LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Програмована технічна підготовка виробництва рукавичок

виробництва шкіргалантерейних виробів;

впровадження результатів роботи дозволяє поліпшити техніко-економічні показники проектів, скоротити терміни проектування. З робочого часу модельєра-конструктора виключаються повторювані, нетворчі, рутинні види робіт;

відпадає потреба в апробації зразків рукавичок і коригуваннях конструкторської документації.

Особистий внесок здобувача. У дисертації використані ідеї й розробки, що належать здобувачу особисто. В опублікованих наукових працях разом із співавторами здобувачем виконано: постановка задач, проведення досліджень та аналіз отриманих результатів.

Апробація результатів роботи. Основні результати роботи були повідомлені і схвалені на наукових конференціях студентського і професорсько-викладацького складу КДУТД (1997-2000р.), технічній раді Київського колективного підприємства "КІКО" (2000р.), 1-й науково-практичній конференції "Сучасна контрольно-випробувальна техніка промислових виробів та їх сертифікація" (м. Мукачеве, 12-16 травня 1997р.), 7-й міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини" (м. Вінниця, 12-16 червня 2000р.).

Публікації. Основні положення роботи викладені у 6 публікаціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку літератури та додатків. Робота викладена на 130 сторінках машинописного тексту, містить 23 малюнки, 15 таблиць, 117 найменувань використаних джерел та 43 сторінки додатків. Загальний обсяг дисертації становить 173 сторінки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтована актуальність теми, поставлені мета та задачі дослідження, приведено наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У першому розділі проведено аналіз досліджень в галузі програмованого проектування виробів у легкій промисловості, що показав особливий вплив прийнятих рішень на стадіях конструкторської і технологічної підготовки виробництва на основні техніко-економічні показники підприємства: собівартість, прибуток, рентабельність.

Аналіз також показав, що розглянуті методики вирішення задач автоматизації процесу проектування одягу і взуття не можуть бути цілком придатні щодо процесу проектування рукавичкових виробів, тому що конструювання та технологія складання останніх відрізняються від інших виробів легої промисловості, а також мають стадію підготовки матеріалу (зволоження, перетягування).

При розгляді системи автоматизованого проектування виявлені загальні принципи побудови САПР у взуттєвій та інших галузях промисловості, а також коло задач, послідовність і шляхи їх вирішення, що тільки частково можуть бути враховані та використані у рукавичковому виробництві.

На основі аналізу зроблений висновок про те, що питання системного дослідження і розробки методу автоматизованого проектування технічної підготовки виробництва рукавичок не цілком вирішені.

Поряд з антропометричними дослідженнями (роботи Коновала В.П., Фукіна В.О. та ін.) у методиці проектування рукавичок важливе правильне урахування властивостей матеріалів, що мають широкий діапазон зміни фізико-механічних показників.

Усе зазначене вище дозволило сформулювати задачі досліджень, розробка яких сприяє впровадженню САПР у процес проектування і складання рукавичок.

У другому розділі проведені дослідження технологічних процесів зволоження і перетягування рукавичкових шкір, а також введений коригувальний коефіцієнт тягучості шкір, що враховується на стадії проектування лекал.

У технологічному процесі виробництва рукавичок операції підготовки шкір до розкрою є найважливішими і найбільш трудомісткими. До них належать зволоження і перетягування шкір. Від правильного проведення цих операцій, від застосування більш продуктивного устаткування і способу розкрою залежить якість виробів, продуктивність праці, економія матеріалів.

При конструюванні лекал шкіряних рукавичок повинні враховуватися показники відносного подовження шкір і коефіцієнт їхньої нерівномірності К. Визначення цих показників індивідуальне і залежить від фізико-механічних властивостей конкретних партій шкір. При традиційному графічному методі проектування щораз уточнювати коефіцієнти не доцільно у зв'язку з трудомісткістю розрахунків. Це можливо тільки при програмованому проектуванні рукавичок за допомогою ЕОМ. У зв'язку з цим було поставлене завдання визначення величин цих коефіцієнтів.

До рукавичкових шкір пред'являються такі вимоги: вони повинні бути еластичними і м'якими, а також мати визначену пластичність і бути досить міцними на розрив. Такі вимоги досягаються в процесах їхнього зволоження і перетягування. У зв'язку з цим було проаналізовано різні методи зволоження: намоканням, зануренням з наступною пролежкою, сорбцією вологи з повітря, контактний (термодифузійний), пароповітряною сумішшю в спеціальних камерах, циклічний та інші. На підставі аналізу зроблено висновок про те, що більш прогресивними і раціональними є термодифузійний і циклічний методи. Їхня перевага полягає в тому, що вони забезпечують:

  • рівномірне зволоження по всіх топографічних ділянках шкіри;

  • прискорений процес зволоження;

  • можливість механізації процесу зволоження;

  • поліпшення умов роботи;

  • поліпшення зовнішнього вигляду виробів.

Проведені дослідження впливу пароповітряної обробки на збільшення вологості шкіри виявили залежність останньої від температури та тривалості часу зволоження (рис.1, рис.2). Виходячи з аналізу, проведено дослідження впливу волого-теплової обробки на властивості рукавичкових шкір, у результаті яких визначалися такі параметри, як межа міцності, тягучість, подовження при розриві, а також подовження при навантаженні та залишкове подовження (рис.3).

На підставі експерименту виявлено, що спільний вплив вологи і тепла на шкіру збільшує її тягучість тією ж мірою, а в багатьох випадках і більше, ніж зволоження звичайним способом без тепла.

Після проведення досліджень впливу волого-теплової обробки на властивості рукавичкових шкір зроблено висновок про те, що найбільш раціональними параметрами являються: термін часу 3 хвилини та температура 600С. Збільшення цих параметрів приводить до погіршення механічних властивостей рукавичкових шкір.

Дослідження залишкового подовження шкір після гігротермічної обробки показало, що величина залишкового подовження оброблених шкір більша, ніж величина залишкового подовження шкір без обробки.

На наступному етапі роботи досліджено технологічний процес перетягування рукавичкових шкір перед їх розкроєм. У процесі перетягування прагнуть до максимальної витяжки шкіри уздовж хребтової лінії (по ній розташовується довжина рукавички).