LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

її здійснення. Відзначено, що значний внесок у вирішення проблеми модифікації лляних волокон зроблено вченими Росії з Федерального державного унітарного підприємства "Центральний науково-дослідний інститут комплексної автоматизації легкої промисловості", ВАТ "Костромський науково-дослідний інститут лляної промисловості", Всеросійського науково-дослідного інституту по переробці луб'яних культур, Костромського державного технологічного університету, Московського державного текстильного університету, Санкт-Петербурзького університету технології і дизайну, Іванівського інституту хімії розчинів Російської академії наук, українськими науковцями зі Київського національного університету технологій та дизайну, Херсонського національного технічного університету, Українського науково-дослідного інституту текстильної промисловості, колективами Херсонського та Донецького бавовняних комбінатів, зарубіжними фірмами країн Європейського союзу "Laroche" (Франція), "Truzshler", "Schlafchorst", "Temaffa" (Німеччина), "Rieter" (Швейцарія), Інститутом натуральних волокон у м. Познань (Польща) та іншими організаціями.

Останнім часом в Україні та Росії багато уваги приділяється розвитку вітчизняних технологій і розробці технічних засобів отримання модифікованого лляного волокна. Це обумовлено необхідністю вирішення проблеми забезпечення сировиною текстильної промисловості та більш раціонального використання короткого лляного волокна, що набула особливої актуальності після розпаду СРСР, коли бавовна стала імпортною сировиною. Пошук шляхів вирішення цієї проблеми виявив, що відомі на кінець ХХ століття технології модифікації лляного волокна не були придатними до використання на льонопереробних підприємствах. Їх адаптація потребувала значних фінансових затрат, великих виробничих площ, створення додаткових систем комунікацій. Механізми здійснення технологій не дозволяли швидко змінювати параметри отримуваного волокна у зв'язку з переходом на випуск нового асортименту продукції, оскільки кожна галузь застосування та асортиментної групи продукції з використанням модифікованого лляного волокна потребує індивідуального підходу у вирішенні сировинних, технічних і технологічних питань їхнього виробництва й реалізації.

Так, для створення нових видів лляних тканин для літнього та всесезонного одягу необхідна розробка технології виробництва льоновмісної пряжі різноманітного асортименту, зміна її пластичних властивостей, надання нових фактурних ефектів (меланжу, фламме, непсу тощо) та більш виразної колірної гами.

Проблеми, що виникають під час впровадження нових технологій одержання модифікованого лляного волокна, активізували розробку нетрадиційних способів модифікації з використанням фізичних, хімічних та біологічних дій на льоноволокно. Для формування наукової гіпотези про можливість отримання модифікованих волокон з необхідними властивостями для різного функціонального призначення в дисертаційній роботі було розроблено уніфіковану класифікацію способів модифікації та характеристику дій факторів, що впливають на структуру лляного волокна під час її проведення.

Аналіз відомих вітчизняних і зарубіжних способів отримання модифікованого лляного волокна виявив, що зараз найчастіше застосовуються механічні способи модифікації з використанням різання сформованої на стрічкових машинах стрічки з очищеного та перемішаного шару волокон для подальшої їх переробки на очисних машинах і змішування з бавовною або з хімічними волокнами та неорієнтованого розриву. Однак отримати волокно необхідної тонини при використанні цих способів досить складно, оскільки зміна структури та властивостей волокна відбувається завдяки інтенсивним механічним діям, що призводять до руйнування цілісності природної форми волокна льону, утворення значної кількості угарів та нерівномірності волокон за довжиною. Крім того, не забезпечується необхідне регулювання процесу модифікації, що знижує його функціональні можливості.

Вихідною умовою пошуку нових шляхів здійснення модифікації було прийнято напрямок зі збереженням існуючих систем механічної модифікації у поєднанні з інтенсифікуючими факторами для більш ефективної елементаризації технічних комплексів лляного волокна, що дозволяють уникнути надмірного руйнування елементарних волокон. Для забезпечення цих умов в основу запропонованої гіпотези було покладено ідею руйнування комплексів елементарних волокон шляхом обробки лляної соломи композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду й поверхнево-активних речовин під час розстилу соломи та емульсування короткого лляного волокна перед механічною модифікацією.

Проведений критичний аналіз наукових праць, присвячених проблемі модифікації лляного волокон, показав, що на відміну від хімічних і механічних, комбіновані способи модифікації є недостатньо теоретично обґрунтованими. Тому розвиток наукових основ механізму руйнування технічних комплексів лляних волокон, що сприяє одержанню модифікованих волокон з різним ступенем елементаризації, є необхідним і актуальним завданням.

Таким чином, аналіз науково-технічної літератури дав можливість сформулювати мету і завдання дисертаційної роботи та гіпотезу про можливі шляхи розволокнення луб'яних комплексів, створення і реалізації комбінованих способів модифікації лляних волокон різного функціонального призначення, розробити механізм дії композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин на структуру лляного волокна під час розстилу лляної соломи та емульсування короткого лляного волокна перед механічною модифікацією, а також запропонувати технологію отримання модифікованих волокон із широким спектром основних властивостей.

У другому розділінаведено характеристику методів та об'єктів дослідження.

Для дослідження процесу розстилу лляної соломи в роботі використовували лляну солому селекційного сорту Мрія, для здійснення експериментальних досліджень з модифікації волокна застосовували коротке лляне волокно № 2 і № 3. Якість вихідної сировини і кінцевого волокнистого продукту для кожного досліджуваного процесу визначали згідно з чинною нормативно-технічною документацією. Різні хімічні матеріали, які застосовувалися в технологічних процесах, теж відповідали вимогам нормативно-технічної документації.

Теоретичні уявлення про зміну структури та властивостей лляного волокна під час первинної переробки зумовили вибір експериментальних методів дослідження для опису явищ і оцінки вірогідності виведених автором закономірностей. У роботі використано відомі методи визначення якісних показників волокнистих продуктів, виділених на різних стадіях обробки лляного волокна за досліджуваними варіантами, наведені в нормативно-технічній документації. Разом з цим використано сучасні методи дослідження, спрямовані на визначення особливостей впливу різних способів модифікації на якісні та кількісні зміни у структурі волокна льону: