LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розвиток теорії і технології одержання модифікованих лляних волокон функціонального призначення

зображенні;

  • обчислення статистичних параметрів об'єктів зображення;

  • побудова гістограми розподілу елементів зображення за їхніми розмірами.

    Таким чином, розроблено алгоритм і створено програмне забезпечення для здійснення лабораторного контролю геометричних параметрів модифікованого лляного волокна. Цей метод було застосовано в дисертаційній роботі для визначення ступеня розволокнення лляних комплексів.

    Розроблені алгоритми можуть бути реалізовані як автономний програмний продукт у вигляді Windows-додатка для непрограмуючого користувача, призначеного для функціонування в IBM PC-сумісних комп'ютерах під керуванням операційної системи Windows ХР. Вибір програмного середовища дозволяє успішно реалізувати розроблені алгоритми визначення геометричних параметрів волокон, причому акцент зроблено якомога більшу візуалізацію всіх компонентів програми та простоту її застосування користувачем.

    У четвертому розділі отриманоматематичні залежностівпливу композиційних хімічних препаратів на якісні показники одержуваної трести і волокна та досліджено зміни морфологічної структури тіпаного льону.

    На підставі проведених досліджень показано, що для підвищення ступеня розволокнення та якісних показників льоноволокна перед розстиланням необхідно здійснювати обробку лляної сировини композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин.

    Основними недоліками технології розстилання лляної соломи на льонищі є залежність процесу формування якісних показників трести від погодних умов, нерівномірність відокремлюваності та міцності волокна за всією масою розісланого шару льоносоломи, велика тривалість технологічного процесу, що призводить до кількісних втрат трести, ураженої патогенними, гнильними мікроорганізмами. З метою зменшення впливу негативних факторів на процес перетворення лляної соломи в тресту на льонищі в роботі запропоновано гіпотезу, що льоносолому перед розстилом необхідно обробляти такими хімічними препаратами, які здатні пригнічувати розвиток гнильних, патогенних грибів і бактерій, будуть сприяти рівномірному розподілу вологи та хімічних препаратів на стеблах льоносоломи і створювати живильне середовище для рівномірного та інтенсивного розвитку пектиноруйнівної мікрофлори, що в свою чергу збільшить її активність, покращить деструкцію деревинної частини стебел і ступінь елементаризації отримуваного волокна.

    Аналіз результатів дослідження волокна, отриманого із сланкої трести, свідчить, що внаслідок обробки льоносоломи хімічними композиційними препаратами одержують волокно більш тонкої структури з достатньо низькими значеннями показників масодовжини та лінійної густини довгого волокна, яке може бути використане для виготовлення більш тонкої пряжі.

    Також визначено позитивну динаміку зміни вмісту інкрустуючих речовин у лляних матеріалах в процесі отримання трести розстиланням лляної соломи, що обумовлено гідротропною дією препаратів на супутники целюлози.

    Отримано УФ-спектри діоксанових екстрактів лляного волокна, виділеного з трести після розстилу (рис. 2). Результати кількісного аналізу з визначення вмісту основних компонентів у лляному волокні, одержаному після розстилу із застосуванням композиційних хімічних препаратів, наведено в табл. 1.

    Отримані результати свідчать, що відбувається зниження інтенсивності поглинання за всією довжиною спектра. Смуга поглинання при 280 – 290 нм відповідає поглинанню групувань ароматичної природи. Це свідчить про зниження вмісту лігніну під дією композиційних хімічних препаратів, що використовувалися при розстилі соломи і кількісно підтверджується результатами визначення вмісту основних компонентів у тіпаному лляному волокні.

    Дослідження мікрозрізів різних типів лляних волокон виявило морфологічні зміни в їх структурі при проведенні технологічного процесу отримання довгого тіпаного льону з використанням інтенсифікуючої дії композиційних хімічних препаратів на основі фосфату карбаміду та поверхнево-активних речовин. Спостерігається більший ступінь розволокнення пучків технічних волокон, що спричиняє зменшення тонини і довжини тіпаного льону.

    Таблиця 1

    Хімічний склад лляного волокна, одержаного за різними

    варіантами досліджень


    Варіанти досліджень

    Склад компонентів, %


    целюлоза

    лігнін

    пектинові речовини

    1. Довге волокно, контрольний варіант

    70,64

    5,37

    4,62

    2. Довге волокно, отримане після обробки соломи композицією

    на основі фосфату карбаміду та додецилдіоксіетилсульфокислоти

    71,65

    4,78

    4,41

    3. Довге волокно, отримане після обробки соломи композицією на основі фосфату карбаміду та оксіетильованого нонілфенолу АФ 9-10

    75,90

    4,54

    3,80

    4. Довге волокно, отримане після обробки соломи композицією на основі фосфату карбаміду та додецилбензолсульфокислоти

    73,45

    4,56

    3,90


    Фрагменти поперечних зрізів тіпаного волокна наведено на рис. 3 і 4.

    Також на базі результатів, отриманих методом світлової мікроскопії, запропоновано нові критерії оцінки ступеня розволокнення комплексних лляних волокон за середньою кількістю елементарних волокон у пучку на поперечному мікрозрізі волокна (ісер.) та абстрактно за коефіцієнтом розволокнення (Ср), які визначають таким чином:


    ;


    (8)

    ;


    (9)

    ;


    (10)

    ,

    (11)


    де і – кількість елементарних волокон у пучку;

    qi – кількість пучків з і волокнами на зрізі;

    ni – кількість елементарних волокон у і-му пучку на зрізі;

    Рі – відсоткова частка елементарних волокон у і-му пучку, %.

    Результат розрахунку ісер. округлюють до цілого числа, а Ср – до 0,001.

    Проведено також мікробіологічні дослідження перетворення лляної соломи в тресту. Отримані результати свідчать, що обробка лляної соломи перед розстиланням композиційними хімічними препаратами на основі фосфату карбаміду та неіоногенних і аніонактивних речовин зменшує інтенсивність утворення на стеблах соломи целюлозоруйнівної мікрофлори Fusarium graminear, Gоnatobotrys flava, Dothiorela gregaria, Septoria linicola, Fusarium gibosum в 5,4 – 12,9 разів порівняно з контрольним варіантом, що сприяє збереженню міцності волокна при одночасному підвищенні гнучкості й відокремлюваності, а також скороченню терміну розстилання до 14 – 18 діб.

    3а результатами комплексного


  •