LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Підвищення ефективності технології фарбування сірчистими барвниками із застосуванням очищених стічних вод

впровадження запропонованого інноваційного проекту економічний ефект за рахунок зниження витрат на воду буде становити 214,4 тис. грн. на рік для ВАТ „Текстерно" (м. Тернопіль).

Особистий внесок здобувача полягає в постановці та обґрунтуванні завдань дослідження, у вивченні та критичному аналізі науково-технічної та патентної літератури, а також виробничого досвіду в області обробки текстильних матеріалів, екологічних проблем опоряджувального виробництва, шляхів їх вирішення, теоретичному обґрунтуванні можливості фарбування сірчистими барвниками з використанням очищеної стічної води, виконанні експериментальних досліджень, науковому обґрунтуванні результатів і формулюванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи та окремі її результати доповідались на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Екологія і економіка" (м. Львів, 1997 р.), конференції "Наукові праці молодих вчених і студентів" (м. Київ, 1997 р.), Х науково-технічній конференції "Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах" (м. Хмельницький, 2003р.); наукових семінарах кафедри хімічної технології Хмельницького національного технічного університету (м. Хмельницький, 2004 р.), наукових семінарах кафедри хімічної технології та дизайну волокнистих матеріалів і кафедри екології та безпеки життєдіяльності Херсонського національного технічного університету (м. Херсон, 2005 р.); на науковому семінарі кафедри товарознавства непродовольчих товарів Львівської комерційної академії (м. Львів, 2005 р.).

Публікації по темі дисертаційного дослідження включають 5 найменувань, у тому числі: 3 статті в наукових фахових журналах, 2 патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, додатків.

Дисертація містить сторінок машинописного тексту, таблиць - 30, малюнків - 12, найменувань літературних джерел - 132. Обсяг додатків - 19 сторінок.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Увступі обґрунтована актуальність теми, сформульовано мету та завдання досліджень, визначено наукову новизну та практичне значення роботи.

Упершому розділі приведена характеристика сірчистих барвників і особливості їхнього застосування. Визначено проблеми використання сірчистих барвників і намічено напрямки їх вирішення.

На теперішній час клас сірчистих барвників переживає відродження за рахунок:

- розширення кольорової гамми (всі кольори спектру від жовтого до чорного);

- створення більш зручних у виробництві водорозчинних випускних форм;

- підвищення екологічності технологій.

До переваг сірчистих барвників відносять можливість фарбування текстильних матеріалів в різних формах: волокно, пряжа, тканина, трикотаж та ін. по безперервній, періодичній, напівбезперервній технології.

На теперішній час сірчисті барвники потіснили кубові, а в деяких випадках і активні барвники, яким вони поступаються за яскравістю та стійкістю забарвлень.

Розглянуто використання очищених стічних вод як напрямок до підвищення ефективності та екологічної чистоти технології фарбування сірчистими барвниками.

Удругому розділі викладено загальну методику та основні методи досліджень. Наведено характеристики сполук та матеріалів, що використовувались у роботі; описані методи досліджень та математичної обробки одержаних результатів.

Втретьому розділі викладені результати експериментальних досліджень, їх теоретичне обґрунтування.

На підставі проведених досліджень обґрунтована доцільність застосування локального флотаційного методу очистки стічних вод в опоряджувальному виробництві, зокрема при фарбуванні бавовняних тканин сірчистими барвниками.

Відзначено, що скорочення витрат води на виробничі потреби є однією з найважливіших проблем, якій у всьому світі приділяється велика увага. Так, наприклад, відомо, що в США об'єм стічних вод з опоряджувальних виробництв становить 2,4 млн. м3 на день або 681000 млн. м3 на рік, тоді як вітчизняні текстильні підприємства перевищують ці норми в 5-10 разів. Тому дана робота присвячена вирішенню цієї проблеми.

Вдосконалення розподільчого пристрою флотатора шляхом оптимізації співвідношення сумарної площі отворів до загальної площі розподільчого пристрою флотатора дозволило забезпечити рівномірне розподілення стиснутого повітря, ефективну флотаційну очистку. Удосконалена конструкція розподільчого пристрою захищена патентом України.

Підвищення якості очистки стічних вод безпосередньо залежить від правильного вибору коагулянту та флокулянту.

Вибір сульфату алюмінію в якості коагулянту оснований на властивостях катіону алюмінію. А саме при його використанні досягається: забезпечення необхідного pН фарбувального розчину та підвищення вмісту катіону алюмінію в очищеній стічній воді. Оскільки поляризуючі групи іону алюмінію звернені в напрямку поверхні волокна, було зроблено припущення, що катіони алюмінію сприяють зниженню величини ξ - потенціалу поверхні волокон, враховуючи це, можна очікувати збільшення сорбції барвника волокном.

В результаті вивчення ряду солей неорганічної та органічної природи в якості флокулянту було вибране мило господарське 60%. Ефективність його дії в порівнянні з раніше використовуваними флокулянтами підтверджена патентом України.

Вивчення залежності ефективності очистки від часу очистки при роздільному та об'єднаному введенні коагулянту та флокулянту показало, що найбільш сприятливими умовами очистки стічних вод є роздільна подача коагулянту та флокулянту.

Методом математичного планування експерименту встановлено оптимальні технологічні параметри процесу очистки: питомі витрати стиснутого повітря на очистку – 8,4 м3/м2 годину, тиск стиснутого повітря – 0,5 мПа, час очистки 27 хв.

Проведено аналіз якості очистки стічних вод Тернопільського ВАТ "Текстерно". Результати досліджень представлені в табл.1.


Таблиця 1


Показники якості стічних вод до і після очистки


№ п/п

Показники стічних вод

Одиниці виміру

ГДК

Стічні води до очистки

Стічні води після очистки

1

рН



11-12

9,5-11

2

Завислі речовини

мг/л

60-80

520-560

5,0-5,4

3

Зольність завислих речовин

%

1,5-2

62-67

0,58-0,66

4

Сухий залишок

мг/л

200-300

810-2200

14-20

5

Зольність сухого