LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Легка промисловість → Розробка асортименту і товарознавча оцінка трикотажних полотен для спортивного одягу

їх формостійкості.

Практичне значення одержаних результатів. З участю автора розроблені технічні характеристики на покривні футерні трикотажні полотна з використанням синтетичних текстурованих ниток в поєднанні з бавовняною пряжею. Важливе значення полягає в тому, що одержані результати досліджень можуть бути використані на різних етапах проектування полотен і виробів, враховуючи умови їх експлуатації. Розроблені з участю автора рекомендації впроваджені на Львівському трикотажному ЗАТ " Промінь ". Економічний ефект від впровадження становив на випуск 1кг поліамідно-бавовняного полотна 12,9 грн., а поліефірно-бавовняного полотна – 9,4 грн.

Особистий внесок. Автором обгрунтована доцільність використання нових видів полотен для пошиву спортивного одягу. Проведена комплексна оцінка їх якості. Вибір об'єктів і методів досліджень, проведення експерименту, аналіз та інтерпретація результатів, а також обгрунтування висновків здійснені автором самостійно. Автор брала участь у виготовленні експериментальних полотен, у впровадженні запропонованих варіантів у виробництво.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Львівської комерційної академії у 1996, 1997, 1998 роках, на науково-практичній конференції " Сучасні проблеми розвитку ринку, сертифікації та конкурентоспроможності товарів і послуг "( Львів, 1996 ).

Публікації. Основні результати дисертації викладені у 5 друкованих роботах.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, списку літературних джерел. Робота викладена, включаючи таблиці, рисунки і список літературних джерел, на 183 сторінках машинописного тексту. У роботі міститься 26 таблиць, 33 рисунки, 121 літературне джерело.

Об'єкт та методи досліджень. Об'єктом комплексних досліджень були 18 варіантів трикотажних полотен футерного переплетення на базі платувальної гладі, виготовлених із текстурованих поліефірних ниток ( типу мелан ), поліефірних текстурованих ниток і бавовняної пряжі та із текстурованих поліамідних ниток ( типу еластик ) і бавовняної пряжі. Полотна були вироблені на ЗАТ " Промінь " на круглов'язальній машині 20 класу фірми " Майєр " ( ФРН ).

Для порівняння властивостей нових варіантів полотен також було вироблено та досліджено полотно, з якого тепер виготовляють тренувальні спортивні костюми.

Волокнистий склад цього полотна:

  • платувальна нитка – змішана пряжа ( бавовна – 52%, нітрон – 21%, віскозних волокон – 8% та вовни – 19% );

  • грунтова нитка – бавовняно – сіблонова пряжа ( 50 : 50 );

  • футерна нитка – бавовняна пряжа.

Характеристика заправних даних досліджуваних полотен наведена в табл.1.

В роботі використано методи досліджень трикотажних полотен, які передбачені чинними стандартами, а також авторські розробки: методику багаторазового прання полотен, методику світлостаріння, методику вивчення зношування полотен під дією прання і світла, методику оцінювання формостійкості полотен показниками початкової зони розтягування тощо.

Таблиця 1. Характеристика заправних даних досліджуваних полотен


Для оцінювання впливу волокнистого складу полотен, окремих параметрів їх будови і способів обробки на основні властивості виробів були обрані показники напівциклових характеристик, стійкості до витирання, одноциклові характеристики, показники усадки та комплексних оцінок.

Запропоновано новий метод оцінки формостійкості трикотажних полотен за початковою зоною розтягування, як значно швидший за тривалістю і більш економний.

Зношування трикотажних полотен спортивного призначення моделювалося шляхом їх опромінення джерелами штучного світла, багаторазовим пранням, а також комплексною дією опромінення і прання. Оцінка змін властивостей полотен під дією названих чинників проводилася за допомогою вищезгаданих критеріїв.

Для проведення лабораторних досліджень зношування полотен під впливом штучної інсоляції було підібране джерело світла, яке за своїм спектром наближається до спектра сонця ( ртутно–кварцева лампа ПРК-2 ). Тривалість опромінювання 1,3 і 6 годин, відстань до взірця - 60 см. Прання проводили в пральній машині " Рига-93 " за режимом: замочування 10 хв., прання в мильно-содовому розчині – 30 хв., за температури 40-450 С, модуль ванни 1:6, полоскання, віджимання, сушіння.

Для дослідження змін в молекулярній та надмолекулярній структурі поліефірних і поліамідних волокон використано рентгеноструктурний аналіз та електронну мікроскопію.

Обробка одержаних результатів досліджень проводилася з застосуванням пакету прикладних програм " Статистика " для персональних комп'ютерів.

Блок – схема комплексних досліджень наведена на рис. 1.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

У першому розділі наведено літературний огляд робіт щодо зношування та формостійкості трикотажних полотен і виробів

У другому розділі викладено результати досліджень з питань зносо - і формостійкості нових полотен і дана комплексна оцінка їх якості.

У роботі наведені результати експериментальних досліджень впливу волокнистого складу, будови і обробки полотен на показники напівциклових характеристик, стійкості до витирання, одноциклових характеристик, початкової зони розтягування. Одержані результати показали, що найбільш суттєвий вплив на зміну цих показників має волокнистий склад і щільність в'язання. Так, зміна покривної і грунтової ниток зі змішаної пряжі ( вар. 19 ) на поліефірні текстуровані нитки ( вар. 4 )



привела до підвищення розривного навантаження по вертикалі в 1,2 раза, а на поліамідні текстуровані нитки ( вар. 18 ) – в 3,2 раза. Зі збільшенням щільності в'язання підвищується міцність і стійкість до витирання полотен. Для виявлення впливу щільності і інших характеристик структури на міцність до розтягування визначено розрахункове розривне навантаження на один петельний стовпчик та петельний ряд.

Формостійкість досліджуваних полотен оцінювалася показниками одноциклових характеристик, початкової зони розтягування і усадки. Навантаження під час визначення складових часток деформації розтягування становило 5% від розривного навантаження .

Внаслідок проведених досліджень встановлено, що волокнистий склад і щільність в'язання суттєво впливають на величину повної деформації і її складові частки. Найвищі пружно – еластичні властивості має полотно вар.4; введення бавовняної футерної нитки ( вар. 10 ) хоч і знижує пружно – еластичні властивості, але ці зміни незначні. Залишкова деформація найбільша у полотна вар. 18., а