LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

зі значеннями середньої кількості елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер. = 3–4 та коефіцієнта розволокнення Ср = 0,226–0,287 отримувати з емульсуванням композиційними хімічними препаратами перед модифікацією з диференційованим підходом до настроювання чесальних машин Ч-600-Л та ЧМД-4, що входять до складу технологічної лінії модифікації;

– модифіковане лляне волокно, призначене для виговлення санітарно-гігієнічних матеріалів, зі значеннями середньої кількості елементарних волокон у пучку на мікрозрізі волокна ісер. = 2–3 та коефіцієнта розволокнення Ср = 0,287–0,500 отримувати з емульсуванням композиційними хімічними препаратами перед модифікацією та після обробки на грубочесальних машинах з диференційованим підходом до настроювання чесальних машин Ч-600-Л та ЧМД-4, що входять до складу технологічної лінії модифікації.


АНОТАЦІЯ


Кузьміна Т.О. Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.18.01 – зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів та комбікормів. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2008.

У результаті комплексних досліджень зміни морфологічної структури, фізико-механічних властивостей і хімічного складу лляного волокна в процесі цілеспрямованої модифікації, що починається з отримання трести і продовжується під час переробки відходів тіпання, здійснено розвиток наукових основ теорії та технології отримання модифікованих волокон функціонального призначення. Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено закономірності зміни властивостей волокна залежно від умов проведення процесу розстилу лляної соломи під дією композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин. Встановлено, що під дією композиційних хімічних препаратів відбувається підвищення ступеня розволокнення, зменшення вмісту інкрустуючих речовин у тіпаному льоноволокні та скорочення терміну розстилання лляної соломи.

Розроблено науково обґрунтовану технологію отримання модифікованих волокон функціонального призначення на основі запропонованого нового фізико-хіміко-механічного способу модифікації лляного волокна з використанням емульсування композиційними хімічними препаратами та диференціації процесу чесання.

На основі теоретичних положень фізико-хімії дисперсних систем та поверхневих явищ у полімерних системах, структури й динаміки мікроемульсій механізм дії композиційних хімічних препаратів під час модифікації лляного волокна фізико-хіміко-механічним способом.

Розроблено новий спосіб визначення геометричних властивостей модифікованого лляного волокна, що базується на сучасних методах обробки цифрового зображення волокон у програмному середовищі MATLAB.

На підставі встановлених закономірностей визначено критерії якості модифікованих лляних волокон, обумовлені їх морфологічною будовою та геометричними властивостями, за якими визначають функціональне призначення цих волокон: технічне, текстильне для змішування з вовною та бавовною, санітарно-гігієнічне та для виробництва целюлози і паперу.

Ключові слова: лляна треста, тіпане лляне волокно, модифіковане лляне волокно, композиційний хімічний препарат, емульсування, розволокнення.


АННОТАЦИЯ


Кузьмина Т.О. Развитие теории и технологии получения модифицированных льняных волокон функционального назначения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.18.01 – хранение и технология переработки зерна, изготовление зерновых и хлебопекарных изделий и комбикормов. – Херсонский национальный технический университет, Херсон, 2008.

В результате комплексных исследований изменения морфологической структуры, физико-механических свойств и химического состава льняного волокна в процессе целенаправленной модификации, которая начинается с получения тресты и продолжается во время переработки отходов трепания, осуществлено развитие научных основ теории и технологии получения модифицированных волокон функционального назначения. Теоретически обоснованы и экспериментально доказаны закономерности изменения степени разволокнения и свойств волокна в зависимости от условий проведения процесса расстила льняной соломы под действием композиционных химических препаратов на основе фосфата карбамида и поверхностно-активных веществ. Установлено, что под действием композиционных химических препаратов происходит уменьшение содержания инкрустирующих веществ в трепаном льноволокне и сокращение срока расстила льняной соломы. Это обеспечивает повышение номера получаемой тресты и физико-механических показателей трепаного льняного волокна.

Разработана научно обоснованная технология получения модифицированных волокон функционального назначения на основе предложенного нового физико-химико-механического способа модификации льняного волокна с использованием эмульсирования композиционными химическими препаратами и дифференциации процесса чесания во время механической модификации с использованием технологической линии из комплекса оборудования для подготовки льна и хлопка к прядению.

На основе теоретических положений физико-химии дисперсных систем и поверхностных явлений в полимерных системах, структуры и динамики микроэмульсий раскрыт механизм действия композиционных химических препаратов при модификации льняного волокна физико-химико-механическим способом. Интенсификация процесса расщепления технических комплексов волокна обеспечивается за счет поверхностных явлений на границе раздела фаз под влиянием поверхностно-активных веществ: снижения поверхностной энергии волокна, возникновения дополнительного поверхностного давления, образования сплошного адсорбционного слоя на поверхности волокна и гидротропного и солюбилизирующего действия фосфата карбамида. Поверхностно-активные вещества, которые входят в состав использованных композиционных химических препаратов, усиливают взаимодействие веществ на поверхности раздела волокно – эмульсия, улучшая смачивание поверхности волокна эмульсией за счет снижения поверхностного натяжения, которое позволяет глубже диффундировать в структуру волокна разрыхляющему агенту – фосфату карбамида.

Предложена модель микроэмульсии как структурированной среды в виде микродоменов трех типов, которые обеспечивают интенсификацию очистки льняного волокна от лигнина и пектиновых веществ, что позволяет получить модифицированное волокно с широким спектром качественных показателей при меньшей интенсивности механических воздействий и способствует разрыхлению массы волокон и еще большему разъединению технических волокон на комплексы с меньшим числом элементарных волокон.

На базе использования последних достижений средств компьютерной