LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Рецепція вітчизняного гобелена 1960-х - 2000 -х рр. в процесі текстильної метаморфози

№ 9/2005 131 3. Плотин. Эннеады. III 7.1. 4. Там же, III 7.3. 5. Там же, III 7.6. 6. Там же, III 7.6. 7. Там же, III 7.6. 8. Лосев А. Ф. Истор ия античной эстетики: Последние века (III--VI века). Кн. 2. -- М.: Искусство, 1988, с. 72. 9. Кант И. Кр итика чистогор азума. -- Симфер ополь: Реноме, 1998, с. 57. 10. Там же, с. 246. 11. Бор хес. Истор ия Вечности // Письмена Бога. -- М.: Республика, 1992, с. 82. 12. Августин А. Исповедь. -- М. 1992, с. 324. 13. Бор хес. Истор ия Вечности // Письмена Бога. -- М.: Республика, 1992., с. 83. 14. Там же, с. 85. 15. Секст Эмпир ик. Соч. в 2-х тт. Т. 1. пер . с др евнегр еч. А. Ф. Лосева. -- М.: Мысль, 1976, с. 349-350. Надійшла дор едакції 15.10.2005 РЕЦЕПЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ГОБЕЛЕНА 1960-Х - 2000 --Х РР. В ПРОЦЕСІ ТЕКСТИЛЬНОЇ МЕТАМОРФОЗИ Ямбор ко О. Я. Львівська національна академія мистецтв Анотація. Публікація висвітлює пр оцеср озвитку укр аїнського гобелена в пр оекції внутр ішньо жанр ових змін художнього текстилю др угої половини ХХ ст. -- початку ХХІ ст. Дискур с текстильної метамор фозир озглядається у контексті тр ьох пр актик -- індивідуальної твор чості художника, мистецької освіти та пр езентації в експозиціях, де остання є комплексним показником, що хар актер изуєр івень сфор мованості окр емого напр ямку в кр еативному діапазоні жанр у. Ключові слова: текстильна метамор фоза, текстильна пластика, гобелен. Аннотация. Ямборко О. Рецепция украинского гобелена в процессе текстильной метаморфозы. Публикация освещает пр оцеср азвития укр аинского гобелена в пр оекции внутр ежанр овых изменений художественного текстиля втор ой пол. ХХ в. -- начала ХХІ в. Дискур с текстильной метамор фозыр ассматр ивается в контексте следующих пр актик: твор чества художника, художественного обр азования и пр езентации в экспозицях. Последняя из пр актик является комплексным показателем ур овня фор мир ования отдельного напр авления в кр еатином диапазоне жанр а. Ключевые слова: текстильная метамор фоза, текстильная пластика, гобелен. Annotation. Yamborko O. Reception or the Ukrainian tapestry of the 1960-2000s. in the context of textile metamorphosis. The article reads about the development of Ukrainian tapestry on the basis of inner genre changes in artistic textile in the second half of the XX -- the early XXI centuries. Textile metamorphosis discourse is led within three practical subjects: artist's creative work, his/her education in the field of fine arts, and participation in exhibitions, the latter being a complex index, which characterizes the organization level of the exact trend in the creative range of genre. Key words: textile metamorphosis, textile plasticity, tapestry. Постановкапроблеми.Тенденції, що з'явилися у світовій пр актиці ще напр икінці 50-х - початку 60-тих і набули популяр ності пр отягом 70-х -80-хр оків в мистецтві гобелена зініціювали пр оцес так званої текстильної метамор фози. В ході якої значнор озвинулись категор ії естетики тканого панно і вифор мувалось поняття сучасний гобелен. Віс ник ХДАДМ 132 Аналіз публікацій. Тр актування гобелена тр ансфор мувалося одр азу в кількох напр ямках. Гобелен сьогодні не тільки ''р ухлива фр еска'' (''кочівна фр еска'') -- пише Т.Стр иженова -- він надзвичайно багатоликий: це ір ельєф, це і пластичний об'єм -- своєр ідна текстильна скульптур а, і навіть ціле ар хітектур не ''текстильне сер едовище''. Нетр адиційними є матер іали і техніки гобелена, його композиційні і кольор ові пр инципи -- словом, це нова декор ативна фор ма [1, 10]. Дослідниця Н.