LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

середня масодовжина, вміст костриці та смітних домішок, лінійна густина. Причому діапазон значень середньої масодовжини (40,8–60,0 мм), лінійної густини (3,6–4,2 текс) і вмісту костриці та смітних домішок (3,5–26,0 %), обумовлений різноманітністю призначення і властивостей нетканих матеріалів: від геотекстилю до побутового й спеціального призначення. Кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер .= 8 і вище та коефіцієнт розволокнення Ср= 0,129 і нижче є визначальними критеріями під час ухвалення остаточного рішення про функціональне застосування лляного волокна.

Визначення придатності модифікованого лляного волокна для використання у бавовнопрядінні, як видно з рис. 16, достатньо здійснювати за такими критеріями, як кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення. Ці показники є дуже важливими, тому що

структура волокна для бавовнопрядіння, на нашу думку, має визначальне значення, а масодовжина та лінійна густина є похідними від них. Оскільки організація ефективного процесу виготовлення змішаної льонобавовняної пряжі є досить складним процесом, то значення цих критеріїв треба враховувати, щоб уникнути зайвого випадання волокон в угари. Також важливими є ще і розподіл волокон за групами довжини та вміст костриці і смітних домішок. Їх необхідно враховувати, аби не допустити непродуктивних втрат волокна при настроюванні параметрів виробничого обладнання.

При визначенні придатності модифікованого лляного волокна для виготовлення санітарно-гігієнічних матеріалів необхідно враховувати такі критерії, як масодовжина, розподіл волокон за групами довжини, лінійна густина, вміст костриці та смітних домішок, кількість елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна та коефіцієнт розволокнення (рис. 17).

Слід відзначити, що для виготовленя виробів медико-гігієнічного призначення потрібне ретельне розволокнення сировини та зменшення довжини волокна. Усе вищевикладене треба враховувати при виборі технології модифікаціїї та обладнання для її здійснення.

Визначено економічну ефективність модифікаціїї лляних волокон за різними технологічними схемами, яка для волокон текстильного призначення становить 687,2 грн./т, а для волокон санітарно-гігієнічного призначення дорівнює 5041,7 грн./т і досягається за рахунок підвищення якості волокна.


ВИСНОВКИ


1. Здійснено розвиток наукових основ щодо зміни морфологічної структури та хімічного складу лляного волокна у процесі розстилу та механічної обробки під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин, яка призводить до одержання модифікованих волокон з різним ступенем розволокнення лляних комплексів, що визначає їх функціональне призначення.

2. Встановлено механізм руйнування лляних комплексів і одержання модифікованих волокон з різним вмістом елементарних волокон у пучку на основі хімічного, спектрального, мікробіологічного та мікроструктурного аналізів волокон після обробки їх композиційними хімічними препаратами під час розстилу лляної соломи і механічної обробки короткого волокна.

  • Здійснено розвиток теорії процесу емульсування лляних волокон під час механічної обробки на основі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем, поверхневих явищ у полімерних системах, структури і динаміки мікроемульсій.

    4. Запропоновано модель мікроемульсії як структурованого середовища у вигляді мікродоменів трьох типів: водні мікродомени, утворені в основному водою, розчиненим у ній фосфатом карбаміду та деякою кількістю поверхнево-активної речовини – це псевдофаза води (W'); органічні мікродомени, утворені оливою, частково ПАР і невеликою кількістю води – це псевдофаза оливи (O'); мікродомени мембрани практично повністю утворені ПАР – це псевдофаза мембрани (М'). Таке структуроване середовище забезпечує інтенсифікацію очищення лляного волокна від лігніну та пектинових речовин.

    5. Визначено математичні залежності ступеня розволокнення та фізико-механічних характеристик волокна від хімічного складу композиційних хімічних препаратів і терміну приготування трести для застосування їх оптимальних параметрів у процесі розстилу лляної соломи.

    6. Розроблено науково обґрунтовану технологію отримання модифікованих волокон функціонального призначення на основі нового фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна з використанням емульсування композиційними хімічними препаратами і диференціації процесу чесання.

    7. Розроблено нові критерії оцінки зміни структури лляних волокон під час первинної обробки та визначення на їх основі галузі подальшого застосування модифікованого волокна: середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та коефіцієнт розволокнення (Ср):


    ;

    .


    8. Вперше запропоновано новий метод визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB.

    9. Вперше розроблено класифікацію лляних модифікованих волокон залежно від функціонального призначення на основі морфологічної будови та геометричних властивостей волокон: технічного та текстильного призначення для сумішей з вовною й бавовною, для санітарно-гігієнічних виробів і для целюлози та паперу.

    10. Визначено, що в результаті обробки лляної соломи композиційними хімічними препаратами номер трести збільшується з 1,00 до 1,75, за рахунок чого одержують чистий прибуток 80,90 – 410,01 грн. /га при рентабельності виробництва трести 6,17 – 28,75 %. Встановлено, що економічна ефективність впровадження розробленої технології модифікації лляних волокон за різними технологічними схемами за рахунок підвищення якості волокна становить: для волокон текстильного призначення 687,2 грн. /т, для волокон санітарно-гігієнічного призначення – 5041,7 грн. /т.


    СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


    1. Бабич С.С., Кузьмина Т.О., Чурсина Л.А. Проблемы рационального использования коротковолокнистого льна в смеси с хлопком // Вестник Херсонского государственного технического университета. – 1997. – № 2 – С. 354–355. Дисертанту належать основні ідеї статті та обробка результатів.

    2. Кузьміна Т.О., Бабіч С.С., Чурсіна Л.А. Теоретичні та практичні аспекти проблеми оцінки якості котоніну і льонобавовняної пряжі. // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Збірник наук. праць. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 22–25. Дисертанту належать основні ідеї статті та узагальнення результатів.

    3. Бабіч С.С., Кузьміна Т.О., Чурсіна Л.А. Вплив параметрів котоніну на властивості льонобавовняної пряжі // Технологія, автоматизація та економіка в переробній галузі: Збірник наук. праць. – К.: ІЗМН, 1998. – С. 68–72.


  •