LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розвиток наукових основ стабілізації натягу пружної системи заправки текстильних машин

підскальних пружин з оптимальним значенням жорсткості дозволяє зменшити максимальний натяг одиночної нитки на 0,8 – 1,0 сН, а використання примусового руху скала – на 1,5 – 2,0 сН.

У процесі одного циклу тканиноутворення нитки основи витримують циклічну деформацію, яка обумовлена процесами зівоутворення та прибою. Відомі конструкції механізму скала, призначеного для компенсації коливань натягу, які обумовлені зівоутворенням, не в достатній мірі забезпечують його стабілізацію в межах одного циклу. Враховуючи специфіку роботи скала в динамічних умовах та його конструктивні особливості було запропоновано новий пристрій приводу скала на основі трьохланкового кулісного механізму з зупинкою. Проведений аналіз його роботи показав, що застосування цього пристрою дозволяє здійснити стабілізацію натягу пружної системи заправки для різних типів ткацьких верстатів, для яких деформація та натяг ниток основи залежать від форми зіва, параметрів зівоутворювального механізму та ін.

Проблема стабілізації натягу пружної системи заправки при неусталеному режимі роботи ткацького верстата потребує удосконалення закону руху ткацького навою як об'єкта, що має найбільшу інерцію. При цьому при пуску ткацького верстата натяг пружної системи заправки буде збільшуватись, а при зупинці – зменшуватись. Для нормальної роботи ткацького верстата необхідно виконання наступних умов:

,



(15)

де та – радіуси навоя та вальяна відповідно; та – час зупинки та пуску для навою; та – час зупинки та пуску для вальяну; , – залежності зміни кутової швидкості обертання навою та вальяну при зупинці; , – залежності зміни кутової швидкості обертання навою та вальяну при пуску; – уработка по основі.

Для стабілізації натягу пружної системи заправки ткацьких верстатів розроблено пристрій, у якому в період зупинки ткацького верстата кінетична енергія навою, що обертається, та має надлишок кінетичної енергії, перетворюється у потенціальну енергію пружного елемента, а у період пуску ткацького верстата перетворюється у кінетичну енергію навою.

Шостий розділ присвячений розвитку наукових основ стабілізації натягу пружної системи заправки основов'язальних машин при неусталених режимах роботи.

При усталених режимах роботи основов'язальних машин функцію компенсатора зміни натягу виконує скало. Однак, при неусталених режимах роботи основов'язальних машин виникає поперечна смугастість полотна, що обумовлює появу бракованих ділянок полотна, знижує його сортність та збільшує відсоток відходів при розкрою полотна. Основною причиною виникнення поперечної смугастості полотна є неузгодженість роботи пристроїв подачі основи та відводу готового полотна при пуску та зупинці основов'язальної машини. Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що низька якість сировини, а також недостатня якість підготовки навоїв призводять до досить частих зупинок машин.

Для визначення основних факторів, що призводять до такої неузгодженості, та визначення шляхів її усунення було розроблено узагальнені динамічні моделі, що відповідають періоду пуску та зупинки основов'язальної машини. В результаті аналізу розроблених моделей було визначено кути повороту першого, другого навоїв та відтяжного валу при пуску та зупинці в залежності від конструктивних параметрів пристроїв подачі основи та відводу готового полотна.

Для кількісної оцінки впливу конструктивних параметрів на стабілізацію натягу пружної системи заправки основов'язальної машини було проведено обчислювальний експеримент. При проведенні розрахунків було використано наступні дані: переплетення трикотажного полотна трико – шарме (довжина петлі шарме , довжина петлі трико ). Радіус відтяжного вала приймався постійним (35 мм). Моменти інерції першого та другого навоїв є функціями радіусів навоїв. При проведенні досліджень радіус навою змінювався у межах від 160 мм до 50 мм (останнє значення відповідає радіусу стрижня котушки навою). При проведенні розрахунків враховувалось, що час пуску основов'язальної машини складає 0,24 с, а час зупинки – 0,21 с.

При пуску основов'язальної машини спостерігається неузгодженість у роботі механізмів подачі основи та відтяжки готового трикотажного полотна. При цьому подача ниток відстає від необхідної для формування полотна. Виникає збільшення натягу, що призводить до перетягування ниток із старих петель та виникненню поперечної смугастості. Це обумовлено тим, що механізм відтяжки (внаслідок своєї малої, у порівнянні з навоями інерційності) швидше виходить на технологічний режим, а навої, внаслідок тієї ж причини, не подають потрібної кількості ниток у зону в'язання. Здійснений аналіз показав, що при зупинці основов'язальної машини подача основних ниток перевищує необхідне значення відносно полотна, що відводиться із зони в'язання за цей же час. Так, при радіусі навою 160 мм ця величина для першого навою складає 8,1 мм, а потрібно 6,0 мм, для другого – 6,7 мм, а потрібно 2,7 мм.

Проведені дослідження дозволили визначити основні шляхи узгодженості роботи пристроїв подачі основи та відтяжки полотна при неусталених режимах роботи основов'язальної машини: варіювання величин приведених моментів, що діють у періоди пуску та зупинки на навої та відтяжний вал; регулювання величини кутів повороту навоїв при зменшенні їх радіуса після сходу основи; зміна величин коефіцієнтів жорсткості окремих елементів механізмів подачі основи та відтяжки полотна; використання додаткових компенсаторів та накопичувачів між навоєм та зоною в'язання, зоною в'язання та відтяжним валом. При цьому перевагою методу варіювання приведених моментів є те, що він не потребує конструктивної переробки основов'язальної машини. В результаті проведення чисельного експерименту були отримані залежності зміни приведених моментів , та від радіуса навою , при яких досягається максимально можлива стабілізація натягу пружної системи заправки при роботі основов'язальної машини.

При пуску:



(16)

При зупинці:

.

(17)

На рис. 14 подані результати розрахунків з визначення довжини основи, що подається з першого та другого навоїв (при варіюванні приведених моментів , та ) для пуску, а також довжини полотна, що відводиться із зони в'язання, які визначались як



(18)

де – поточний радіус навоїв; – радіус відтяжного вала.

Для оцінки неузгодженості введені наступні параметри:



(19)

де , – відносні критерії подачі основи для першого та другого навоїв


Рис. 14. Залежності подачі основи з першого та другого навоїв та довжини

полотна, що відводиться, від часу при пуску основов'язальної

машини (при варіюванні приведених моментів):

а – ; б –; в –; г