LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Предметно-діяльнісна модель графізму в сфері одягу

ПРЕДМЕТНО-ДІЯЛЬНІСНА МОДЕЛЬ ГРАФІЗМУ В СФЕРІ ОДЯГУ

Вдовиченко Є.В.

Харківська державна академія дизайну і мистецтв


Анотація. Статтю присвячено проблемі графізму у сфері моделювання одягу. Показано, що графізм як предмет даного дослідження - категорія, що моделює знаково-предметну, семантичну, проектно-еврістичну, культурно-генетичну та інші відношення у системі зображення у сфері одягу.

Ключові слова: графізм, зображення, сфера моделювання, одяг.

Аннотация.Вдовиченко Е.В. Предметно-деятельностная модель графизма в сфере одежды. Статья посвящена проблеме графизма в сфере моделирования одежды. Показано, что графизм как предмет данного исследования - категория, которая моделирует знаково-предметную, семантическую, проектно-эвристическую, культурно-генетическую и другие отношения в системе изображения в сфере одежды.

Ключевые слова: графизм, изображение, сфера моделирования, одежда.

Annotation.Vdovichenko Ye. V. Subject and creative activity model of graphism in the sphere of dress. The article deals with the problem of graphism in the sphere of dress modeling. It shows that the graphism as a subject this research - category that models sign-object, semantics, project, cultural-genetics and other correlations image in the sphere of dress.

Key words graphism, image, sphere of modeling, dress.



Постановка проблеми. Дане дослідження є спробою визначення та встановлення типології явищ в сфері одягу, що генетично або праксиологічно пов'язані з категоріями та технологіями графічного мистецтва або ширше - площинного зображення.

Робота виконана у відповідності до плану НДР ХДАДМ.

Метою дослідження є визначення історико-культурної типології використання графічних зображень в одязі, виявлення та систематизації аспектів категорії графізму в проектуванні, реалізації та трансляції модного образу, дослідження форм, феноменів та технологій моделювання одягу, що пов'язані з артефактами або практиками графічного мистецтва. Результати такого дослідження мають бути реалізовані у формі полісистемної предметно-діяльнісної моделі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.Виклад основного матеріалу. Історія використання семантично значущих зображень, написів чи окремих знаків у одязі сягає тих глибинних своїх шарів, за яких власне формувались як первинні форми та технології зображення, так і одягу. Це співіснування в своєму динамічному розвиткові породило безліч неповторних як за своїм значенням, так і за формою культурних феноменів суспільної комунікації, ужиткового та каліграфічного мистецтва, високої моди та масової культури.

Певні теорії та технології графічного мистецтва стали базовими для практики моделювання одягу. Первинні тілесні практики, пов'язані з нанесенням зображень безпосередньо на людське тіло, використання графічних зображень в одязі як знакових систем суспільної комунікації - від давніх і до сучасного компаративного графічного дизайну одягу; використання написів в одязі - від простих ідентифікуючих на середньовічних претинах і до шедеврів каліграфії ісламського Ірану чи Марокко; застосування суто графічних за своєю технологією оптичних ефектів в моделюванні; боді-арт чи постмодерні звернення майстрів високої моди до образотворчого мистецтва, - повний перелік форм взаємодії графічного зображення та одягу, помножений на культурно-історичну перемінну моди, є технічно неможливим не лише виходячи з обсягів статті, але й тому, що він продовжує поповнюватись.

Своєчасність звернення до проблематики, граничної для двох видів мистецтва, полягає не лише у повній її невивченості. Причин тут кілька. По-перше, моделювання одягу є порівняно молодим мистецтвом навіть за західноєвропейськими мірками. Для української наукової думки, вихованій на промислово-виробничих засадах, перманентно, моделювання одягу взагалі не є "мистецтвом". Пошук генетичних коренів моди одягу в "старших" видах мистецтва, актуальний для Заходу, для України є єдино можливим способом акліматизації нового знання як у вітчизняній науці, так і у спеціалізованій педагогіці. У більшості вузів країни, що мають модельєрські спеціалізації, загальнохудожня освіта є базовою, а проектно-графічний метод моделювання набув найбільш широкого використання в навчальних програмах спеціального курсу. Однак реальна ситуація є такою, що більшість загальнохудожніх освітніх курсів не відповідає вимогам галузі, а більшість графічних практик в одязі взагалі не отримує скільки-небудь системного висвітлення. Актуальність пошуку місця графічних практик та теорій у вітчизняній спеціалізованій науці є також наслідком уніфікованості ще радянської освітньої концепції, що не допускала дроблення чи адаптації існуючої методології великої системи до вимог малої.

У загальному вигляді проблема полягає у відсутності цілісної та дієздатної системи знання, яка б поєднувала в собі суму теоретичних засад щодо графічних практик в історії одягу, праксимологічних теорій графічного моделювання одягу, культурологічних теорій, присвячених категорії зображення в моді, форм, механізмів функціонування та семантик графічно оформленої інформації в одязі тощо. Безперечно, таке дослідження може бути можливим лише у формі полісистемної моделі, що має визначити типологію окреслених явищ та стратегію їхнього дослідження. Спроба охопити всю суму проблем у єдиній системі уявляється можливою, якщо зосередитись на певному єдиному системотворчому аспекті та застосувати до нього єдину методологію, наприклад, семіологічну. Однак виникають серйозні сумніви щодо практичності та природності такого підходу. Значно перспективнішим у даній ситуації може бути використання полісистемного методу дослідження, що передбачає застосування до кожного аспекту проблеми відповідного наукового інструментарію. Реалізація такої стратегії має дозволити не лише встановити типологію певних явищ в сфері моди одягу, але й визначити методологічні форми аналізу кожного їхнього аспекту, їхнього генезису та механізмів функціонування. Безумовно, це не обіцяє принципового розв'язання всіх вище зазначених труднощів спеціалізованої науки та освіти щодо графічних практик в одязі та в моделюванні, але, принаймні, дозволяє створити певну їх теоретичну матрицю, яка б дозволила вести більш поглиблене вивчення котроїсь зі своїх складових, приміром боді-арту, в контексті вже визначеної системи відношень. Інтуїтивно окреслене нами проблемне коло потребує конкретизації своїх позицій, компонентів та їх понятійного визначення.

Об'єктом нашого дослідження виступає сфера одягу, однак це визначення потребує певних уточнень та розширення