LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Рецепція вітчизняного гобелена 1960-х - 2000 -х рр. в процесі текстильної метаморфози

икладне'' [10, 161]. В.Савицька пише п о М.Абаканович: ''Взагалі з текстилем її об'єднує тільки мате іал, одначе і його пот актовано нею своє ідно: си овина оз остається як живий о ганізм, його г уба, дика, пе возданна мате іальність підк еслюється вико истанням найп остіших, елемента них пе еплетень самого ''низинного'' походження: конопляний шну , мішковина; коло ит -- пе еважно монох омний'' [10, 161]. П осто ова фо ма на івні авто ських оз обок з'являється в Ук аїні в 1990-х оках, зок ема у тво чості Т.Бабак. Се ед художнього текстилю колишніх адянських еспублік тільки П ибалтійська школа наблизилась до ви ішення фо матних, концептуально -''глобальних'' текстильних пластичних ст укту . Пе ші сп оби ввести текстильну пластику, зок ема об'ємно- п осто ову композицію в навчальний п оцес з'явилися в 70-х оках на кафед і художнього текстилю Львівського інституту деко ативного і п икладного мистецтва в тво чій майсте ні І.Бодна а. Се ед пе ших успіхів, ку сові оботи ''Ста е місто'', ''Музики''. Студентські оботи за своєю художньою і ст укту ною частиною не відносяться до типу обіт-''абаканів''. Тут композицію № 9/2005 137 фор мує здебільшого одр азу кілька звисаючих об'єктів, констр укція котр их тяжіє до спр ощення. Мінімізуючи об'єкт силуетно, його р озр обляють декор ативно, збагачують аплікацією, фактур ою. Як основний матер іал застосовується власнор уч ткані полотна, тканини пр омислового вир обництва, в тому числі фетр , додатково шнур и, солома, сизаль тощо. Подібна стр уктур а повинна тр имати фор му, що досягається завдяки допоміжним засобам, часто такою ''несучою констр укцією'' є кар тон. В інших випадках як кар кас викор истовують також дві навхр естр озміщенір ами. Тканина як така не в змозі зафіксувати фор му у пр остор і, волокно має здатність пр овисати, цим пояснюється непр актичність текстильних об'ємно- пр остор ових композицій. Однак не тільки ця пр облема стала нар іжним каменем спотикання, сюди додалась непр истосованість ар хітектур ного сер едовища для такогор одур обіт, ''неможливість встановити контакт між ''об'ємними'' фор мами гобеленів та сучасним стр огим геометр ичним пр остор ом'' [11]. З початку 1990-х . текстильна пластика є однією з п ог амних засад на відділенні художнього текстилю Вижницького коледжу деко ативно-п икладного мистецтва ім.. Ю.Шк ібляка. Послідовністю її вп овадження в навчальний п оцес відмітна діяльність п овідного педагога, ке івника відділення з 1991 оку І.Ба ичевої. Ок емий акцент п и цьому являє собою система освіти, п ойдена самою І. Ба ичевою та еп езентована московською фаховою школою, яку ви ізняють п офесійна виваженість й г унтовність методики щодо технологічних дисциплін. Майсте ність ткацького емесла в комплексі з вихованням індивідуального об азотво чого мислення, що ха акте не для майсте ні І.Ба ичевої, виявляється пе спективним відносно нап ямків озвитку мистецтва гобелену в цілому. Навчальна п ог ама сп ямована не стільки на опанування конк етними техніками, як на т ансфо мацію їх пластичних якостей у зоб ажальній канві текстилю. Своє ідні ва іації з вико истанням кількох наша увань основи, залученням нет адиційних мате іалів, додаткових деко ативних технік всіляко заохочуються і п актикуються повсякчасно в студентських ку сових оботах починаючи з д угого оку навчання. Поп и експе иментальний ха акте такі тво и, як п авило, не по ивають зі своєю текстильною п и одою. У 70 - 80-х . ХХ ст. текстильна пластика не мала постійних апологетів у мистецтві гобелена Ук аїни і ка динально не змінила п ефе енцій в ньому. Однак по-своєму вплинула на візуальну ка тину тканого полотна. Технічне і художнє ви ішення якого стало більш озкутим, класичне ткання пе естало сп ийматися як постулат, художники дедалі частіше по яд з т адиційними техніками вико истовують факту ні елементи, к ім самого ткацтва - плетіння, аплікацію тощо. У художньому Віс ник ХДАДМ 138 сенсі, це пр инесло більше експр есії в текстиль. З 1990-хр оків у пр актику вітчизняного художнього текстилю, зосібна й гобелена, шир око входить поняття ''автор ська техніка'', ще в недалекому минулому екзотичне для вжитку ур адянському мистецтві. Автор ською технікою виконує свої тканір оботи Г.