LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка антидеструктивної технології хімічного чищення вовняних виробів

властивості та характеристики капілярно-пористої структури вивчали методом термограм сушіння.

Масообмінні процеси хімічного чищення досліджували гравіметричним методом.

Підготовка текстильного матеріалу, дослідження фізико-механічних, геометричних характеристик та складу проводилось методами, визначеними державними стандартами на текстильні матеріали.

Результати експериментів оброблені у відповідності до методів сучасної математичної статистики з використанням персонального комп'ютера і програм EXCEL (OFFICE – 2000) та MATHCAD.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • вперше проведено комплексну оцінку змін на всіх рівнях організації структури волокон (молекулярному, надмолекулярному та мікрорівні), які відбуваються під час хімічного чищення вовняних ниток органічними розчинниками;

  • встановлено, що основним процесом, який призводить до падіння міцності вовняних ниток після обробок у знежирювальних машинах, є процес термоокислювальної деструкції макромолекул кератину в середовищі органічних розчинників під час операції сушіння;

  • встановлено залежності між змінами фізико-механічних властивостей та структури вовняних матеріалів під дією тепло- та масообмінних процесів хімічного чищення;

  • вперше визначено основні механізми деструкції вовняних волокон в середовищі органічних розчинників при підвищених температурах;

  • обґрунтовано механізми та розроблені методи дифузійної стабілізації вовняних виробів у середовищі органічних розчинників для запобігання деструктивних процесів під час хімічного чищення та подальшої експлуатації.

Практичне значення одержаних результатів:

  • на основі отриманих результатів досліджень розроблено технологію хімічного чищення вовняних виробів, яка запобігає перебігу деструктивних процесів під час обробок у знежирювальних машинах та надає вовняним виробам стійкість до дії світлопогоди та подовжує термін їх експлуатації;

  • визначено оптимальний склад синергічної суміші доступних і недорогих стабілізаторів, які дозволяють підвищити стійкість вовняних матеріалів до таких факторів зношення, як хімічне чищення та дія світлопогоди у 1,5 – 2 рази;

  • запропоновано використання під час хімічного чищення ароматичних масел, які одночасно виконують роль фотостабілізаторів і одорантів;

  • запропоновано технологічний режим з підвищенням температури сушіння до 80С за рахунок введення в останню миючу ванну стабілізаторів, що дозволяє скоротити тривалість операції сушіння в 2,5 рази, зменшити енерговитрати на 10% та втрати розчинників під час висушування та рекуперації.

Проведені на Харьківській та Хмельницькій фабриках хімічного чищення виробничі випробування підтвердили можливість використання стабілізаторів у процесі обробки виробів у знежирювальних машинах.

Особистий внесок здобувача полягає у постановці та обґрунтуванні завдань дослідження, критичному аналізі науково-технічної та патентної літератури, виробничого досвіду в галузі хімічного чищення виробів, розробці методик та виконанні експериментальних досліджень в лабораторних та виробничих умовах, науковому обґрунтуванні одержаних результатів, у визначенні основних механізмів деструктивних процесів під час хімічного чищення вовняних матеріалів та на основі цих досліджень розробки способу запобігання деструктивних процесів при хімічному чищенні та подальшій експлуатації вовняних виробів, в узагальненні результатів та у формулюванні висновків.

У всіх наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачу належать: напрацювання експериментальних даних, теоретичне обґрунтування результатів, висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було викладено і обговорено на:

  • міжвузівській науковій конференції "Проблеми легкої та текстильної промисловості на порозі нового століття", 26 – 29 вересня 2000 р.

(м. Херсон);

  • міжвузівській науковій конференції "Проблеми легкої та текстильної промисловості на порозі нового століття", 17 – 20 вересня 2001 р. (м. Херсон);

  • науково-технічних конференціях викладачів і студентів Технологічного університету Поділля, 2000-2002 р., (м. Хмельницький);

  • науково-практичній конференції молодих вчених та студентів у Київському національному університеті технологій і дизайну, 15 – 17 травня 2001 р.

(м. Київ);

  • науковому семінарі кафедри хімічної технології і дизайну волокнистих матеріалів Херсонського державного технічного університету, 18 червня 2002 р.,

(м. Херсон).

Публікації за темою дисертаційного дослідження включають 9 найменувань, в тому числі: статей в збірниках наукових праць – 6, тез доповідей на конференціях – 2, патент України – 1.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту, містить 23 таблиці, 29 рисунків, 159 найменувань бібліографічних джерел та 6 додатків.



ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання дослідження, наукове та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі проведено аналіз літературних джерел щодо сучасних уявлень про будову вовняних волокон та змін, яких зазнають вовняні волокна при переробці, прядінні і фарбуванні, що особливо важливо враховувати при виборі об'єкта дослідження. Проаналізовані роботи, які присвячені масообмінним процесам в системі волокно – розчинник під час обробки в машинах хімічного чищення, змінам, що відбуваються у вовняних волокнах під впливом органічних розчинників хімічного чищення. Показано, що літературні дані про вплив розчинників на вовну мають суперечливий характер. Наводяться дані про дію основних факторів зношення (світлопогода, температура, хімічне чищення) на вовняні текстильні матеріали та про додаткові обробки під час хімічного чищення, які проводяться для відновлення експлуатаційних властивостей виробів, звертається увага на те, що даних про обробки, які б надавали стійкість до дії вищезазначених факторів зношення в літературі немає.

У другому розділі наведені характеристики об'єктів дослідження та матеріалів, що використовувались у роботі, описані методи досліджень та математична обробка одержаних результатів. Основні дослідження проводили з вовняними нитками (ВН) лінійної густини 29 текс; найбільш поширеними на підприємствах хімічного чищення розчинниками: ПХЕ та уайт-спіритом (УС); промисловими стабілізаторами.

Для комплексної оцінки змін на структурних рівнях організації вовняних волокон та у їх складі під час хімічного чищення використовували сучасні фізико-хімічні методи аналізу: рентгеноструктурний, ІЧ-спектрофотометричний, полярографічний, мікроскопічний та інші.

Результати експериментальних досліджень обробляли методами математичної статистики, для визначення найбільш важливих деструктуючих чинників хімічного чищення