LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

реалізовано в новому фізико-хіміко-механічному способі отримання модифікованих волокон функціонального призначення із застосуванням емульсування композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин, який дозволяє одержати волокнистий продукт з високим ступенем очищення від інкрустуючих речовин і необхідними фізико-механічними показниками. Створено науково обґрунтовану технологію одержання модифікованих лляних волокон, що базується на інтенсивному розволокненні комплексів волокон під дією хімічних композицій та оптимізації параметрів роботи технологічного обладнання, яка дозволяє отримати волокнистий продукт з широким спектром якісних показників, розроблено рекомендації з впровадження її у виробництво та визначено галузі застосування модифікованого лляного волокна залежно від значень критеріїв якості волокон, які забезпечуються шляхом диференціації технологічних режимів обробки сировини.

Теоретичні розробки автора використовують інші науковці для інтерпретації результатів досліджень процесу переробки льоносировини та визначення групи функціонального призначення лляних волокон для виготовлення конкурентоспроможної продукції.

Розроблені теоретичні основи одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення використовуються в процесі підготовки магістрів за спеціальністю 8.091802 – переробка, стандартизація і сертифікація продукції легкої промисловості під час вивчення спеціальних розділів фундаментальних дисциплін та основних напрямків наукових досліджень в галузі первинної обробки волокнистих матеріалів.

Розроблені технології одержання лляної трести та модифікованого волокна застосовуються на передових підприємствах України: ВАТ "Житомирльон" (акт виробничих випробувань від 27.12.2006 р.), ВАТ "Льонокомбінат Старосамбірський" Львівської області (акт виробничих випробувань від 02.11.2006 р.) і можуть бути реалізовані на інших підприємствах льонопереробної галузі.

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні гіпотези одержання лляних волокон з широким спектром властивостей шляхом використання композиційних хімічних препаратів під час розстилу лляної соломи та емульсування короткого волокна, встановленні механізму дії хімічних композицій препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин на структурні й хімічні зміни лляного волокна та розробці науково обґрунтованої технології отримання модифікованих волокон функціонального призначення із застосуванням фізико-хіміко-механічних дій на оброблювану сировину, постановці завдань, виборі об'єктів та методів досліджень, організації проведення експериментів, застосуванні в дослідженнях методів математичного планування, встановленні закономірностей, формулюванні загальних висновків, розробці й впровадженні розроблених технологій одержання модифікованого лляного волокна. Розроблено теоретичні уявлення про вплив умов проведення процесу розстилу лляної соломи на розволокнення луб'яних пучків і зміну властивостей лляного волокна та визначено його функціональне призначення.

На основі глибокого теоретичного аналізу автор встановив механізм дії компонентів емульсії на інкрустуючі речовини модифікованого лляного волокна.

Розроблено критерії визначення груп функціонального призначення модифікованих лляних волокон, причому автором запропоновано нові параметри оцінки структурних змін волокна – середня кількість елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та коефіцієнт розволокнення (Ср), які обумовлюють інші фізико-механічні параметри волокон. Розроблено новий оптичний метод визначення геометричних параметрів модифікованих волокон з використанням комп'ютерних технологій.

Основний внесок автора полягає в розвитку теорії та технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення в процесі первинної обробки льону.

В усіх наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачу належать: формулювання наукових ідей, які підтверджуються експериментальними даними, аналіз і узагальнення результатів роботи, висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було представлено й обговорено:

– на міжнародному симпозіумі в Інституті натуральних волокон м. Познань, Польща, 1998 р.;

– на Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми легкої промисловості на порозі нового століття", м. Херсон, 1999 р.;

– на міжнародній конференції "Льон – 2002", м. Кострома, Росія, 2002 р.;

– на науково-технічних конференціях молодих вчених "Проблеми і перспективи в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробці та стандартизації луб'яних культур", м. Глухів, 2004–2007 рр.;

– на науково-технічних конференціях "Проблеми легкої і текстильної промисловості України", м. Херсон, 2004–2005 рр.;

– на ІV Всеукраїнській ювілейній науковій конференції молодих вчених і студентів "Наукові розробки молоді на сучасному етапі", м. Київ, 2005 р.;

– на ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень – 2005", м. Дніпропетровськ, 2005 р.;

– на ювілейній міжнародній науково-технічній конференції "Сучасні екологічно безпечні тепломасообмінні процеси в технологіях легкої промисловості", м. Київ, 2006 р.;

– на міжнародній науковій конференції "Інтелектуальні системи прийняття рішень та прикладні аспекти інформаційних технологій", м. Євпаторія, АР Крим, 2007 р.;

– на засіданнях кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, м. Херсон, 2004–2007 рр.;

– на технічній раді Інституту землеробства південного регіону УААН, м. Херсон, сел. Наддніпрянське, 2008 р.

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 44 публікаціях, у тому числі статей в провідних фахових наукових виданнях України – 30, навчальних посібників – 2, патентів України – 2, тез доповідей на конференціях – 10.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із загальної характеристики роботи, 6 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Дисертацію викладено на 296 сторінках машинописного тексту, вона містить 132 рисунки, 93 таблиці та 71 сторінку додатків. Список використаних джерел охоплює 253 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, охарактеризовано об'єкт та методи досліджень.

У першому розділі наведено аналіз літературних джерел, присвячених проблемам і перспективним тенденціям розвитку асортименту продукції льонопереробної галузі, та огляд існуючих технологій модифікації лляного волокна й промислових ліній для