LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

композицією з додецилдіоксіетил-сульфокислотою

5

0,221

6. Хімічно модифіковане волокно

1

0,722


Аналіз розрахованих параметрів (табл. 2) свідчить, що чим більше числове значення коефіцієнта розволокнення, тим більше технічне лляне волокно наближається до елементарного за поперечними розмірами.

При вивченні характеру розщеплення модифікованого волокна спостерігається така закономірність: найбільш розщеплене волокно отримане із застосуванням композиції з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10, коли елементарні волокна з'єднані в середньому по 3, що підтверджується розрахунками: ісер. = 3 та Ср = 0,287, а для короткого лляного волокна ісер. = 7,78 та Ср = 0,129. При використанні композицій з додецилбензолсульфокислотою та додецилдіоксіетилсульфокислотою розрахункові величини становлять: ісер. = 4 та Ср = 0,226; ісер. = 5 та Ср = 0,221 відповідно (табл. 2). Для порівняння в табл. 2 наведено результати дослідження короткого та хімічно модифікованого лляного волокна, яке складається переважно з елементарних волокон (66,90 %) при незначній кількості комплексів з двох (27,65 %) і трьох (5,45 %) волокон. Розрахункові значення ісер. = 1 та Ср = 0,722 підтверджують, що хімічно модифіковане лляне волокно найбільш елементаризоване порівняно з іншими досліджуваними зразками.

Методом ультрафіолетової спектроскопії виявлено зниження вмісту лігніну при різних способах модифікації (рис. 14).

Отримані результати (рис. 14) свідчать, що відбувається зниження інтенсивності поглинання як за всією довжиною спектра, так і при 280 нм, що відповідає поглинанню груп ароматичної природи. Це є показником зниження вмісту лігніну в лляному волокні при переході від механічної до хімічної модифікації, причому зниження інтенсивності значно більше при хімічному способі модифікації. При цьому способі також спостерігається зсув характеристичного максимуму поглинання у довгохвильову зону, тобто під час хімічної модифікації відбуваються суттєві зміни вмісту лігніну у волокні та його структурі.

Досліджено кількісні зміни хімічного складу лляного волокна, що відбуваються під час модифікації. Так, вміст целюлози збільшується від 74,64% у короткому волокні № 3 до 85,40 % після фізико-хіміко-механічної модифікації з емульсуванням КХП і до 90,80 % при хімічній модифікації. Вміст лігніну в модифікованому волокні зменшується з 4,20 % у вихідній сировині до 2,04 % після фізико-хіміко-механічної модифікації з емульсуванням КХП, вміст пектинових речовин зменшується від 3,20 % у короткому волокні до 0,90 % після інтенсифікації процесів модифікації з емульсуванням КХП. Таким чином, у результаті модифікації лляного волокна з використанням емульсування КХП досягається ще більш високий ступінь очищення лляного волокна від супутників целюлози – пектинових речовин і лігніну.

Велике значення для інтенсифікації процесу руйнування інкрустуючих речовин має здатність ПАР утворювати поверхневі плівки. Деформовність і еластичність плівок ПАР відображає їх здатність до утворення суцільного адсорбційного шару на поверхні волокна. Імовірність проникнення емульсії в мікротріщини збільшується зі збільшенням щільності адсорбційного шару, що створює сприятливі умови для взаємодії супутників целюлози лляного волокна з хімічним препаратом емульсії.

Додавання до складу емульсії композиційного хімічного препарату покращує видалення інкрустуючих речовин лляного волокна, що сприяє розпушуванню маси волокон і ще більшому роз'єднанню технічних волокон до дрібних волокнистих комплексів від 8 елементарних волокон у короткому волокні №. 3 до 3 волокон після емульсування композицією з оксіетильованим нонілфенолом АФ 9-10.

Під час механічної модифікації лляного волокна відбувається обробка на стрічкових, тіпальних, чесальних машинах різних марок, що спричиняє подальше розщеплення, потоншення волокна, очищення його від залишків покривних тканин та вирівнювання волокнистого продукту за основними параметрами. При цьому змінюється морфологічна структура волокна та ступінь його підготовленості до подальшої сумісної переробки з іншими видами волокон.

У шостому розділі наведеноприклади практичного застосування модифікованих лляних волокон під час формування асортименту лляних і льоновмісних виробів функціонального призначення.

Показано, що асортимент побутових виробів визначається, у першу чергу, загальним призначенням виробів, умовами середовища проживання та функціональною спрямованістю, асортимент технічних – в основному функціональною спрямованістю.

Особливості морфологічної структури лляного волокна прямо обумовлюють ефективність його використання для виготовлення тканин і виробах технічного призначення.

Запропоновано асортимент тканин з льону до широкого освоєння промисловістю України найближчим часом і вид сировини для їхнього виробництва.

Використовуючи встановлені в роботі теоретичні закономірності й механізми дії різних технологічних факторів процесу модифікації, можна отримати лляне волокно широкого спектру застосування з урахуванням нових структурних критеріїв. Тому за результатами роботи розроблено узагальнену класифікацію модифікованих волокон за функціональним призначенням з відповідно вимог кожної галузі.

Кожна галузь застосування й асортиментна група продукції з використанням модифікованого лляного волокна потребує індивідуального підходу у вирішенні сировинних, технічних і технологічних питань їхнього виробництва та реалізації.

У складі сировини використовуються різні комбінації натуральних і хімічних компонентів (льон – шовк – віскоза – поліамід; льон – бавовна – поліамід; льон – бавовна – лавсан; поліамід – льон – віскоза; льон у суміші з вовною, еластичною ниткою "лайкра" і натуральним шовком). Навіть незначний відсоток вкладення льону в структуру матеріалу надає готовим виробам рустикальності й дозволяє імітувати модний зовнішній вигляд.

Використовуючи розроблену фізико-хіміко-механічну технологію отримання модифікованих лляних волокон, можна одержати волокно з різними параметрами, яке може бути віднесене до різних груп функціонального призначення: технічної, текстильної, санітарно-гігієнічної та целюлозно-паперової. Основні критерії віднесення волокна до тієї чи іншої функціональної групи можна згрупувати таким чином: структурні (середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному зрізі, ісер., коефіцієнт розволокнення, Ср), геометричні (довжина, тонина, розподіл за групами довжини), а також вміст костриці та смітних домішок. Схематичне зображення класифікації із зазначенням діапазону критеріїв для деяких груп функціонального призначення на рис. 15–17.

Критеріями, які будуть визначати застосування лляного волокна для одержання нетканих виробів, є кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення,