LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розвиток наукових основ стабілізації натягу пружної системи заправки текстильних машин

конференції (смт. Сатанів, 2003 р. ); 13-й Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини" (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції "Якість, стандартизація, контроль: теорія та практика" (м. Ялта, 2003 р.); VI Всеукраїнський науково-практичній конференції "Проблеми легкої та текстильної промисловості України" (м. Херсон, 2006 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції "Якість, стандартизація, контроль: теорія та практика" (м. Ялта, 2006 р.).

Дисертація доповідалась повністю та одержала позитивну оцінку на науковому семінарі кафедри автоматизації та комп'ютерних систем КНУТД (м. Київ, 2006 р.) та міжкафедральному науковому семінарі КНУТД (м. Київ, 2006 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертації опубліковані у 54 наукових роботах, в тому числі у 25 статтях у фахових наукових виданнях, 9 патентах України та 20 тезах доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина дисертації подана на 397 сторінках друкованого тексту, з них 74 сторінки ілюстрацій, 17 сторінок таблиць, список використаних джерел з 225 найменувань на 22 сторінках. Повний обсяг дисертації складає 427 сторінок, включаючи 6 додатків на 30 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та основні задачі досліджень, показано наукову новизну і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача.

У першому розділі розглянуто сучасний стан проблеми стабілізації натягу пружної системи заправки текстильних машин.

Показано, що задача підвищення конкурентноздатності тканини та трикотажного полотна, що виготовляються на текстильних машинах, нерозривно зв'язана з додержанням вимог технологічних регламентів, в першу чергу, стабілізацією натягу пружної системи заправки.

Аналіз літературних джерел показав, що на теперішній час не вирішені задачі по стабілізації натягу з урахуванням роботи пристроїв подачі напівфабрикату та відводу готової продукції для пружної системи заправки, що складається з системи ниток, особливо при неусталених режимах роботи; недосконалість нитконатягувачів та компенсаторів натягу не дозволяє отримати стабільне значення натягу при переробці одиничних ниток, що мають локальні неоднорідності по діаметру; відсутні пристрої технологічного контролю як безпосередньо натягу ниток та готової продукції, так і параметрів, що пов'язані з натягом пружної системи заправки текстильних машин. Доведено, що основною причиною зниження випуску та якості тканин і трикотажних полотен є простої обладнання, зумовлені обривом ниток, які складають 40 – 80 % від загальної кількості простоїв. До обривності ниток при їх переробці на технологічному обладнанні призводить недотримання технологічних параметрів, у першу чергу, натягу. Недосконалість пристроїв подачі напівфабрикату та відводу готової продукції особливо проявляється при неусталених режимах роботи сучасних швидкохідних технологічних машин. Навіть у стаціонарному режимі роботи технологічного обладнання спостерігаються коливання кутової швидкості за рахунок нерівномірності ходу, який змінюється у межах від 0,2 до 0,4. Тому стабілізація натягу пружної системи заправки дозволить отримати продукцію високої якості та підвищити продуктивність роботи технологічного обладнання.

Аналіз літературних джерел також довів відсутність досліджень систем, які містять пристрої подачі основи та відводу тканини, зв'язуючою ланкою для яких є пружна система заправки. Дослідження проф. Гордєєва В.О. та його учнів обмежені усталеним рухом, в них не розглянуті перехідні процеси при пуску та зупинці, при яких і виникають поперечні смуги, поява яких викликана непогодженістю роботи пристроїв подачі напівфабрикату та відводу готової продукції. Розгляд роботи пружної системи заправки без урахування роботи цих пристроїв не дозволяє розробити науково обгрунтовані рекомендації з підвищення стабілізації натягу пружної системи заправки при неусталених режимах роботи текстильних машин.

Проведений аналіз показав, що більшість приладів контролю натягу як одиночних ниток, так і готового полотна або тканини та пов'язаних з ним параметрів, складні в обслуговуванні, мають недостатню чутливість та потребують особливих умов експлуатації. Тому задача розробки пристроїв технологічного контролю натягу та пов'язаних з ним параметрів, які задовольняють вимогам сучасного виробництва, є також актуальною.

Існуючі нитконатягувачі та компенсатори натягу для одиничних ниток не дозволяють забезпечити стабілізацію вихідного натягу при переробці ниток, що мають дефекти форми (нерівномірність по діаметру, наявність шишок, стовщень та ін.). Проблема розвитку наукових засад проектування нитконатяжних пристроїв, що взаємодіють з нитками, неоднорідними по діаметру, полягає у відсутності теоретичних основ механіки нитки, яка взаємодіє з напрямними поверхнями з урахуванням зім'ятості та жорсткості на згин. При отриманні основних рівнянь необхідно задавати величину розрахункового діаметра нитки як функцію дугової координати.

За викладеними в розділі результатами аналізу сучасного стану проблеми стабілізації натягу визначені задачі дослідження, вирішення яких у подальшому забезпечило розвиток наукових основ стабілізації натягу пружної системи заправки текстильних машин.

Другий розділ присвячено аналізу умов забезпечення стабілізації натягу пружної системи заправки текстильних машин.

Пружна система заправки текстильних машин за своєю побудовою є неоднорідною: одну її частину складає система основних ниток, а другу – нароблена тканина або трикотаж. У якості основного критерію оптимізації роботи пристроїв, що впливають на пружну систему заправки, можливо вважати забезпечення постійного мінімально необхідного натягу, який не змінюється з часом. Це дасть можливість максимально зменшити кількість обривів ниток та час простою технологічного обладнання, а також підвищити продуктивність його роботи. На рис. 1а подано динамічну модель ткацького верстата, а на рис. 1 б – основов'язальної машини. Як видно з рисунків, пружна система заправки є складовим елементом даних моделей. Коефіцієнти жорсткості пружної системи заправки для рис. 1 а та рис. 1 б відповідно:

, ,

(1)


де – коефіцієнт жорсткості систем основних ниток; , – коефіцієнт жорсткості полотна або тканини у заправці; – коефіцієнт жорсткості голок у гольниці основов'язальної машини. Тоді

(2)

де – довжина основи, що подається; – довжина тканини або полотна, що відводиться; – заправний натяг, який у загальному випадку залежить від радіуса навою ; – натяг пружної системи