LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Проектування комбінованих схем розкрою рулонних матеріалів на деталі взуття

чинники, які впливають на використання рулонних матеріалів. Встановлено, що укладуваність деталей серії має значні коливання (рис. 11), величина розмаху (Уmax-Уmin) коливається в

























Sd – величина зсуву ліворуч розкрійної схеми, яка знаходиться справа, для щільного розміщення елементарних схем; Eps – необхідна точність обчислення; PGD – права границя елементарної схеми, яка знаходиться зліва; LGD – ліва границя елементарної схем, яка знаходиться справа; Pr – логічна перемінна, яка приймає значення істина, якщо не має жодної точки PGD, яка лежить справа від LGD та якщо не має жодної точки LGD яка лежить зліва від PGD.

Рис. 9 Блок-схема алгоритму щільного суміщення елементарних схем в одну узагальнену комбіновану схему.


інтервалі 0,47-2,69%, що для кінцевого використання матеріалу має суттєве значення. Необхідно відзначити, що деталі більш простої конфігурації (простилки, устілки, півустілки) мають меншу величину розмаху варьїрування укладуваності, а деталі більш складної конфігурації (союзки, підкладки під союзку, берці, задинки) відрізняються більшою величиною розмаху варьїрування

Рис 10. Графічна візуалізація спроектованої схеми розкрою.


Рис. 11. Показники укладуваності простилки чоловічого взуття всіх розмірів серії.


укладуваності. Таким чином, коливання величини укладуваності кожної деталі розмірного асортименту серії залежать від складності конфігурації. Також необхідно відзначити, що середньосортиментна укладуваність деталі не співпадає з укладуваністю середнього розміру, різниця між цими двома значеннями знаходиться в інтервалі 0,04-0,94 %. Орієнтуватися на показник укладуваністі середнього розміру, як це здійснюється у виробничих умовах, не можна. Тільки в десяти відсотках випадків укладуваність середнього розміру виявилась максимальною. В двадцяти відсотках – показник максимальної укладуваності мали деталі більших розмірів, в сімдесяти відсотках випадків максимальну укладуванісь мали деталі менших розмірів серії.

Слід також відзначити можливість нормування матеріалів при визначенні показників укладуваності. Така можливість дозволяє отримати об'єктивні дані при установленні норм укладуваності з використанням автоматизованого проектування схем розкрою рулонних матеріалів на деталі взуття.

Ширина матеріалу являється другим по значущості чинником, який впливає на його використання. При збільшенні величини фактора площі (інакше, збільшення ширини матеріалу

при постійній довжині схеми для одних і тих же деталей) спостерігається збільшення відсотока використання матеріалу (рис. 12). Різниця між цими показниками для схем з різними ширинами може коливатися віт 5% до 22%. Різниця між коливанням цього показника для деталей різних розмірів (малі, середні, великі) складає "3%.

В більшості випадків (" 65%) такими є матеріал шириною 1400мм, в меншій кількості (" 40%) випадків – 1200 мм та 1000 мм. Схеми розкрою з шириною матеріалу 600 мм не мають високих показників використання та не можуть бути рекомендовані для розкрою. З цього можна зробити і такий висновок: матеріал шириною 1400 мм нераціонально складати навпіл, так як це не економічно з точки зору відсотка використання. Для більш високого використання таких матеріалів розкрій слід проводити по всій ширині, використовуючи відповідне розкрійне обладнання.

а) б)

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

в)

Третім по значущості чинником, який впливає на використання матеріалу, являється площа деталі. Для визначення площі матеріалу необхідні два його лінійних параметра: довжина та ширина. Ширина схеми задається в якості вихідної інформації, довжина схеми визначається програмою, як мінімальна, згідно алгоритму, виходячи із потрібної кількості деталей в схемі. Тому, фактор площі відображає в собі три чинники, які впливають на використання матеріалу: площа деталі, ширина матеріалу та кількість деталей кожного розміру, яка визначає довжину схеми. В процесі досліджень встановлено, що при переході від схем, спроектованих для малих

розмірів, к схемам, які спроектовані для середніх розмірів, та к схемам, які спроектовані для великих розмірів, фактор площі зменшується. При цьому найбільший відсоток використання мають схеми, які спроектовані для малих розмірів, більш низький показник використання мають

схеми розкрою для великих розмірів. Самий низький показник відсотка використання з трьох даних випадків спостерігається в схемах, які спроектовані для середніх розмірів. Таким чином, ситуація, яка має місце у виробництві, коли схеми будуються тільки для деталей взуття середнього розміру – не відповідають дійсному положенню розкрою.

Величина міжшаблоного містка займає четвертий ранг серед чинників, які впливають на використання матеріалу, та являється значущим чинником. В процессі досліджень проаналізовано зміни відсотка використання матеріалу при зміні міжшаблоного містка для всього розмірного асортименту різних видів деталей. На рис. 13 показана закономірність зміни використання матеріалу для схем розкрою з різною величиною міжшаблонних містків (від 0 до 5 мм)








Деталі одного виду мають однаковий характер зміни відсотка використання при зміні ширини міжшаблоного містка. Для союзок, підкладки під союзку характерно наступне: при розкрої на деталі взуття малих та великих розмірів при різній ширині міжшаблоного містка зміна відсотка використання незначна відносно розкрою на середні розміри. При збільшенні ширини містка відсоток використання знижується. Різниця між відсотком використання в схемі з містком, який дорівнює 0 мм, та відсотком використання в схемі з містком, який дорівнює 5 мм складає "3-5%. При розкрої на деталі середніх розмірів дана різниця може скласти до 15%. Таким чином, в схемах розкрою матеріалу на деталі союзок та на деталі подібної конфігурації, вплив міжшаблоного містка менш значний для малих та великих розмірів та більш значний для середніх розмірів взуття.

Для деталей берців та інших деталей подібної конфігурації, характерна інша ситуація. Різниця між відсотком використання в схемі з містком, який дорівнює 0 мм, та відсотком використання в схемі з містком, який дорівнює 5 мм для всього розмірного асортименту стабільна та може скласти до 15%. Для всіх деталей необхідно відзначити наступне: при збільшенні

міжшаблоного містка на 1 мм відсоток використання матеріалу може знизитися від 2% до 10 %.

Було проаналізовано схеми, які спроектовані для деталей взуття всіх розмірів серії. Встановлено, що відсоток використання схем, які враховують розмірний асортимент, незмінно вище, ніж в схемах, які спроектовані для