LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка асортименту і дослідження властивостей фільтрувальних тканин із поліамідних та поліефірних волокон

год.


1

3

6

9

12

1

3

6

9

12

1

99.9

98.3

96.9

95.9

94.2

100

103.3

103.3

106.7

106.7

2

94.6

91.1

90.3

89.9

88.3

110.9

113.0

115.2

115.2

117.4

5

98.8

96.3

95.7

94.3

93.9

115.2

118.2

121.2

121.2

124.2

7

99.9

98.6

97.3

95.3

93.6

106.9

110.3

113.8

117.2

120.7

8

100.1

99.2

97.3

95.0

94.4

108.3

116.7

120.8

120.8

120.8

11

96.1

95.1

93.9

92.8

91.4

110

113.3

116.7

120

120

12

93.5

90.4

89.4

87.6

87.0

118.7

120.8

120.8

120.8

120.8


На підставі дослідження виявлено, що зміна розривних навантажень полі-ефірних тканин після 12 годин кип'ятіння у цукровому сиропі знижується на 5,6-8,6%, а поліамідно-поліефірних - на 11,0-13,0%. Це пояснюється меншою термостій-кістю поліамідних волокон порівняно з поліефірними. При цьому міцність поліефірних тканин найінтенсивніше зменшується протягом 1-6-ої години кип'ятіння, а потім зниження міцності уповільнюється. Дослідження зміни розривного подовження під час розриву при кип'ятінні у цукровому сиропі виявили, що найбільших змін зазнають поліамідно-поліефірні тканини, вони стають ще еластичні-шими. Подовження поліамідно-поліефірних тканин зростає в межах 15-20%, що по-в'язано із волокнистим складом, структурою тканин, круткою пряжі, переплетенням.

Для фільтрувальних тканин має велике значення жорсткість, тому крім розривних характеристик в роботі досліджена жорсткість тканин при згині, яка є важливою характеристикою для визначення поведінки фільтрувальних тканин в експлуатації. Як показали наведені нами результати досліджень, під час кип'ятіння у цукровому сиропі найбільш інтенсивне зменшення жорсткості спостерігається після 1-3-ої години кип'ятіння. Це пояснюється тим, що теплові коливання молекул

а

б

Рис.2.Залежність жорсткості тканини від тривалості кип'ятіння

посилюються при підвищенні температури, а міжмолекулярні зв'язки зменшуються. Встановле-но, що поліефірні тканини мають меншу жорсткість, ніж поліамід-но-поліефірні, причому цей показ-ник найменший у вар.7, а най-більший у вар.5 (рис.2а,б). Це по-в'язано з видом переплетення (саржа2/2), тому що з ростом довжини перекриття і зменшенням кількості зв'язків між основними і утоковими нитками жорсткість тканини зменшується.

У процесі кип'ятіння полі-амідно-поліефірні тканини зміню-ють свій колір – жовтіють, що пов'язано з початком термо-окислювальної деструкції.

У процесі експлуатації під дією різних чинників фільтруваль-


ні тканини змінюють свої початкові розміри. Виявлено, що найбільшу зміну розмірів по основі мають поліамідно-поліефірні тканини (вар.2,12), яка після 9 годин кип'ятіння знаходиться в межах 6-7% (рис.3). Причому показник найбільший у нової тканини вар.12, що пов'язано із складом пряжі (20% ПЕ і 80% ПА) та більшою поверхневою густиною.


тривалість, год.

Рис.3. Залежність лінійних розмірів тканин вар.1,2,5,7,8,11,12 по основі від тривалості кип'ятіння

На відміну від поліамідно-поліефірних тканин, зміни лінійних розмірів по системі основних ниток поліефірних тканин після 9 годин кип'ятіння дещо менші і знаходяться в межах 2-5%. Виявлено, що зміна лінійних розмірів усіх досліджуваних

тканин по основі приблизно в 1,5-2 рази більша змін по утоку.

Відмічено, що крім волокнистого складу і структури пряжі зміна лінійних розмірів тканин залежить і від їх переплетення. Так, у новій поліефірній тканині вар.5 полотняного переплетення зміна її розмірів більша, ніж у вар.1,7,8 саржевого пере-плетення (4,0% проти 1,0-3,0%).

У роботі встановлено, що характер і величини змін розривного навантаження, подовження під час розриву, жорсткості та зміна лінійних розмірів при витримуванні в атмосфері гарячого повітря близькі до змін цих показників при кип'ятінні у цукровому сиропі (табл.2,3 і рис.4).

Таблиця 2

Зміна деяких розривних характеристик тканин від тривалості нагрівання

Варіант

тканини

Зміна розривного навантаження, %, після нагрівання протягом, год.

Зміна подовження під час розриву, %, після нагрівання протягом,