Гассанова за ознаками художнього вир ішення виділяє такі види гобелена: а) площинний, виконаний технікою щільного пер еплетення; б) фактур ний, пр и виготовленні якого застосована сучасна змішана техніка ткацтва; в)р ельєфний - ткані і неткані композиції з вовняної пр яжі та інших текстильних матер іалів, шкір и і штучних матер іалів; г) об'ємний, виконаний змішаною технікою ткацтва, плетіння, шиття з допустимим викор истаннямр ізної сир овини і матер іалів; д) стр уктур ний -- змішана техніка ткацтва, плетіння, колажу з викор истанням текстильних та інших матер іалів, фольги, целофану, металевої стр ужки, алюмінію, люр ексу, сизалі; е) мініатюр ний, виконаний технікою плоского ткацтва з натур альної сир овини [2, 37, 38]. Динаміку пр оцесу у фор маті світового текстилю, ''сейсмогр афічно'' за висловом В.Савицької, відобр ажає пр огр ама Лозанських бієнале. Так 11 - те бієнале 1983р оку було пр исвячено текстильному енвайр онменту, 12 -- те, 1985р оку - текстильній скульптур і, 13 -- те, 1987р оку -- тр адиційному гобеленові. Зазначені теми-пр огр ами експозицій відобр ажають тр и пр офілюючі напр ямки у світовому текстилі, що означились на початок 80-тихр оків. Класичний настінний ''плоский'' гобелен (mural), який за тр адиційними функціями пр икр ашає та утеплює стіну і чисто декор ативні фор ми - ''пр остор овий'' гобелен (spatial), подібно скульптур ір озр ахований на усестор онній огляд об'єкту, гобелен в сер едовищі (environmental) - ''стр уктур на композиція, що включає в себе пр остір , в який можна пр оникнути'' [3, 2]. Як зазначають оглядачі, ''тр адиційні текстильні пр ийоми складають на бієнале тільки пор івняно невелику частку'' [4, 4]. (Хар актер но, що від 60-х і до сьогодні класичний гобелен взагалі нечисленний на світових текстильних експозиціях). Візуальна модель такогор одур обіт синтезує активно пр актикований пластичний екзер сис з концептуально-суб'єктивним тр актуванням обр азу. ''Політика'' мистецтва гобелена в контекстір адянських шкіл була фактично діаметр ально пр отилежною і кор еспондувалася з пр отагонізмом пер еважно сюжетно-тематичних і тематичних композицій. Майстр и гобелена більшості шкіл попр и пр ивабливість можливостей № 9/2005 133 текстильної пластики, часто відносились до неї як до етапного пр оцесу твор чості, вносили цей досвід до власного ар сеналу вир ажальних засобів, однак не надавали такої самоцінності стр уктур ним констр укціям. На кар тір адянського гобелена найпослідовнішим і найяскр авішим пр едставником ''активної пластики'' була Пр ибалтійська школа, в сер едовищі якої найбільший інтер ес до констр уктивного мислення текстилю виявляли майстр и латвійського гобелена. Хар актер изуючи головнір иси твор чості художників Латвії В.Савицька підкр еслює ''живописно-скульптур не (начало -- О.Я.), з певною близькістю до сценогр афії'' [5, 3]. Вже у 1969 оці на Республіканській виставці деко ативного мистецтва в Ризі майже не зуст ічалось обіт, виконаних т адиційними техніками гладкого і щільного ткацтва, се ед мате іалів до звичної вовняної п яжі додалися шпагат, тасьма, шкі а, метал. Ук аїнському тканому панно, по яд з молдавським, за визначенням дослідників, зок ема й В.Савицької, ат ибутувалася тісна пов'язаність з т адиційними фо мами та п ийомами на одного ткацтва, що здебільшого т актувалось як консе вативність тво чого підходу. Робота виконана за планом НДР Львівської національної академії мистецтв. Завдання. П опонована публікація має на меті висвітлити ефлексії вітчизняного текстилю на п едмет його ст укту но- пластичної видозміни. Результати роботи. П овісником текстильної метамо фози на те ені вітчизняного гобелена стала ткана ''Композиція'' львів'янки М. Сельської - єдина така обота у її до обку і унікальна в контексті становлення національної школи художнього текстилю. Описуючи цю оботу, Є.Шимчук зазначає, що мисткиня озпочала ''битву'' за класичне озуміння гобелену [6, 60]. Авто ка тексту опозиціонує цей тві нату станковізму - панівній течії 30-х -- 50-х оків: ''Вишукана, в г убій п авдивості мате іалу обота М.Сельської стала ''к иком'' і п отестом веселково-г айливому, безглуздому ''станковізму'' [6, 60]. В іншій