LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Легка промисловість → Розробка асортименту і товарознавча оцінка трикотажних полотен для спортивного одягу

найменша у полотна вар. 4, що зумовлено високоеластичними властивостями поліефірних ниток.

Проведені пошукові випробування з метою винайдення для оцінки формостійкості полотен більш прийнятного критерію. На нашу думку, таким критерієм оцінки формостійкості може бути початкова зона розтягування зразка.

Цей показник найвищий у еталонного полотна ( вар. 19 ), тобто воно є найменш формостійким. Показники вибраної і визначеної напівциклової характеристики корелюють з показниками часток пружної деформації і є придатними для оцінки формостійкості.

Вибрані такі фактори модельованого зношування: повторне багаторазове прання, штучна інсоляція, а також комплексна дія вказаних факторів. Ступінь зношування полотен під впливом цих факторів оцінювали показниками міцності, стійкості до витирання, формостійкості і усадки. Досліджувалися полотна однакової структури, але різного волокнистого складу і обробки.

Встановлено, що полотна з покривною поліамідною текстурованою ниткою характеризуються найбільш високою стійкістю до багаторазового прання порівняно з іншими полотнами. Найбільший темп руйнування має еталонне полотно ( вар. 19 ). Доведено, що темп пониження міцності поліамідно – бавовняних полотен ( вар. 18 ) під дією інсоляції значно вищий, ніж поліефірно – бавовняних ( вар. 10 ) і порівняльного ( вар. 19 ) полотен ( рис. 2). Слід зауважити, що опромінюються переважно покривні і частково грунтові нитки, тому руйнування пояснюється змінами надмолекулярної структури цих волокон і ниток під впливом інсоляції.

Проведені дослідження показали, що комплексна дія інсоляції і прання приводить до більш суттєвих змін міцності і стійкості до витирання полотен. Так, поліефірні полотна ( вар. 4 ) мають найкращі показники і зовнішній вигляд. В поліефірно-бавовняних полотнах ( вар. 10 ) ці показники суттєво не знизилися. Що стосується поліамідно-бавовняних полотен ( вар. 18 ), то, незважаючи на низьку стійкість поліамідних волокон до опромінювання і досить велике пониження розривного навантаження – на 30 %, за абсолютними даними міцність складає після 6 год. інсоляції і 60– ти разового прання по вертикалі 693 Н, а по горизонталі 450 Н, що майже у два рази перевищує відповідні показники полотна вар.10. При цьому слід мати на увазі, що лінійна густина поліамідних ниток ( 10 тексх2) майже в 2 рази більша, ніж поліефірних ниток ( 11 текс ), що приводить до значного підвищення розривного навантаження трикотажу із поліамідних ниток.

За показником стійкості до витирання після модельованого комплексного зношування поліамідно-бавовняне полотно ( вар. 18 ), незважаючи на високий темп руйнування від дії інсоляції, в 13 разів перевищує еталонне. Що стосується порівняльного полотна ( вар. 19 ), то внаслідок повторного прання і особливо комплексної дії інсоляції і прання товщина його і щільність спочатку зросли, а потім в міру випадання частинок волокон полотно потоншало, стійкість до витирання знизилася, полотно стало повстяним з пілями.

Проведені дослідження показали, що найбільші зміни показників пружноеластичних властивостей в полотнах мали місце в процесі комплексної дії факторів


Рис.2 Зміна стійкості до витирання полотен вар. 4, 10, 18, 19 в процесі модельованого зношування.

зношування. Встановлено, що в процесі комплексної дії інсоляції і прання поліамідно-бавовняне полотно ( вар. 18 ) за показником пружної частки деформації не поступається порівняльному взірцеві, а за показником залишкової частки деформації є значно кращим за нього.

Той факт, що зниження частки пружної деформації в полотні вар. 18 після 6 год. інсоляції та 60 – ти разового прання не перевищує 25%, свідчить про те, що ці полотна характеризуються також достатньо високою формостійкістю в реальних умовах експлуатації спортивного одягу і можуть бути разом з полотном вар. 10 рекомендовані для пошиву спортивного одягу.

При порівнянні змін показників початкової зони розтягування і частки пружної деформації полотен в умовах модельованого зношування також доведено, що полотна вар. 10 і 18 мають високу формостійкість.

З метою вияснення впливу волокнистого складу і будови полотен на їх усадку в процесі прання були визначені відповідні характеристики після 1-го, 5-ти, 15-ти, 30-ти та 60-ти разового прання. Величина і характер усадки по вертикалі і притяжки по горизонталі змінювалися залежно від волокнистого складу, щільності в'язання, обробки полотен і кількості прання ( рис. 3 ).

Виходячи з того, що погіршення механічних властивостей і формостійкості полотен тісно пов'язане з надмолекулярною структурою волокон, виникла необхідність вияснити, як умови зношування впливають на зміни згаданих параметрів волокон і встановити, які з них відповідальні за зниження механічних властивостей полотен. Для цього нами були зняті рентгенограми неопромінених та опромінених поліефірних волокон і визначені основні параметри їх надмолекулярної структури.

Результати досліджень дозволяють вважати, що в процесі опромінення і прання відбуваються зміни переважно на поверхні волокна і в аморфних міжфібрилярних і внутрішньофібрилярних ділянках і не пов'язані зі змінами параметрів їх кристалічної структури. Використання електронномікроскопічного методу дослідження дозволило виявити характерні особливості в механізмі руйнування поліефірних і поліамідних волокон під впливом різних факторів зношування.

Ця залежність описується рівняннями кривих та значеннями коефіцієнта детермінації R ( % ) варіантів:

y10 = 7,80 – 6,08 * exp ( -0,30x ), R = 99,49 %;

y18 = 9,50 – 0,57 * exp ( -0,35x ), R = 99,994 %;

y19 = 30,82 – 21,40 * exp ( -0,10x ), R = 96,74 %;

y10' = - 2,31 + 0,76 * exp ( -0,11x ), R = 98,448 %;

y18' = - 4,99 + 1,08 * exp ( -0,19x ), R = 99,731 %;

y19' = - 10,94 + 4,04 * exp ( -0,08x ), R = 97,60 %.

З метою визначення впливу волокнистого складу і структури нових полотен на їх зносо- і формостійкість було співставлено комплекс їх властивостей до і після дії на полотна різних факторів зношування. Для вивчення комплексного показника застосували метод трикутника Мехельса, який дозволяє одночасно враховувати зміни декількох основних властивостей ( рис. 4 ).

У зв'язку з тим, що за показниками зносостійкості і формостійкості полотна вар.10 і 18 в умовах модельованого зношування відрізняються, що утруднює зробити висновок про переваги і недоліки цих полотен, виникла необхідність в розрахунку комплексного показника добротності полотен з урахуванням вагомості узагальнених показників: