LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Рецепція вітчизняного гобелена 1960-х - 2000 -х рр. в процесі текстильної метаморфози

Таким чином взаємодіють внутр ішня і зовнішня динаміка як окр емої частини, так і загалом всієї тр иєдиної гар монії твор у. Від площини мисткиня пер еходить у пр остір - міні-об'єкти ''Золота основа'', ''Ср ібна основа'' вже не є навіть частково ''гобеленом''. Їх пов'язує з текстилем тема, і подекуди, матер іал. ''Я вважаю, що такір оботи, як гобелен (а я маю багато тканихр обіт, гобеленів), не стар іють, але необхідні нові пошуки. ... Ці пошуки потр ібні і для загальної спр ави, і для кожного із нас, вр ешті, для того, щоб ткацтво йшло впер ед. І так як вже почалося нове тисячоліття, то все муситьр ухатися впер ед'' -- говор ить О.Пар ута-Вітр ук [14]. Авто ка ''Золотої'' та ''С ібної основи'' п опонує певний асоціативний механізм, ідея якого сп ямована на саме поняття текстилю. Цей тип пошуку апелює до текстилю як семіотики п и чому діапазон т актувань тут об'ємний і виходить за дете мінуючі амки мате іалу чи техніки, адше акцентує на їх озумінні та комбінаціях у інших, не обов'язково текстильних, сфе ах. За таких умов текстиль виступає як уніве сальна величина, здатна п одукувати кількавимі но. Одна з п овідних п едставниць '' уху тканини'' в Ук аїні, Н.Шимін зазначає: ''Нині цей концепційний текстиль настільки злився з іншими видами мистецтва, що вже складно сказати, чи це текстиль чи ні. ... Тепе текстильники вико истовують такі мате іали, що мені важко казати, що це є. Живопис, скульпту а -- навіть вони вже не є пе винними'' [15, 8]. З метою п осування та висвітлення тих п оцесів на вітчизняних те енах у Львові було започатковано 1997 оку бієнале ''Текстильний шал''. Основним мотивом їх п ог ами є нестанда тний підхід до техніки, мате іалу та фо ми експонованого Віс ник ХДАДМ 140 пр едмету. В цьому контексті заохочувалось викор истання нетр адиційних технік, ''котр і б підпадали під шир оку категор ію технік ''волокна'' та ''тканини'' [16, 3]. На ''Текстильному шалі'' зуст ічаються альте нативні модифікації гобелена. Близьким до т адиційного панно є ''Лада'' В. Анд іяшка (2004), де чітко збе ежено ст укту у зоб аження. Особливістю цієї композиції є техніка, в своїй основі -- неткана. ''Полотно'' ство ює шну , обмотаний згідно исунку на подобу на одним ки гизьким ''чиям''. У сучасному текстилі ця техніка часто захоплює митців, що можна бачити на останніх міжна одних бієнале. П инцип пе еплетення закладено Т.Ядчук-Богомазовою в диптиху ''Міно '' -- ''Мажо ''. Ха акте но, що вона не ''цитує'' полотно, в своєму т актуванні вона озкладає це поняття на мо феми -- значимі частини: комплексно - це певне егуля не поле, базис, що його авто ка втілює квад атним або п ямокутним куском шкі озамінника з п околеними отво ами, ткання -- п оцес ство ення полотна, а також пе еплетення -- елемента ний компонент даного п оцесу. З-поміж числа нестанда тних обіт виділяється ''Гойдалка'' Н.Пікуш (2004). Цю композицію в п осто і складають підвішені до стелі частини ткацького ве стата - батани, ве етена та п остелене під ними до іжкою полотно. На сьогоднішній день цей тві є свого оду обличчям ''contemporary art'' у вітчизняному текстильному а т- п осто і. Що й засвідчує пе ша п емія І Всеук аїнської т ієнале художнього текстилю (Київ, жовтень 2004). Символічно й те, що в цій іпостасі дана обота є своє ідним підсумком, вона замикає на сьогоднішній день коло істо ії ук аїнського текстилю від 1960-х - початку його ефо мації до пе шої наймасштабнішої ''власної'' галузевої експозиції вже на початку ХХІ ст. Зміст тієї символіки полягає в тому, що к еативним кодом ''Гойдалки'' є етнічна па адигма -- й надалі суттєва сила у вітчизняному мистецтві. І Всеук аїнське т ієнале дає можливість комплексно підсумувати ті п оцеси, що становлять яд о сучасного вітчизняного текстилю. ''Отже, об'єднати Схід і Захід у Цент і великою п езентативною виставкою, щоб бути більш цілісними у своїй ізноманітності, - таким було наше завдання'' -- зазначає одна з о ганізато ів акції Н.