО та ін.), інгібує газофазні реакції полум'я і виключає безполуменеве горіння карбонізованого залишку.

Питання підвищення ефективності вогнезахисту целюлозовмісних матеріалів досліджувались у роботах Бєлікова А.С., Жартовського В.М., Калниньша А.Я., Левитес Ф.А., Леоновича А.А., Тичино О.М., Цапка Ю.В., Шналя Т.В., Яковлєвої Р.А. та інших. Однак у цій галузі ще існує ряд невирішених задач.

У цьому розділі значну увагу приділено аналізу ефективності вогнезахисту