Кусько. Гобеленам художниці ''Місячна ніч'' (1990), ''Мор ські сонети'' (1996), ''Лев'' (1999) пр итаманна хар актер нар ельєфність (техніка обмотування) окр емих мотивів на загальній гладко витканій, мер еживній площині. Текстиль і скульптур у синтезує Тамар а Бабак. Складній і малор озвиненій до цього в Укр аїні фор мі скульптур ного об'єму мисткиня знаходить адекватне і тр адиційне вир ішення - лозоплетіння. Лоза - пластичний і найбільш пр истосований пр ир одній матер іал для виконання пр остор ових об'єктів (''Пер етини'' (1991 -- 2001), ''Ритуальний Об'єкт'' (1996). На початку 1990-х з'являється один з пер ших в Укр аїні гобеленів з металевої стр ужки, др оту -- ''Пор тр ет'' А.Попової- Хижинської. Художниці вдається в складному зобр аженні обличчя збалансувати фор му і матер іал. Г. Кусько зазначає, що викор истання нетр адиційних матер іалів пов'язане, як пр авило з застосуванням змішаних та автор ських технік і в кінцевомур езультаті -- зі створ еннямр обіт інтегр аційних за своїми видовими хар актер истиками, що синтезують специфічнір иси текстилю та інших видів мистецтва [12, 3]. Поняття ''авто ська техніка'' затве дилось за експе иментальним текстилем. Інтенсифіуючим чинником, що сп ияв озши енню діапазону к еативних ідей в цій галузі стали виставки міні-текстилю - в Гу зуфі 1987 оку, Львові 1989 оку (тут експозиції систематично відбуваються) та Новато ський текстиль «Аспект» (Київ, 1989). Міні-текстиль є найбільш сп иятливою фо мою для ап обації ''ескізного'' задуму митця, к ім того, він є з учним доступним способом дебюту молодого авто а. У тво ах п едставлених на пе ших виставках ще домінує т адиційна ''ка тинна'' площина полотна і сюжет. Масштабна спо ідненість каме ного текстилю зі станковими видами мистецтва зумовлює наявність між ними деяких па алелей, - пише Г.Кусько, підсумовуючи езультати І-шої еспубліканської виставки текстилю малих фо м. Зок ема, пластична інте п етація деяких мотивів наближена до станкових методів. ... Ок ім цього, в таких тво ах маємо чітку жан ову дифе енціацію: експозиція ясніла натю мо тами, пейзажами, особливо ши око був п едставлений по т ет [13, 23]. Ці иси п итаманні тво чості І Мінько-Му ащик, для кот ої така фо ма гобелена є основною. І.Мінько-Му ащик ство ює ткані мініатю и. В т адиціях мініатю и вона підк еслює № 9/2005 139 філігр анність техніки, вишуканість декор ування площини і сам обр аз наділяє камер ним звучанням. Надалі потенціал міні-гобелена збільшується завдяки пожвавленню в ньому експер иментального начала. Художники р еалізують як нові стилістичні підходи, так і в цілому намагаються модифікувати концептуальний фор мат текстилю. Софія Бур ак у своїх міні-композиціях звер тає увагу на пр оцес зар одженняр уху й відтвор ює його у вигляді шнур а об'ємно закр ученого на пласкій тканій повер хні. В невеликір озмір и камер ного твор у закладена ідея пр отистояння цілого -- ''полотна'' і частини -- гіпер болізованої ''нитки'', як його стр уктур ної одиниці. Задум підкр еслюєр ама, межі якої намагається подолати ''нитка''. Логічною в цій ситуації є з'ява композиції, де ''нитка'' вже існує одноосібно. В подібному напр ямку плідно пр ацює О.Пар ута-Вітр ук. Абстр актну фор му, побудовану на р емінісценціях з нар одною тр адицією вона вільно, в ''діалозі'' з пр остор ом, компонує у коло, дозволяючи вар іативно експонувати частини міні-тр иптиху ''Квітучий сад''.