Бо исенко [17, 57]. Оскільки т ієнале дала п остідля демонст ації всього а сеналу художнього текстилю Ук аїни, то можна виок емити яд тенденцій та п ефе енцій у цій галузі. Виставка показала, що їх діапазон коливається головно в межах т адиційних технік. За цим к ите ієм експозицію складали гобелен, голкова техніка, озпис по тканині, аплікація, клаптикова техніка колажу. В цьому діапазоні гобелен п одовжує займати № 9/2005 141 пр овідну позицію. Шир окою амплітудою відмітні класичні зр азки, де зобр аження моделює композицію - від пер еспівів натур станковізму до абстр акції. Було пр едставлено комбіновані твор и, в основі яких лежить поєднанняр ізноманітних, в тому числі нетр адиційних матер іалів, сер ед якихр ослинні найбільш популяр ні, з технікою гобелена. Висновки. Ук аїнський гобелен 60-80-х .. ХХ ст. ст имано інноваційний, схильний до нововведень стилевих ніж тексту но- пластичних, які ідко озглядаються як самодостатні і є доповненням ви обленій па адигмі. Цим пояснюється слабкий озвиток у нас ст укту ного текстилю -- факту ного, об'ємно-п осто ового, енвай онменту, популя ного на Заході. Посилення інте есу з боку вітчизняних митців з'являється у 1990-х . Дже елом новато ства стає сп иятливий для експе иментальних пошуків міні-гобелен, що в подальшій пе спективі активізувало ух ''мистецтва волокна'', а відтак п извело до появи нових па адигм в ук аїнському художньому текстилі. Подальші дослідження планується п оводити в контексті вивчення п облем ук аїнського гобелена д угої половини ХХ ст. -- початку ХХІ ст. Література: 1. Агр ановская М. Выставка ''Гобелен и скульптур а''. Концепция, єкспозиция,р ежисур а. // ДИ СССР - 1986. - №8. -- С.1 -- 11. 2. Гассанова Н. Текстиль в дизайне интер ьер а. К. -- Будівельник -- 1987. 3. Онуфр иева Г. Двенадцать Лозаннских биеннале//ДИ СССР.- 1988. - №8. -- С.1-3. 4. Стр иженова Т. Гобелен возвр ащается на стену// ДИ СССР. -- 1988. - №8. -- С.4-5. 5. Савицкая В. Гобелен -- пластика активная // ДИ СССР. -- 1972 - №4. -- С. 1 -- 9. 6. Шимчук Є. Мисткині львівського гобелену //Художній текстиль. Львівська школа. (упор ядник Т.Печенюк). Л. -- Поллі. -- 1998. -- С. 60 -- 65. 7. Шимчук Є. Львівський гобелен//Обр азотвор че мистецтво.-1997.- №1. -- С.77-79. 8. О.Петр ова. Щодо визначення тер міна ''сучасне мистецтво'' // Мистецтвознавчір ефлексії. -- К., КМ Академія. -- 2004. -- С.34-35. 9. Загинайло Е. Магдалена Абаканович лепит сзади // Сегодня - 26.03.2001. 10. Савицкая В. Тенденциир азвития гобелена в социалистических стр анах // Совр еменное искусство социалистических стр ан. М.,1981. -- С. - 132 - 169. 11. Стр иженова Т. Эдит Вигнер е. -- М., Советский художник. -- 1979. 12. Кусько Г. Ір еспубліканська виставка текстилю малих фор м. Каталог. -- Л. -- 1991. 13. Кусько Г. Масштаби текстилю малих фор м // Обр азотвор че мистецтво. -- 1989. - №3. -- С. 22 -- 24. 14. Титар енко М. Текстильні інсталяції. Виставка текстилю (Шимін, Віс ник ХДАДМ 142 Ганкевич, Пар ута-Вітр ук) // http://dzyga.narod.ru/2003/galleri/textil04.htm - 1.05.2003 15. Фор остина О. Розмова з Наталкою Шимін, художницею. ''У студентів тр еба заселити неспокій''. //Львівська газета. - № 194 (518).- 25.10.2004. 16. Кусько Г. З істор ії бієнале ''Текстильний шал''// Текстильний шал ІІІ. (Каталог), Л.: Аз-Ар т, 2001. 17. Бор исенко Н. Шлях був нелегким... І Всеукр аїнська тр ієнале текстилю // Обр азотвор че мистецтво. -- К. -- 2005 - №1. -- С.56 -- 58. Надійшла дор едакції 16.10.2005