LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Регіональні особливості творів плетіння Придніпров'я та Слобожанщини

В них трималис ипучі матеріали, в жнива викорис товувалиякатермос инаводу.ВОржицькомумузеїзберігаютьс я подібні вироби незрячого майс тра Герас има Хало. За них на ярмарку 1913 року він отримав значну на той час премію -- 50 карбованців [5] 5) . НаСлобожанщиніс ерединиХІХс т. іс нувалидовершеніприйоми плетіння при виготовленні будівельних конс трукцій, транс портних зас обів, рибальс ькогознаряддя,побутовихречей,деталейодягу, іграшок тощо [6] 6) . До найдавніших ос ередків Слобожанщини належить Боромлянс ька лозомеблевафабрикаТрос тянецького районуСумс ької облас ті. Підприємс тво зас новане у 1909 році як профучилище. 19лютого1906рокувкиївс ькомуміс ькомухудожньо-промис ловому і науковомумузеї ім. ІмператораМиколая ІІ відкрилас ьПершапівденно- рус ька вис тавка прикладного мис тецтва та кус тарного домашнього промис лу.Мета її -- поширитиміжгромадянс твомзнайоміс тьзнародними виробами.ЦяпершавКиєвіукраїнс ькавис тавкатакогородумалавелике значення і з художницького боку, і з наукового, зацікавила не тільки етнографів,алейширокупубліку.Нанійбуларепрезентованабільшіс ть із побутуючиххудожніхнароднихпромис лів і ремес ел,утомучис ліплетіння з лози, лика, рогози,с оломи з різних регіонів України. Вис око оцінила вис тавкуОленаПчілка,вис ловлюючивпевненіс тьу її неабиякійролідля розвиткуукраїнс ькогонародногомис тецтва [7] 7) . Ос обливо багато для підтримки і розвитку народних художніх промис лів зробило Київс ьке кус тарне товарис тво,с творене 1906 269 року групою ентузіас тів,с еред яких ос обливо активними були Олена Пчілка, Богдан і Варвара Ханенки, Юлія Гудим-Левкович, її дочка Наталія Давидова (перший голова Товарис тва), княгиня Наталія Яшвіль (віце-голова), директор київс ького Міс ького художньо- промис лового і наукового музею М. Ф. Біляшівс ький [8,9] 8) . Пізніше він домігс яс творення на базі вис тавки 1906 р.с пеціального етнографічного відділу музею [10] 9) . За матеріалами перепис у кус тарних промис лів, проведеного в 1925 -- 1927 р.р., плетіння виробів із лози було зайнято в УРСР (переважно ус елах) 6100 ос іб, а на Полтавщині (Лубенс ький, Зінківс ький, Полтавс ький і Чорнухинс ький р-ни) -- біля 3,7 тис . у трьох районах нинішньої Київщини (Броварс ькому, Борис пільс ькому, Києво-Святошинс ькому) -- 1,5 тис . ос іб [11] 10) . На початку 1920-х років активно розвиваєтьс я меблярс тво. Чернігівщина разом з Харківщиною ``за гарну техніку виробництва з лози'' нагороджені на Вс ес оюзнійс ільс ькогос подарс ькій вис тавці у Мос кві 1923 р. ``дипломами вдячнос ті'' [12] 11) . Але найбільше відзначилас ь Хотянівка та навколишніс ела (тепер належать до Вишгородс ькогор-нуКиївс ької обл.). Виготовлені тут меблі, корзинки й інші вироби з лози зайняли за художньою якіс тю перше міс цес еред іншихос ередків лозоплетіння в Україні [13] 12) . Дос лідники радянс ького час у недоліком виробів Хотянівки й інших ос ередків вважали вплив модернізму,прищепленогонародниммайс траму земс ькихмайс тернях, демеблізлозивиготовлялиурозрахункунаміс ькогос поживача -- дачника [14] 13) . Подібний ас ортимент іс тиліс тика були характерні й для інших ос ередків, наприклад, у КагарлицькомурайоніКиївщини [15] 14) . У 1947 році група, яку очолював мис тецтвознавець Скуленко, зібрала багато матеріалу з художніх промис лів у Березнянс ькому, Менс ькому,Сос ницькому і Коропс ькомурайонахЧернігівс ькоїоблас ті. Саме у Сос ницькому та Менс ькомурайонах іс нувала багаторозвинена мережа виробництва меблів з лози та рогози [16] 15) . Про роботу лозоплетільної майс терні вс . Куковичі Сос ницького району, яка виготовляла лозові меблі, інформуєтьс я в звіті екс педиції Академії Архітектури 1948 року [17] 16) . Переглянуті зразки лозоплетінняс відчать про вміле викорис тання майс трами вс іх влас тивос тей матеріалу і художнюс торонувиробів. У наші дні чільним ос ередком галузі є одна з найдавніших на території колишньогоСРСРЧернігівс ькафабрикалозовихвиробів.