LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка асортименту і дослідження властивостей фільтрувальних тканин із поліамідних та поліефірних волокон

зміни споживних властивостей різнокомпонентних за волокнистим складом фільтрувальних тканин для цукрової промисловості під час кип`ятіння у цукровому сиропі і витримування в атмосфері гарячого повітря;

- асортимент нових фільтрувальних тканин;

- результати дослідження фільтрувальних мішків під час їх експлуатації з метою виявлення можливості збільшення фільтрувальної спроможності та терміну їх використання.

Публікації. Основні матеріали дисертації викладені в 6 друкованих роботах.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу та п`яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Вона викладена, включаючи таблиці, рисунки і список використаних джерел, на 142 сторінках маши-нописного тексту. У роботі міститься: 21 таблиця, 20 рисунків, 108 літературних дже-рел, 24 додатки.

ОБ`ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Об`єктом досліджень служили 13 варіантів поліефірних і поліамідно-поліефірних фільтрувальних тканин, з яких 10 варіантів (вар.4-13) були розроблені за участю дисертанта і 3 – серійні (еталони). Досліджувані тканини відрізнялися волокнистим складом (поліефірні (вар.1,4-11), поліамідно-поліефірні (вар.2,3,12,13,)), будовою (полотняне переплетення (вар.3-6), саржеве (1,2,7-13)), лінійною густиною ниток, щільністю, поверхневою густиною, товщиною. Тканини були виготовлені у виробничих умовах на Луцькому ВАТ "Волтекс". За базові обрано тканини Київської фабрики "Технотканина" артикулів 86030,86103,86035 (вар.1-3).

Блок-схема комплексних досліджень приведена на рис. 1.

Ступінь зношування фільтрувальних тканин досить тісно пов`язаний зі зміною фізико-механічних характеристик, зокрема, розривних характеристик, та деяких фізичних властивостей (гігроскопічності, водо-, паро-, повітропроникності), котрі вибрані як критерії руйнівних процесів, а їх кількісні зміни визначали стандартними методами та за удосконаленими методиками.

Оскільки в процесі експлуатації тканини піддаються дії цукрових розчинів і високих температур (98-100С), то досліджувались також зміни розривного наван-таження та подовження під час розриву, жорсткості і лінійних розмірів під дією термообробки (гарячого повітря температурою 100 С і кип`ятіння у цукровому сиропі). Запропоновано лабораторний метод моделювання зношування фільтрувальних тканин під дією термічної обробки, суть якого полягає у виявленні

характеру впливу гарячого цукрового сиропу та гарячого повітря температурою 98-100 С на зміну властивостей тканин в лабораторних умовах.


Процес варіння проводився при температурі кип'ятіння цукрового сиропу 98С. Тканини виймались через 1,3,6,9,12 годин. Полоскався кожен зразок в 5л води, температура якої становила 38-40С. Сушіння проводилось у розправленому вигляді, а потім зразки прасували через тканину в одному напрямку.

Для виявлення дії температури тканини витримували в сушильній шафі "Tojo Sejki", в якій постійно зберігалась температура 98-100С. Виймались досліджувані зразки за тими ж проміжками часу, що і при варінні. Дослідження проводились через 24 години після виймання зразків зі шафи.

Під час дослідження фільтрувальної спроможності серійних і нових типів фільтрувальних тканин, нами використані переваги дослідної експлуатації тканин в реальних умовах виробництва. Дослідна експлуатація фільтрів, котрі були пошиті із досліджуваних тканин, проводилась на Горохівському та Гнідавському цукрових заводах. Фільтрувальна спроможність тканин визначалась за ступенем очищення соку І сатурації. Ступінь очищення визначався за мутністю соку, що пройшов через фільтрувальні тканини. Мутність продуктів цукрового виробництва в одиницях оп-тичної густини визначали фотоелектрокалориметром КФК-3 за різницею коефіцієнтів поглинання нефільтрованих і фільтрованих розчинів.

Результати лабораторних і виробничих досліджень знайшли своє практичне використання в роботах ВАТ "Волтекс", спрямованих на створення нових філь-трувальних тканин для цукрової промисловості (зразки: 43982, 43985, 44988 (вар.9, 5,6)), використані під час розробки технічних умов на випуск цих тканин – ТУ 17 Украины 24-12-96 "Ткани полиэфирные фильтровальные". На зразки 43980, 43992, 43994 (вар.8,12,13) було розроблено тимчасові технічні умови - ТУ Украины 24-02-95 "Ткани полиэфирные фильтровальные".

Результати експериментальних досліджень обробляли на персональному комп'ютері з застосуванням табличного процесора і використанням пакету приклад-них програм "Статистика".


ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

У роботі наведені результати експериметальних досліджень впливу волокнистого складу, будови на зміну в процесі зношування основних властивостей фільтрувальних тканин із поліефірних та поліамідно-поліефірних волокон, які визна-чають їхню фільтрувальну спроможність і зносостійкість. При цьому першочергова увага приділялась дослідженню тих властивостей тканин, які дозволяють однозначно та об'єктивно оцінити фільтрувальну спроможність та зносостійкість під дією найбільш вагомих і ймовірних чинників зношування.

При використанні матеріалів в якості фільтруючих перегородок, в процесі очистки дифузійного соку, вони піддаються дії цукрових розчинів та помірному і тривалому нагріванню, яке призводить до зміни їх властивостей.Тому для відібраних зразків досліджувались зміни механічних властивостей та лінійних розмірів під дією термообробки.

У результаті проведених досліджень встановлено, що внаслідок кип'ятіння у цукровому розчині найбільш інтенсивне зниження розривних характеристик тканин спостерігається після 1-3-ої години кип'ятіння. Це пов'язано з інтенсивним процесом термоокислювальної деструкції волокноутворюючих полімерів при підвищених температурах. Міцність поліефірної тканини вар.8 після 1 години кип'ятіння дещо зросла, що пояснюється зростанням щільності тканини. Для поліефірних тканин вар.1,5,7,8,11 після 3-х годин кип'ятіння зниження розривного навантаження тканин по основі досягло 0,8-4,9%, причому цей показник найбільше знижується у вар.11, а найменше - у вар.8 (табл.1), що пояснюється особливостями їх будови.

Таблиця 1

Зміна деяких розривних характеристик від тривалості кип`ятіння


Варіант тканини

Зміна розривного навантаження, %, після кип`ятіння протягом, год.

Зміна подовження під час розриву, %, після кип`ятіння протягом,