LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розвиток наукових основ розпилювання деревини на стрічкопилкових верстатах

різання – на 13–23 %, перехідний множник між складовими сили різання – на 5–12 %. Підтверджено, що перерозподіл видів різання на лезі зубця стрічкової пилки зі збільшенням подачі на зубець позначається на силових параметрах розпилювання деревини.

Виявлено, що найменші відхилення (до 2 %) величин головної складової сили різання, визначеної теоретично, від таких, що визначені за регресивним рівнянням, спостерігаються внаслідок розрахунку за моделюванням леза зубця як системи трьох лез і з використанням розрахованого поправкового множника на шлях різання (рис. 12). Установлено, що відносні величини головної складової сили різання, визначеної за зазначеним способом розраховування, можуть слугувати за поправковий множник на кут подачі a в розрахунках за "об'ємним" способом сили та потужності різання під час пиляння деревини стрічковими пилками. Визначено величини поправкового множника на кут подачі a для подач на зубець, що поширені під час розпилювання деревини на горизонтальних стрічкопилкових верстатах.


Рис. 12. Суміщені графіки зміни головної складової сили різання за-лежно від кута подачі (у відносних одиницях) за експериментальними та теоретичними дослідженнями, коли Sz=0,1 мм, hnp=200 мм:

1, 2 – за розрахунками на основі моделювання леза зубця як системи трьох лез (1 – через поправковий множник на шлях різання; 2 – через коефіцієнт відносного впливу сили тертя); 3 – за розрахунками згідно з мето-дикою О. Л. Бершадського; 4 – за розв'язком регресивного рівняння, отрима-ного на підставі експериментального дослідження.


Наведено результати експериментального дослідження залежності сили мон-тажного натягу від бокового відхилення полотна пилки, які підтверджують теоретичні розрахунки. Виявлено, що запропонована методика дає змогу з максимальною похибкою до 3,5 % визначати й контролювати сили та напружен-ня натягу вузьких колодопиляльних стрічкових пилок на горизонтальних стрічко-пилкових верстатах.


Унаслідок експериментального дослідження зміни величини розведення розроблено регресивні рівняння, на підставі розрахунку яких побудовано графічні залежності (рис. 13). Установлено, що зменшення величини розведення зубців, які відігнуті з орієнтуванням лінії їхнього затискання паралельно до лінії ден западин, зі збільшенням фактичного шляху різання лез зубців відбувається інтенсивніше, ніж у зубців, лінія відгинання яких перпендикулярна до бісектриси кута загострення. Різниці величин розведення, а відтак жорсткостей, по-різному відігнутих зубців пилки максимально становитимуть 15–28 % (див. рис. 13, а). Отже, підтверджено висліди теоретичного дослідження про те, що різне формування вершинної розведеної частини зубця, унаслідок орієнтування його лінії відгинання, позначатиметься на інтенсивності зменшення величини розведення, та, відповідно, на жорсткості розведених зубців.


Рис. 13. Зміна під час пиляння деревини величин розведення зубців пилки за різних способів їхнього відгинання: а – за орієнтуванням лінії затискання вершинної частини зубця під час його розведення; б – за черговістю розведених зубців у зубчастому вінці; 1 – у зубців, лінія затискання яких під час розведення паралельна до лінії ден западин; 2 – у зубців, лінія затискання кожного з яких перпендикулярна до бісектриси кута загострення зубця; 3 – у зубців, що розведені після нерозведених зубців; 4 – у зубців, що розведені перед нерозведеними зубцями; 5 – у зубців, що, у разі попарного розведення, відігнуті на один бік пилки; 6 – у зубців, що, у разі попарного розведення, відігнуті на другий бік пилки.


Виявлено, що в разі попарного розведення зубців пилки величина розведення зубців з обох боків під час пиляння зменшується майже однаково. Максимально різниця у процесі пиляння між величинами розведення зубців, що відігнуті у протилежні боки пилки, сягатиме 1,6 %. У разі розведення зубців у протилежні

боки пилки через один нерозведений величина розведення зубців, що ріжуть перед нерозведеними зубцями, зменшується інтенсивніше, ніж у тих, що ріжуть після нерозведених зубців. Різниці під час пиляння між величинами розведення зубців, що відігнуті у протилежні боки пилки через один нерозведений зубець, максимально сягатимуть 6,8–15 % (див. рис. 13, б). Результати експериментів підтвердили висліди теоретичного дослідження про те, що різні об'єми шарів деревини, які зрізуються зубцями, що розведені через один нерозведений зубець, призводитимуть до несиметричної зміни величини розведення зубців під час пиляння деревини стрічковими пилками.

З'ясовано, що зростання середньої хвилястості обробленої поверхні зі збільшенням фактичного шляху різання з використанням пилки, зубці якої розведені через один нерозведений зубець (пилка 1), порівняно з використанням пилки, зубці якої попарно розведені (пилка 2), інтенсивніше майже вдвічі. Проте через збільшення сумарної подачі на зубець параметр точності з використанням пилки 2 більший на початку розпилювання на 7,4 % порівняно з використанням пилки 1. Установлено, що найвищу точність розпилювання деревини на горизон-тальних стрічкопилкових верстатах можна досягнути із застосуванням пилки, зубці якої розведені через один нерозведений зубець, а лінії їх відгинання перпендикулярні до бісектриси кута загострення.

Отримано регресивну модель для визначання середньої хвилястості обробленої поверхні Yсер залежно від кута подачі  , подачі на зубець Sz і різниці кутів нахилу головних різальних кромок лез зубців, що розведені у протилежні боки пилки ∆. Установлено степеневу залежність між Yсер та максимальною хвилястістю Yе з урахуванням кута подачі. Виявлено, що найточніше розпи-лювання деревини за досліджуваних величин факторів буде, коли з використанням симетрично загостреного інструмента (рис. 14). Збільшення асиметрії загострення зубчастого вінця пилки й подачі на зубець призводитиме до зростання неточності розпилювання деревини на 69 %, в окремих випадках понад 100 %.


Рис. 14. Середня хвилястість про-пилу залежно від кута подачі та різниці кутів нахилу головних різальних кромок лез зубців, що розведені у протилежні боки пилки, за мм:

(симетричне загострення); (середнє значення аси-метричного загострення);

(максимальне значення асиметричного загострення).



Установлено, що параметри шорсткості обробленої поверхні і Sz – після розпилювання деревини пилкою з попарно розведеними зубцями менші, ніж після використання пилки з розведенням зубців через один нерозведений. Параметр зменшується в 1,38–1,48 раза (що підтверджує висліди теоре-тичного дослідження ), Sz – в 1,012 – 1,036 раза. Унаслідок змінення кута подачі в межах від до чи до параметри і Sz спадатимуть аналогічно до розрахункових значень, проте з меншою інтенсивністю (відповідно на 8–10 % і 1–3 % ) зі зменшенням кута подачі й більшою інтенсивністю (відповідно на 8–20 % і 5–7 %) з його збільшенням (рис. 15). Характер закономірностей насамперед спричинений умовами різання деревини за зустрічного та попутного розпилювання.

Рис. 15. Залежності параметрів і Sz у відносних одиницях за різними