LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Разработка методов конструирования современной одежды с влиянием элементов монгольского народного костюма

досліджень принципів формоутворення елементів конструкції монгольського народного костюма з урахуванням фізико-механічних властивостей матеріалу.

Очевидно, що дуже перспективним напрямком формоутворення можна вважати напрямок, де форма елемента одягу або готового виробу реалізується за допомогою стачування окремих деталей конструкції, що мають різну форму зрізу краю тканини, який використовується при стачуванні (конструктивний спосіб формоутворення).

На рис. 3.1 і 3.2 представлена класифікація форм зрізів тканини. За основні прийняті три форми: 1- прямолінійна; 2- криволінійна; 3- комбінована. Для формоутворення елементів виробу велику роль відіграє поєднання форми зрізів. У залежності від цього два елементи будуть знаходитися в більш або менш напружених умовах, що пояснюється розтягненням і вигином ниток основи і утка. Приведена класифікація дозволила визначити 325 основних сполучень зрізів. Основою для отримання класифікації сполучень зрізів використована оцінка міри відносної деформації елементів швейного виробу, які з'єднуються.

На рис. 4 наведена класифікація сполучень зрізів за ступенем відносної деформації при з'єднанні. Після стачування лінія з'єднання (шов) під дією внутрішніх зусиль розташовується у зрівноваженому стані, при цьому мається на увазі, що другий кінець, кожної з двох деталей жорстко закріплений. Аналіз виробу на рис. 4 дозволив встановити 4-и вузлових фрагмента в конструкції жіночої сукні:

I - плечовий шов (з'єднання полички і спинки);

II -горловина (з'єднання горловини зі стойкою коміра)

III пройма (з'єднання поличка спинка)

IV бічний шов (з'єднання поличка спинка)


Таблиця 3.1. Класифікація форми лінії зрізу тканини.


Таблиця 3.2. Класифікація комбінованих форм зрізу тканини.


Цілком очевидно, що варіюючи поєднання форми зрізів окремих елементів, що стачуються, можна отримати досить високий ступінь прилягання до поверхні фігури.

Як критерій стійкості вузла швейного виробу, після стачування (деформації) двох деталей вибираємо найменше значення потенційної енергії.


де q незалежна змінна, що характеризує відхилення конструкції від пласкої форми.

Згідно з теоремою Діріхлє, достатньою умовою стійкості рівноваги є мінімум потенційної енергії:

Розкладання функції потенційної енергії в ряд можна представити у вигляді


За теоремою Ляпунова А.М. рівновага нестійка, якщо відсутність мінімуму потенційної енергії П виявляється по члену другого порядку в розкладанні:


Таким чином, задача зводиться до визначення значення потенційної енергії для різних випадків деформації елементів, що стачуються. Мінімальне значення величини П для конкретної схеми деформації і визначає умови стійкої рівноваги. Сумарна потенційна енергія деформації розтягування елемента тканини АОС визначиться з формули:


де Н - число ниток основи на ділянці АТ; Е - модуль жорсткості;

а - постійний коефіцієнт; S - площа поперечного перетину нитки;

AC відрізок на рис. 6; По - щільність тканини по основі;


Рис. 5.

На рис. 6 представлена графічна залежність величини ПАОС від щільності тканини по основі ПО та вихідної довжини елемента I - A1С (рис.5). Графічна залежність побудована на основі розрахунків потенційної енергії, виконаних на ЕОМ за допомогою програми, написаною на мові QBASIK.


Рис. 6.

Апроксимуюче рівняння даних, представлених на рис. 6, має вигляд:


Приведена залежність дозволяє визначити величину потенційної енергії деформації розтяжіння при стачуванні елементів І і ІІ матеріала в залежності від щільності тканини по основі ПО та вихідної довжини елемента І.

На рис.7 показана розрахункова схема для розрахунку потенційної енергії при вигині.

Рис. 7

Величина потенційної енергії вигину може бути визначена з формули:


Результати розрахунку величини потенційної енергії при вигині в залежності від щільності тканини (По=60-120н/дм) показані на рис. 8.


Рис. 8

У відповідності з теоремою Діріхлє достатньою умовою стійкості рівноваги є мінімум потенційної енергії. З цього можна зробити висновок, що при стачуванні елементів тканини І та ІІ, один з яких (або обидва) має криволінійну форму зрізу (Рис. 5). зразки будуть змінювати свою просторову форму за рахунок вигину як одноосного, так і багатоосного. При цьому величина потенційної енергії отриманої конструкції буде мінімальною. Отже, при формоутворенні переважною є деформація вигину елементів тканини.

Визначено вплив форми ліній зрізів стачуваних елементів тканини на форму виробу. Очевидно, що для з'єднання двох елементів тканини їх заздалегідь необхідно деформувати (зігнути) таким чином, щоб всі точки, які належать кожному з двох зрізів розташувалися в одній площині. Дані пласкі криві можливо апроксимувати кривими 2-го порядку або відповідними багаточленами. Очевидно, що апроксимуючі рівняння мають бути тотожними між собою. У роботі отримано алгоритм визначення форми лінії зрізу вигнутого елемента тканини.

З використанням ЕОМ вирішена задача визначення просторових координат розташування шва двох деталей, що стачуються в залежності від геометричних параметрів зрізів цих деталей.

Для цього розроблена блок - схема програми і складена сама програма.

У ході проведення досліджень також був розроблений математичний апарат для визначення спільного впливу форми лінії зрізу і розміру елемента тканини на формоутворення конструкції.

У четвертому розділі виконана розробка національного стандарту Монголії "Одяг легкий платтяно-блузочного асортименту. Загальні технічні умови". Заздалегідь приведене обгрунтування структури стандарту, а також дані рекомендації по його застосуванню. Приведені відомості виробничої апробації основних результатів роботи - розробки колекції моделей в Будинку моделей "Хувцасни шилмэл загвар" (м. Улан-Батор) і розрахунок очікуваного економічного ефекту.

Оцінка економічної ефективності виконаного дослідження проводилася з використанням елементів функціонально-вартісного аналізу. Показниками економічної ефективності в Будинку моделей (м. Улан-Батор) стало зниження витрат часу на розробку моделі одягу на 28%, підвищення продуктивності праці конструктора до 35%, економія матеріалів за рахунок зменшення припусків на уточнення розмірів деталей конструкції на 10%.

Базові моделі колекції приведені на мал. 9


Рис. 9


ВИСНОВКИ


1. Встановлено, що останнім часом особливо актуальним є використання елементів народного костюма при розробці колекцій сучасного одягу як в Монголії, так і в інших країнах. При цьому відсутні науково обгрунтованих методи проектування такого одягу.

2. Внаслідок аналізу матеріалів з проблеми досліджень визначено, що при створенні сучасного костюма виконується процес творчого переусвідомлення традицій народного костюма з урахуванням сучасних умов. Вихідними даними для прийняття проектних рішень є розмірна типологія населення Монголії, кон'юнктура ринку одягу Монголії, тенденція розвитку моди в Монголії, споживчий попит. Аналіз цих вихідних даних дозволив сформулювати вимоги до одягу, що розробляється.

3. Розроблена методика конструювання основ конструкцій жіночого одягу з урахуванням статури жінок Монголії.

4. Розроблена