Як промис лове підприємс тво, вона зас нована 1925 року. Її першим керівником був Й. Гольбенберг. Через 10 років виробництво лозових 270 виробів дос ягло промис лових обс ягів. 1960 року артіль ``Лозо- рогізний комбінат'', реорганізовано на Фабрику лозових виробів -- базу підготовки майс трів лозоплетіння. В 1969 р. її перейменовано на Чернігівс ьку головну дос лідно-екс периментальну фабрику лозових виробів. Ос нову ас ортиментус кладають гарнітури плетених меблів: ``Чернігівчанка'', ``Ювілейний'', ``Тетяна'' (с толи,кріс ла,диванчики,дитячі кріс ла, атакожкорзини,декоративнівази,плакетки,хлібниці,підс тавки, корзини для квітів тощо [18] 17) . Крім клас ичних віденс ькихс тільців і кріс ел-качалоквиготовляютькріс лай іншіпредметимеблівдля інтер'єру барів, кафе та офіс нихприміщень. Із зрос таннямпопитунамеблі з лози їх виготовленняс тавитьс янапромис ловуос нову.Вживаютьс я заходидо механізації трудоміс тких операцій. Тому ос таннім час ом переважає випус к набірних і ``палицевих'' меблів. Сидіння,с пинки, ніжки й інші нес учі конс трукції таких меблевих виробів роблять у вигляді дуг, які виготовляють із лозових палиць без кори, обплетених лозяними та різнокольоровимиполіхлорвініловимис трічками.Визнанимимайс трами фабрики є В.О. Кирик, Е.І. Петренко, М.М.Струк, М.І. Хоменюк. Це єдине підприємс тво України, занес ене в європейс ький каталог виробників плетених меблів. Чернігівс ька фабрикалозовихмеблівмає с вої предс тавництва в більш ніж дес яти міс тах України та в Мос кві, у Києвіфабрикавідкрилас вій магазин. На базі вже згадуваної найдавнішої в Слобожанщині фабрики у Боромлі1932р.утворенапромартіль ``Трудовийшлях''. УБоромлі,Як і раніше, тут виплітають журнальні й дитячіс толики, кріс ла-гойдалки, дитячі ліжка, корзини-гос подарс ькі, для квітів та ін. Велика увага приділяєтьс я декоративній плас тиці. Наприклад, нас тінні плетені прикрас и (``панно'', тарілкиплетенізлози).Кращимимайс трамивизнано І.Т. Рябко,А.Й.Штакіна. Головноюс фероюс учас ного народного плетіння є виготовлення кошиків. При значній міс ткос ті вони легкі й міцні, гарні й дешеві, незамінні при транс портуванні плодів і ягід. Їм влас тиве ощадливе викорис танняматеріалу,довершеніс тьтехнічноговиконання,ес тетична виразніс ть форми, декору, фактури. Завдяки різномус піввідношенню розмірівс торін, неоднаковому радіус у заокруглення дна і боковини, варіативнос ті величини тас пос обу вигину ручок, наявнос тіс воєрідних зас тібок тощокошикивкожномурегіонімаютьлокальніос обливос ті. Одним із більших ос ередків залишаєтьс яс ело Ос окорки (Дарницькийрайонм. Києва),делозоплетільнийпромис елрозвинений з кінця ХІХс т. Найбільшеплетутькорзини з неокореної лози та білого, 271 тонованого й фарбованого прута, переплетеного різноманітними с пос обами. ``Корзини'' в Ос окорках виготовляють з однією поперечною ручкою, а ``кошики'' -- чотиригранні, з двома бічними ручками. Довга корзина називаєтьс я ``кошіль''. Лозу заготовляють улітку здебільшого коло Канівс ького й Київс ького водос