LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка антидеструктивної технології хімічного чищення вовняних виробів

світлопогоди

Неролієве

2,60

1,73

16,20

15,97

15,63

15,13

15,58

14,95

Бергамотове

2,60

1,73

16,4

16,4

16,10

15,98

16,45

15,77

М'ятне

2,60

1,73

15,81

15,44

14,58

14,43

15,13

14,81

Полинне

2,60

1,73

15,55

15,36

15,12

14,96

14,99

14,63

Трояндове

2,60

1,73

15,60

15,30

14,90

14,53

14,43

14,28

Лавандове

2,60

1,73

15,45

15,38

14,92

14,62

14,41

14,32


Так, високу ефективність бергамотового масла можна пов'язати з наявністю у його складі бергаптену (5-метоксі-6,7-фурокумарину).

Бергаптен за своєю будовою є фурокумарином. Як відомо, кумарини та їх похідні належать до світлостабілізаторів, механізм дії яких полягає у поглинанні УФ-світла та наступному випромінюванні світла з більшою довжиною хвилі, ніж поглиненого. Фуранове кільце бергаптену легко окислюється киснем повітря, тому може виконувати роль антиоксиданта. Таким чином, молекула бергаптену поєднує в собі властивості двох типів стабілізаторів, чим і пояснюється висока ефективність бергамотового масла в процесах гальмування окислювальної деструкції при дії факторів зношення.

Менш ефективним, але досить дійовим, особливо в процесах гальмування негативної дії факторів хімічного чищення, виявилось неролієве масло. Всі інші масла надають вовняним ниткам незначне підвищення стійкості до дії вищезазначених факторів зношення – УФ-опромінювання та дії світлопогоди. Стабілізуючу дію неролієвого масла можна пояснити наявністю у його складі метилантранілату та індолу, які за будовою можна віднести до стабілізаторів амінного типу.

Таким чином, в даному підрозділі показана принципова можливість застосування дифузійної стабілізації вовняних текстильних матеріалів за допомогою промислових стабілізаторів та природних сполук під час хімічного чищення.

ВИСНОВКИ

1. На основі комплексного дослідження структурних змін, які відбуваються під впливом тепло- і масообмінних процесів хімічного чищення вовняних матеріалів в середовищі органічних розчинників, розроблено антидеструкційну технологію обробки вовни із застосуванням промислових та природних стабілізаторів з наданням виробам ефекту світлостійкості.

2. На основі дослідження тепло- і масобмінних процесів хімічного чищення органічними розчинниками – перхлоретиленом та уайт-спіритом, визначено сорбційні характеристики вовняних текстильних матеріалів по відношенню до ПХЕ і УС, закономірності десорбції забруднень у процесі миття та кінетики сушіння вовняних ниток, зволожених ПХЕ та УС. Встановлено, що ПХЕ має більшу проникну здатність всередину волокна, ніж УС, чим і пояснюється більший вплив ПХЕ на зміну властивостей вовняних ниток в процесах хімічного чищення.

3. Установлено, що на зміну властивостей та структурних характеристик вовняних ниток під час хімічного чищення в першу чергу впливає температура сушіння матеріалу. Показано, що найбільші зміни у фізико-механічних властивостях ниток спостерігаються при температурі сушіння 50 – 60С, що пояснюється розпушенням структури волокон і частковим руйнуванням міжмолекулярних водневих та дисульфідних зв'язків. Підвищення температури сушіння зволожених органічними розчинниками ниток до 70 – 80С призводить до утворення нових поперечних зв'язків між макромолекулами кератину та до ущільнення структури.

4. Установлено, що зростання кількості обробок в середовищі ПХЕ та УС з наступним сушінням при підвищених температурах призводить до змін фізико-механічних властивостей вовняних ниток. Найбільш негативно кількості обробок впливає на механічні властивості ниток: їх міцність знижується на 5 – 18% після 10 циклів обробок, а найбільше падіння міцності викликає багаторазова обробка в ПХЕ при температурі сушіння 80С.

5. Фізико-хімічними методами та кореляційним аналізом встановлено, що до змін фізико-механічних властивостей вовняних ниток при багатоциклових обробках призводить комплекс змін на всіх рівнях організації структури волокон вовняних ниток. Основним процесом, який обумовлює падіння міцності є окислювальна деструкція, яка посилюється в середовищі органічних розчинників при підвищених температурах. Визначено, що окислювальна деструкція може проходити у кератиновому ланцюгу та у бокових радикалах, зокрема, по дисульфідних зв'язках. При цьому окислювальні процеси при обробці в ПХЕ протікають по всьому об'єму волокна, а в УС – у поверхневих структурах.

6. На основі запропонованого механізму деструктивних процесів під час хімічного чищення вовняних матеріалів показано принципову можливість дифузійної стабілізації із середовища ПХЕ із застосуванням індивідуальних промислових стабілізаторів, синергічних сумішей стабілізаторів та ароматичних масел для запобігання втрати міцності при обробці вовняних виробів в знежирювальних машинах. Застосування сумішей стабілізаторів дає можливість підвищити температуру сушіння до 80С, а також надає вовняним матеріалам стійкість до дії світлопогоди.

7. Розроблено технологічний двованний режим хімічного чищення вовняних виробів з використанням синергічних сумішей стабілізаторів (гідрохінон та дифеніламін, дифеніламін та 4-диметиламінобензофенон), які вводяться у другу миючу ванну у вигляді розчину у ізопропанолі. Сушіння після миття проводиться при 80С, загальний цикл обробки виробів скорочується на 10 – 15 хв, що дозволяє скоротити енерговитрати та подовжити термін експлуатації вовняних виробів.

8. Введення бергамотового та неролієвого масел у другу миючу ванну за рахунок наявності у їх складі речовин типу антиоксидантів запобігає процесам окислювальної деструкції під час процесів хімічного чищення та при подальшій експлуатації виробів, а також надає приємного запаху вовняним виробам після хімічного чищення.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Тараканова Г.П., Бубенщикова Г.Т. Вплив процесу сушіння на властивості вовняних ниток, оброблених органічними розчинниками // Вестник Херсонского государственного университета. – 1999. – № 3. – С. 316 – 318.

    (обробка експериментальних даних, підготовка до публікації)

  • Тараканова Г.П., Бубенщикова Г.Т. Вплив багаторазового хімічного чищення органічними розчинниками на властивості вовняних текстильних матеріалів // Вісник Львівської комерційної академії. – 2001. – № 4. – С. 198 – 204.

    (проведення досліджень, обробка експериментальних даних, формулювання висновків)

  • Бубенщикова Г.Т., Карван С.А., Толстюк О.А. Сорбційні характеристики вовни в


  •